Тернополянка в Одесі зняла зірку з неба

0
140

Програма прес-туру: «Одеська область – досвід реформ», організованого  Харківським прес-клубом  згідно з проектом «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», передбачила  обговорення  наймасштабнішої реформи в Україні –  децентралізації з безпосередніми учасниками і творцями цього процесу. Про нові можливості  розвитку території,   створеної в жовтні минулого року  ОТГ, розповіли перший заступник голови Маяківської сільради  Василь  Усенко і  начальник відділу культури та туризму виконкому Микола Роженко.

Для загальної картини процесу децентралізаціі в регіоні скажу, що за перспективними планами тут  мають створити 60 ОТГ, майже половину створили. Серед найсвіжіших – Маяківська, яка налічує біля  10 тисяч мешканців. До неї ввійшли суміжні села різних районів: Маяки (Біляївського району),  Удобне (Білгород-Дністровського району), село Надліманське (Овідіопільського району). Півроку-це не той час, коли  діляться успіхом чи напрацьованим досвідом. Цей  період  дозволяє громадським активістам стати на ноги, відчути потенціал громади,  вибудувати чіткі плани не тільки розвитку, а й  знайти  матеріальні джерела  для здійснення запланованого. Це час гуртування нового колективу, який заявив про себе, змінивши мапу Одещини і України.  Тут переконані, що плани і проблеми і є для того, щоб на них шукати відповідь і вирішувати. Оскільки процес децентралізації  в Україні в активній фазі, ідентичних  ситуацій в житті громад багато, етап становлення  уже може бути досвідом, який дозволить по-іншому сприймати процес об»єднання, вдосконалити  філософію бачення спільного розвитку суміжних сіл, допоможе тим, хто  вагається у правильності вибору наступного етапу розвитку територій.

Наші візаві переконані, що  децентралізація на ділі – це коли до сфери повноважень  територіальної громади переходять позашкільна та загальна середня освіта, утримання органів місцевого самоврядування, первинна медична допомога , комунальне господарство та комунікації, пожежна безпека, благоустрій, охорона правопорядку. Важливою складовою є  бюджетна автономія Маяків . До об’єднання тут був  бюджет у розмірі 9 млн грн. Після об’єднання  – подвоївся. У  Маяках люди займаються тепличним господарством і рибальством,  в Удобному вирощують персики, у Надліманському  –  зернові культури,  плодоовочеві сади. Крім того, в Маяках освоюють  іноземні інвестиції (Німеччина) – будують завод з переробки сільськогосподарської продукції, що дасть змогу створити нові робочі місця  та збільшити надходження до місцевого бюджету.  Економічне підгрунтя громада  формує  за рахунок того, що частина податків залишається  у казні, в тому числі від оренди землі, податки на прибуток, акцизи та доходи фізичних осіб. У перспективі  у  своє відання візьмуть  реєстрацію нерухомого майна, від чого  будуть  податкові збори з житлової та комерційної нерухомості.

Децентралізація гнучкий  термін: це і надання влади, і відповідальність. Для керівництва Маяківської ОТГ,- це і можливість  заробляти гроші, і грамотно ними розпоряджатися.

Спочатку про те, куди вкладають.

Територіальна громада вже встигла провести капітальний ремонт дорожнього покриття з улаштуванням тротуарів на 20 вулицях, капітально  відремонтували водогін  питної води, провели роботи з освітлення вулиць, розробили  проект будівництва власних локальних очисних споруд. А ще у двох селах громади вже встановлено відеонагляд у громадських місцях.  За цей період  вдалося прийняти на баланс одну школу, до 1 липня будуть прийняті ще дві, головне, що вдалося їх зберегти. У рамках програми популяризації здорового способу життя та забезпечення високого рівня розвитку фізичної культури та спорту за рахунок державного, обласного та місцевого бюджетів побудували  та відкрили  новий сучасний стадіон європейського зразка із штучним покриттям, де впорядковали   футбольне поле, баскетбольний  майданчик та легкоатлетичні бігові доріжки.

– Готуємо документи про акт прийому-передачі амбулаторій, що розташовуються у кожному селі громади. Планується, що найближчим часом буде прийнято рішення про створення власного комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» задля того, щоб мешканці громади могли отримувати якісну допомогу,- ділиться планами заступник сільського голови Василь Усенко. – У  найближчих планах – капітальний ремонт існуючої старої Маяківської амбулаторії, а також податись на державний проект, щоб дозволить сімейним лікарям на першому поверсі будівлі приймати людей, а на другому  жити. Може наявність квартири допоможе прикріпити спеціалістів, на яких голод в сільській медицині.

