Нині багато говорять про туристичну привабливість Тернополя. Щоб зацікавити іноземців та іногородніх приїжджати до нашого міста, фестивалі усілякі проводять, рекорди встановлюють.
Та й у самому місті щось таки та робиться – там шмат дороги полатали, там бруківочку встелили. Але ж не усі люди дивляться лише під ноги, дехто може голову і трішки вище підняти. А там…
Візьмімо хоча б Тернопільську обласну наукову бібліотеку – коли дивишся на фасад цієї установки, з’являється думка, що тут можна якийсь фільм жахів знімати. І такий будинок у центральній частині міста не один.
Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Тараса Шевченка виглядає не краще. Про те, що фасад цієї будівлі у жахливому стані, йдеться не один рік. Але далі слів справа не йде.
А скільки будинків, у яких хтось викупив перший поверх і зробив сякий-такий ремонт, але варто подивитися вище… І уже не дуже хочеться дивитися.
Повторюся, у Тернополі щось таки та й робиться. Але, напевно, має бути якийсь баланс – ремонтувати варто не лише дороги, а й те, що трішки вище.