У Тернопільській виставковій галереї «Бункермуз» нові роботи молодого художника з Києва Ярослава Леонця, об’єднані назвою «Відблиск». Народився він у Хмельницькому, навчався в Харківському художньому училищі, закінчив Харківську державну академію дизайну та мистецтв. З 2015 року активно виставляє свої роботи в Україні і за кордоном. А показати молодому художнику є що.
Назва виставки “Відблиск”, бо це своєрідний відгомін думок та історій з життя художника. В першу чергу його цікавлять відчуття до навколишнього світу, свої переживання і відкриття в стосунках, як з довкіллям, так і з людьми, родинні зв’язки. У виставковій залі понад десяток полотен, виконаних в техніці олійного живопису із різних серій з потужною енергетикою, яку заклав автор.
– Це не просто біблійний сюжет про те, як Пресвята Родина втікала до Єгипту, – розповідає митець, коментуючи картину, – це роздуми і відчуття того, як ступити на невідому стежку, рятуватися дорогою, втечею від ворога, від себе, свого страху. Як воно з Месією переживати народження нового дня, невідомого шляху.
На полотнах Ярослава, які він відібрав для «Відблиску», немає яскравих, гарячих кольорів. Натомість зелено-пастельна гама чи то смутку, чи роздумів, вічного туману, очікування.
– Мене це не турбує. Я погано розрізняю кольори. Для мене головне виразити те, що я бачу, відчуваю, – говорить Ярослав і переконує, що треба не сконцентровуватися на кольорі, на назві картини. – Вони в мене імені, щоб глядачі не були обмеженими в сприйнятті того, що я хочу показати, що вкладав у полотно. А так є поле для роздумів, пошуків символів, розвою думки. Ось цей триптих з лісом, туманом, стежками, символізує три періоди людського життя. Перший і другий я пережив, розумію, відчуваю….А третій завуальований, він несе свій настрій, наповнений незвіданості. Все це — мій пошук і експеримент, моє дослідження власного життя, – каже митець.
Ще тут є дві художні композиції майстра, які поєднує протилежність. Молоді люди читають – це спокій, пізнання. А поруч – крах, завершення епохи, безформність шматків залізобетону… Автор називає картину – «Смерть піонера», це зруйнований часом радянський пам’ятник. Враження складається, що тут між полотнами – спресований час, повітря, думки.
Художник вперше виставлявся у нашому обласному центрі кілька років тому після участі у ІІІ Всеукраїнській програмі Мистецької Резиденції ім. Назарія Войтовича, що в Травневому Збаразького району. Тоді йому запали в душу пейзажі нашого краю, неповторна сільська говірка, обрії Травневого, доброзичливі люди.
Цікавлюся, яким кольором зображає жудожник любов, зло, щирість.
– Різними, адже любов, як і злість, радість буває багатоплановою. Я перевагу надаю родинному теплу, спокійним тонам. Люблю листкові вазони, вони виражають настрій турботи.Передаю на полотні тільки те, що відчуваю по-справжньому. Багато експериментую, відшуковуючи нові способи передачі тієї реальності, в якій я живу, часто синтезуючи різні матеріали. Мистецтво — це спосіб суб’єктивної комунікації з навколишнім світом. Я використовую різні образотворчі засоби, щоби виразити неповторні, чисті, щирі почуття, і формою, і кольорами, – сказав автор виставки, яка триває у картинній галереї «Бункермуз» до 13 листопада.
Ярослав Леонець активний учасник багатьох обласних, всеукраїнських, міжнародних виставок, пленерів та арт-резиденцій. Член Молодіжної спілки художників України. Його роботи зберігаються у приватних колекціях України, Великобританії, США, Китаю.
Людмила ОСТРОВСЬКА