Василь Усенко каже, що громада в пошуках оптимальних вирішень наболілих питань.

– Наприклад, у селі Удобне існує дитячий садочок і школа: будівля дитячого садку ще із 60-х років, яка потребує ремонту; є школа, яка більш сучасна, але заповненість у ній дуже маленька. Звичайно, утримання цих об’єктів забирає чимало коштів. Ми подумали, що спочатку потрібно зробити ремонт садочка, але це – чималі кошти, як і кошти на утримання школи. Тому вирішили піти інших шляхом – створити НВК (навчально-виховний комплекс). Ми «законсервуємо» дитячий садочок, але якісно відремонтуємо школу за ті кошти. Дошкільнята будуть переведені у двоповерхову школу, яку плануємо  зробити опорною. На першому поверсі будуть дошкільнята, а на другому – учні школи. Вже зараз вийшли на тендер щодо шкільного автобуса.

Мають намір у Маяківській ОТГ запустити і власний транспортний автобус між трьома об’єднаними селами, щоб мешканці громади мали змогу приїздити у ЦНАП, який незабаром створять у старому приміщенні сільської ради, яке планують реконструювати. Для цього громада подалась на відповідний грант для фінансування. Керівники громади моніторять  Міжнародні програми сприяння розвитку українських сіл, складають свої проекти. Так, на березі Дністра у селі Маяки збудований перший кемпінг-парк в Одеській області в рамках проекту «Туризм як каталізатор економічного розвитку сільських територій», який фінансується Європейським Союзом та реалізується Одеським обласним агентством реконструкції та розвитку (ООАРР).  Після закінчення проекту кемпінг залишається у власності громади. Тут розростаються алеї  розкішної  катальпи, є дерев’яні намости для розбиття наметів, лавочки, облаштований пляж. Сюди кожен охочий може приїхати автомобілем для відпочинку.

Це вже мова про те, що може стати джерелом   додаткових надходжень до  територіальної громади.

Було б гріхом не використати місцеві природні ресурси  для зеленого туризму. А родзинка в тому, що  територія громади  межує з Нижньодністровським Національним природним парком, навіть не межує, він починається з її території.

Щоб було зрозуміло чим цінна ця рекреаційна  зона, назву кілька цифр. На території Парку зареєстровано понад 700 видів вищих рослин, з яких 28 — рідкісні, занесені до Червоної книги України. Деякі види рослин і тварин занесені також до Європейського червоного списку та до списку рідкісних видів Міжнародної спілки охорони природи. Саме тому дельта Дністра є природним багатством світового надбання.

На території Парку мешкає одна з останніх в Україні природних популяцій рідкісного коловодного виду ссавців — норки європейської. Тут є стабільна локальна популяція шакала, опис екології якої опубліковано відомим дослідником природи Нижнього Дністра Миколою Роженком. Саме цей вчений у 2008 році прискорив  створення  тут Національного  природного парку, потім працював  заступником директора – головним природознавцем, потім на посаді директора, аж поки не став начальником відділу культури та туризму Маяківської сільської ради. Уявляєте, що може зробити  така людина на своєму місці? Та тільки про екскурсію з ним можна мріяти, не те, що мандрувати екологічними стежками, які вміло уже розробив  дослідник природи.

Він з любов’ю розповідає про  територію парку, яка займає 21 тис. га землі,  про розкопки, в яких знайшли цінні фрагменти бронзової доби, а також залишки античного поселення IV-III століть до нашої ери. А завдяки тій флорі і фауні, яка знайшла тут прихисток,  Нижньодністровський парк заслужено в  статусі  заповідника світового значення.

– Туристів ми плануємо приваблювати екологічними маршрутами, які починаються із нашого села і  проходять по території Нижньодністровського національного природного парку, – розповідає про туристичні родзинки громади начальник відділу культури та туризму Маяківської сільради. – Маяки були заселені ще в давні часи.

З розвитком Одеси поселення набуло значення важливого торгово-перевалочного пункту. В Маяках була єдина зручна пристань на Дністрі, і діяли: переправа через Дністер (паром), карантинний пост, а також митниця. Територія Парку, як складова водно-болотних угідь, має унікальне значення як місце гніздування, линяння і зимівлі для птахів, що мігрують між Євразією та Африкою. Тільки тут можна побачити  занесених  у Червону книгу України  – 9 видів риб, 20 видів комах, 2 види рептилій, 20 видів ссавців, 58 видів птахів. Науковою мовою: пелікан кучерявий, баклан малий, казарка червоновола, савка, орлан-білохвіст — види, що занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі.

