Тернопільська радіожурналістка відверто висловилася про місцеві ЗМІ

3
1466

Наталка КолтунДуже неприємно читати, коли «експерти», які тямлять абсолютно в усьому – від впливу місячного сяйва на ріст телеграфних стовпів до алгоритму роботи журналістів – починають називати нас журнашлюхами, продажними тощо. Пропоную нарешті розібратися в термінології.

Я не володію цифрами (вони щодня змінюються), але в Тернополі працюють традиційні (зареєстровані) ЗМІ – 3 телебачення, 4 радіо, до десятка газет з паперовою і он-лайновою версією, власкори Всеукраїнських видань і наш одвічний біль – сайти. На жаль, вони не працюють у правовому полі, бо нема такого закону.

З одного боку це добре (бо ж свобода слова), а з іншого, дає їм право порушувати заповідь, яку ми запозичили у лікарів, – «Не нашкодь!» Буду несправедливою, якщо скажу, що всі однакові. Багато з них видають якісні (зроблені професійними журналістами) і оперативні новини, місцями є дуже непогані матеріали. Є й такі, що працюють в «оригінальному» жанрі і в них є свої принади. І повірте, нема нічого поганого у тому, що вони заробляють гроші з реклами, у тому числі з політичної. Ви ж за булочки не працюєте?

Але є сайти, які за 300 гривень (читайте «30 срібняків») готові поливати брудом навіть того, кого до пуття не знають, які ради сумнівної популярності готові про маму рідну поставити яку-небудь гидоту, при цьому переконані, що це всього лиш бізнес…
Так от. Від імені своїх колег, 99% з яких є нормальними фахівцями (кожен у своєму жанрі), прошу припинити називати Засобами масової інформації «зливні бачки», а власників інфобізнесу – журналістами. Не ототожнюйте! Журналістика не має нічого спільного з ресурсами, створеними для того, щоб когось обгадити.

Не називаю нікого особисто. Думаю, читачі (слухачі, глядачі), які вміють включати мозок, розберуться самі. Просто накипіло.

Наталка КОЛТУН, власний кореспондент філії НСТУ “Українське радіо” в Тернопільській області

3 КОМЕНТАРІ

  1. Ну, пані власкор філії НСТУ “УР” ще пошкодувала отих свободо-слово-шанувальників, брудополивальників, “джинсовиків” (не плутати джИнси із “заказухою-джинсОю”!) і доволі м*яко обійшлась із електронними та паперовими ЗМІ, адже деякі (аж ніяк не 1%, і всі 30-40%) навіть таким терміном язик не повертається назвати, бо створювались, переважно, лише для того, щоб заявити про те, що Я Є (“I AM”!), щоб у такий “оригінальний” спосіб віртуально (з реальним можуть бути проблеми із законодавством!) самоствердитись, інші ж тупо вирішили одноразово звести або ж регулярно-систематично (щоденно, щотижнево, щомісячно,…) зводити рахунки з опонентами щодо бізнесу або політичних платформ-угрупувань або ж ОЗУ. Що ж до тих “нормальних фахівців у своїх жанрах”, яких на оптимістичну думку пані власкорки аж 99%, то їх, на жаль, можна на пальцях, pardon, щупальцях восьминога можна перелічити. Адже у нашій області, яка за рівнем корумпованості держчиновників та (право)владоохоронних органів (просто суми “на-лапу-давань” менші на один-два порядки) не відстає від інших – з бюджетоутворюючими індустріальними мегаполісами, – по-справжньому НЕзалежних журналістів, мабуть, ще менше. Як у тушканчика ніг. Якщо ж порахувати тих “проФФесіоналів” та “самоспечених” членів НСЖУ, що із завищеним “коефіцієнтом” амбітності та самоооцінки, то всіх щупалець всіх восьминогів всіх акваторій світу не вистачить. 🙂 🙁

  2. Ну, пані власкор філії НСТУ “УР” ще пошкодувала отих свободо-слово-шанувальників, брудополивальників, “джинсовиків” (не плутати джИнси із “заказухою-джинсОю”!) і доволі м’яко обійшлась із електронними та паперовими ЗМІ, адже деякі (аж ніяк не 1%, а всі 30-40%) навіть таким терміном язик не повертається назвати, бо створювались, переважно, лише для того, щоб заявити про те, що Я Є (“I AM”!), щоб у такий “оригінальний” спосіб віртуально (з реальним можуть бути проблеми із законодавством!) самоствердитись, інші ж тупо вирішили одноразово звести або ж регулярно-систематично (щоденно, щотижнево, щомісячно,…) зводити рахунки з опонентами щодо бізнесу, або політичних платформ-угрупувань, або ж ОЗУ. Що ж до тих “нормальних фахівців у своїх жанрах”, яких на оптимістичну думку пані власкорки аж 99%, то їх, на жаль, можна на пальцях, pardon, щупальцях восьминога перелічити. Адже у нашій області, яка за рівнем корумпованості держчиновників та (право)владоохоронних органів (просто суми “на-лапу-давань” менші на один-два порядки) не відстає від інших – з бюджетоутворюючими індустріальними мегаполісами, – по-справжньому НЕзалежних журналістів, мабуть, ще менше. Як у тушканчика ніг. Якщо ж порахувати тих “проФФесіоналів” та “самоспечених” членів НСЖУ, що із завищеним “коефіцієнтом” амбітності та самоооцінки, то всіх щупалець всіх восьминогів всіх акваторій світу не вистачить. 🙂 🙁

    Пи.Си. Для адміна-модератора: Repetitio est mater studiorum 🙂

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