Людмила Островська розповіла про місто, де діти п’ють унікальну воду – соціальну

0
97

Маріуполь, найбільший населений пункт  на підконтрольній українській території Донецької області. Місто не з бідних зі своїми комплексами потужних   підприємств. Найбільшим джерелом міської казни є податки   Маріупольського морського  торговельного  порту, ММК ім. Ілліча, Азовського судноремонтного заводу,  підприємств – Магма, Азовсталь, Азовінтекс, Азовмаш, Метінвест-Промсервіс, Сателлит. Ключовою галуззю промисловості міста є металургія, питома вага експортної продукції якої у зовнішньоторговельному обороті становить близько 70%. Понад 50 країн світу купують продукцію Маріупольських металургійних комбінатів. Це коротка довідка міської ради, де учасники прес-туру «Реформи Приазов’я очима регіональних ЗМІ» мали зустріч із секретарем міської ради  Степаном Махсмою.

В умовах збройного конфлікту, що зробив Маріуполь прифронтовим містом , місцева влада визначила пріоритети подальшого розвитку: створення ефективної системи безпеки та економічне зростання. А ще, як сказав представник  влади, настала пора змінювати риторику. Тут не хочуть, щоб навічно прилип до їхнього населеного пункту  статус «прифронтового міста». Потрібно рухатися далі. До мирного життя.

– Ми хочемо відбудовуватися, покращувати благоустрій дворів, вулиць, – сказав секретар міської ради. – Хочеться називати Маріуполь “містом біля моря”, “зеленим містом”, «позитивним і привабливим рекреаційним регіоном». Ми втомилися від війни. Я думаю, якщо політики перестануть спекулювати на цій темі і будуть рухатися в мирному напрямку, то все буде добре.

У складі міськради  спікер працює з 2015 року, тому до всього, що він презентував із Стратегії соціального плану розвитку міста до 2021 року – причетний.   Зараз у місті активно створюють ОСББ, майже півміста  тепер   стали господарями на  прибудинкових зонах. За сприяння міськради там будують  дитячі площадки, облаштовують спортивні майданчики, пильнують за вивозом сміття. Проблеми тут є із сортуванням, оскільки ліній сміттєпереробки  нема. У перспективі хотілося б, щоб  це питання вирішили на рівні держави. Є у місті чимало інноваційних проектів та програм, які успішно реалізовуються. Зокрема, створено мобільний додаток екстреного зв’язку «Поліція Донеччини». За допомогою безкоштовного мобільного сервісу наряд поліції можна викликати натисканням однієї кнопки. При цій операції «розумна»  система сама визначить місцезнаходження і направить дані в поліцію. Цей сигнал сприймається як виклик на 102. Пан Махсма розповів про унікальний для України проект – «Соціальна вода», завдяки реалізації якого всі дитячі сади і школи забезпечені якісною питною водою і жителі можуть її купувати за доступною ціною.  У програмі нашої зустрічі було і питання децентралізації.

– Працюємо над цим, – сказав секретар Маріупольської міськради, коли я почала запитувати його  уже про результати реформи. – Прискорити цей процес дозволив прийнятий у травні минулого року закон, який спрощує створення ОТГ навколо міст обласного значення приєднанням суміжних територій. Важливу роль у впровадженні децентралізації на півдні Донецької області відіграє Програма  «U-LEAD з Європою» та створений за її підтримки  Донецький Центр розвитку місцевого самоврядування.

За словами спікера,  завдяки спільній роботі потреби Маріуполя чують в Мінрегіоні, вдалось внести зміни до свого Перспективного плану з урахуванням побажань жителів. За попереднім  планом до нього мала доєднатися Сартана, але в невеликому селищі мріяли  утворити власну громаду, об’єднавшись з такими ж населеними пунктами вздовж лінії зіткнення. Сартанці бачать свій шанс у розвитку окремої від великого міста громади.  Не проти були внести зміни до перспективного плану, відпустивши Сартану, також і в Маріуполі. Але це не єдине коригування, якого  прагло місто. Маріуполь бачить свій розвиток на захід та планує об’єднатися не тільки з приміськими Виноградненською та Старокримською сільрадами, але й  з Бердянською та Покровською сільськими радами з сусіднього Мангушського району.  За останніми змінами до Маріупольської міської громади мають приєднатись навколишні сільські території Бердянської, Покровської та Старокримської сільрад. Завдяки підтримці з боку Програми Фонд розвитку Маріуполя  тут реалізували  проект «Школа активних громадян», де вчителям, батькам школярів, медикам з потенційних Маріупольскої та Сартанської ОТГ розповідають  про децентралізацію, секторальні реформи, варіанти покращення муніципальних послуг.  Обговорюючи перспективи створення Маріупольської ОТГ, Степан Махсма  зазначив ті  складнощі, які пов’язані з адміністративно-територіальним устроєм.

Попри все, Маріуполь став першим на Донеччині містом, яке прийняло рішення запросити до приєднання сільські громади. Відразу ж Маріуполь пропонував варіанти розвитку тих територій, які приєднаються до міста. При створенні ОТГ  податки зареєстрованих на території підприємств залишалися б на місці і  бюджет суттєво збільшився б. Новий виклик – створення  з часом Маріупольського району. Доведеться знаходити спільну мову між індустріальним містом та навколишніми сільськогосподарськими районами та шукати спільне бачення розвитку. Маріуполь зацікавлений, щоб ці громади розвивались, бо вони постачають продукти в місто, фермери через порт продають зерно.

Обговорення такого формату точиться з минулого року та за словами Степана Махсми, секретаря Маріупольської міської ради, між містом та селами знайдене певне розуміння. В Маріуполі впевнені, що створення ОТГ дасть змогу вирішити проблеми розвитку всієї Маріупольскої агломерації, а для сільських громад підвищить рівень життя до міського. Декілька важливих проектів планується реалізувати на території Бердянського та Покровського. Серед них – будівництво логістичного хабу, який об’єднає в одному місці аеропорт, залізницю та автовокзал; вирішення проблем доставки зерна до порту шляхом будівництва об’їздної дороги, реконструкція очисних споруд тощо. Розвиток комунікацій та будівництво житла  також серед перспектив приєднання сільської території до Маріуполя.

Активісти  Покровського, які також бачать своє майбутнє у складі Маріупольської громади, про це свідчать майже 900 підписів від місцевих мешканців, стверджують,  що більша частина селян працює в Маріуполі, а в Покровського навіть чіткої межі з містом нема: на вулиці Азовської флотилії одна сторона будинків з Покровською адресою, а протилежна – з Маріупольською. Про це мені в приватній зустрічі розповів один з активістів приєднання, мій друг із соціальних мереж, Анатолій Муравйов. Іншої думки влада в селах Покровське і Бердянське . Враховуючи активізацію процесів децентралізації в Маріуполі та Мангуші, у Бердянському депутати вирішили об’єднуватися з Покровським у окрему громаду.

Тут переживають, що Маріуполь поглине невеличке село. Я так довго про ці перипетії виписую, щоб було зрозуміло, що не так легко ставати господарями, а ще важче йти під чиюсь владу зі свого «князівства». Отож, результатами децентралізації в Маріуполі зможуть поділитися хоч через рік після того  як виберуть голову ОТГ з будь-яким  варіантом об»єднання. Наразі вибори ще не призначені і немає навіть орієнтовного часу, оскільки всі в роздумах і пошуках вигоди.

Людмила ОCТРОВСЬКА

Матеріал підготовлений в межах проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