Один із туристичних водних  маршрутів, які ми розробили, так і називається – «Царство птахів». Починається  від села Маяки, проходить по руслу Дністра, потім по руслу Глибокого Турунчука з виходом на Дністровський лиман. Довжина маршруту близько 20 км.  Ще один  маршрут пролягає   з Маяк через річку Глибокий Турунчук, де поблизу берегів під час повеней на старих деревах  птахи облаштували  своєрідну зону для проживання, це дикий природний ландшафт, де ще не ступала нога людини. Третій екологічно-туристично-рекреаційний маршрут  – це озеро Біле, де квітують прекрасні лілії . Таким чином,  можна просто відпочити, насолоджуючись дивовижними краєвидами та чистим повітрям. Декілька пілотних екскурсій по цих маршрутах ми вже зробили і людям сподобалось.

– Звичайно, громада повинна дбати і про охорону природи цих прекрасних угідь,- звертаюся до  науковця.

Природоохоронець за покликанням, Микола Васильович, вбачає  збереження цього природного дару  у спільній праці з місцевими жителями.

– Без залучення місцевих громад до збереження природи Дністра  не обійтися. Є  єдиний та перевірений  спосіб –  це усі складні питання вирішувати максимально відкрито по відношенню до громад, через залучення наших представників до участі, скажімо, у природоохоронних рейдах, де на власні очі люди зможуть побачити і проблеми парку, і шляхи, якими парк їх вирішує. Зрештою, популяризувати   природне надбання також  можемо через громаду.

У Маяках окрім екологічних маршрутів починають розвивати кінний туризм. У 2011 році тут став до ладу кінно-спортивний клуб «Золота грива». Екскурсію  конюшнею для нас провела  Дарія Яковлєва, яка вже 13 років тут працює, виступає сама на змаганнях.  Зараз здобуває професію берейтора в Білорусі. Подобається молодому фахівцю об»їздка (привчення до верхової їзди) молодих коней, навчає бажаючих: і дорослих, і дітей правильної верхової їзди, дає консультації з догляду за тваринами. Є тут манеж, тренувальний майданчик.  Маяківська сільська рада покладає великі надії на співпрацю з інструкторами і  берейторами кінно-спортивного клубу, який знають не лише в Україні, а й  поза межами. Кількість нагород, яку привезли спортсмени з різних кінних перегонів, говорить сама за себе і за успіхи клубу. В конюшні  25 коней різного віку. Найтитулованіший  восьмирічний  жеребець Нумізмат, який професійно бере участь у європейських змаганнях.  Йому найбільше приділили уваги. Чудовою була і миттєвість погодувати  коней  їхніми ласощами.  Коні гарні, доглянуті. З такими скакунами    можна ходити в кількаденні походи, з вогниськом, наметами  краєм лиманів і піщано-черепашковими косами, що розрізають  степові простори. Маршрути  таких прогулянок в стадії розробки.  Але сумнівів у нездійсненності цього просто не може бути, бо за справу взялися професіонали.

Вірю я, що незабаром  охочим побачити зоряне небо через найбільший телескоп в Україні  треба буде стояти в черзі, якщо не заявлять в онлайн про своє бажання  відвідати спостережну станцію астрономічної обсерваторії Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.

А знаходиться вона  тут, в Маяках. Громада, як сказав Микола  Роженко, готова уже до проведення  наукових екскурсій. Є про що розповідати, є що показувати, є чим гордитися. Громада  таким чином зможе долучитися до підтримки обсерваторії, на яку держава дивиться крізь пальці, обсерваторія ж  розкриє  свої скарби, а у вечірні години дасть змогу романтикам доторкнутися до зірок. Минулоріч станції  виповнилося шістдесят років. Головними об’єктами для спостережень спочатку були обрані метеорити та астероїди.

Як розповіла в.о. керівника станції спостереження Світлана Кашуба, тут зберігається Одеський архів панорамних фотографій зоряного неба, який за кількістю знімків – їх близько 110 тисяч – займає третє місце у світі. Більше тільки в Гарварді, США (500 тис.) та в Зоннебергу, Німеччина (250 тис.)  До Маяківської  колекції входять фотопластини  від 1909 року, відзняті Симеізькою обсерваторєю (АР Крим), які завбачливий керівник забрав з Криму, коли їх просто хотіли викинути. А коли там оговталися і вирішили гордість свою вернути під триколори, то було пізно. Ми ж знаємо, що Крим наш, то що ж повертати? В архіві станції є фото, які були зроблені під час другої світової війни, а в Європі в той час зйомки не велися.

