А знаєте, з чого можна зробити висновок, що до Тернополя таки прийшла зима? Ні, не із замерзлих вікон у маршрутках, не із заторів через неприбрані дороги, не через космічні рахунки на опалення від Тернопільтеплокомуненерго. Зрозуміти, що до Тернополя таки прийшла справжня зима можна з непорушних фігур рибалок на льоду нашого ставу.
А тієї зими у місті було всього якихось два дні і температура ще не дуже й низько опускалася, і крига, попереджають рятувальники, ще тоненька, а вони уже там.
Із самісінького ранку штовхаються у тролейбуси і маршрутки зі своїм обладнанням, щоб потім годинами сидіти над ополонкою і медитувати.
Ось такі у Тернополі чоловіки. Одні їдуть на заробітки, щоб якось прогодувати сім’ї, а інші, які такої можливості на мають, годинами відморожують собі усе, що можна і все заради того, щоб принести додому на обід чи вечерю бодай маленьку рибинку.
Ну і дурень (чи дурепа) ти, ще ж хобі, задоволення, а не для того, щоб прокормитись.