Зараз своєрідний щоденник зоряного неба, який накопичували вчені з початку двадцятого століття, поступово сканують. З часом він буде у відкритому доступі науковців. Завдяки цим знімкам вчені можуть бачити зміни карти зоряного неба впродовж десятиліть. Скажімо, там можуть бути світила, яких уже немає, згасли чи зникли з галактики. Це безцінні знання для науки. За ними можна простежити, як змінювався рух космічних об’єктів,  спрогнозувати їхню  траекторію, визначити ризики для нашої планети.

Увага дослідників зосереджена на змінних зорях, чий блиск змінюється з часом. З метою їх вивчення та спостереження за великими ділянками неба збудували один з перших телескопів станції – семикамерний астрограф. Він мав високу проникаючу здатність, що давало змогу отримувати детальні знімки зоряного неба. Телескопи – найбільше надбання станції.

Гордістю обсерваторії є новітній телескоп – ОМГ-800 – з діаметром дзеркала 80 см, який вважається одним з найсучасніших в нашій країні, що дозволяє брати участь в міжнародних наукових програмах дослідження космічного простору. Управління телескопом автоматизовано, і кожну ясну ніч на ОМТ-800 проводяться позиційні спостереження небесних тіл, в тому числі комет і астероїдів.

– Це раніше доводилося вручну, кожні півгодини змінювати негативи, вручну відкриваючи спеціальну камеру. Тепер у фокусі дзеркала встановлена спеціальна цифрова камера, за допомогою якої можна отримати за долі секунд зображення зірок, а переглядати їх на моніторі комп’ютера, – розповідає Світлана Кашуба, яка  понад тридцять років  працює  в обсерваторії.

Окрім ОМТ-800,  тут є ще п’ять телескопів – з діаметром дзеркал від 25 до 50 см. Кожен з них реалізує певні наукові завдання з вивчення малих планет і зірок. Серед найбільш цікавих публіці – РК-400. З його допомогою кожен охочий може побачити Місяць, з величезними плямами і глибоченними кратерами. Як на мене, бо дивилася колись, такий собі шматок голладнського сиру у збільшеному варіанті.

–  Переважно ми спостерігаємо за малими тілами Сонячної системи, – говорить Світлана Кашуба, – також моніторимо навколоземний простір та відстежуємо рух космічного сміття.  Там рухається понад  20 тисяч  залишків космічних станцій, спутників. У разі зіткнення з діючими станціями вони можуть пошкодити їх. Тож у випадку, коли космічна станція отримує повідомлення, що до неї наближується такий об’єкт,  з наземного пункту керування вона отримує сигнал та змінює траєкторію руху.

Інформація з телескопів потрапляє на монітори комп’ютерів. Також важливо спостерігати за рухом природних космічних об’єктів, бо це дає змогу прогнозувати з високою точністю, де саме цей об’єкт опиниться через десятиліття, які ризики може нести планеті.

От НЛО чи якихось інших ознак видимих гостей галактики  астрономи не бачили ніколи. Але, як на мене, легенда може бути, як штришок  і родзинка будь-якої екскурсії. Коли я побачила це надбання, відчула потенціал цього об’єкта, висоту його і близькість до зірок,  не хочеться говорити про сумне. Хіба що штришком, як легендою, хоч тут кричати хочеться.

Тим, що  колись тут було 40 науковців,  на початку дев’яностих  їх стало вдвічі менше, а потім залишилася  тільки  четвертина, а зараз десята частина  від сорока, нікого не здивуєш.  Продати тут нічого, на металолом здавати  не допустять ті четверо, що ще  працюють. То який інтерес? Так якось можна пояснити те, що спостерігач-дослідник і прибиральниця на однаковій зарплатні.

Якби не ентузіасти, то вже порозпадалися б і стіни, де зберігаються неоціненні панорамні  фото зоряного неба. Серйозність  іміджевої складової цього об’єкта  відчув науковець Микола Роженко. Впевнена, що він  організує цей пізнавальний маршрут, наблизить небайдужих до науки людей до місця, де  з’являється відчуття, що земля таки крутиться і  зірку можна «зняти» з неба, вибравши за улюбленим кольором. Вони ж бо  такі розмаїті до веселковості! А ще тут можна  на кілька годин відірватися від земних турбот і просто  поринути у космічні далі, а ще простіше – допомогти  зберегти унікальність цього закладу.

От такі справи у новоствореній громаді, такі перспективні плани. ЇЇ лідери: і Василь Усенко, і Микола Роженко  переконані , що б’єднання в територіальну громаду є стимулом  для розвитку об’єднаних територій та відкриває нові можливості, додаткові ресурси та повноваження разом з відповідальністю перед жителями громади. А найголовніше, коли громада змінює філософію  свого буття і  впливає на ці рішення.

Людмила ОСТРОВСЬКА

 



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