У нас на Тернопільщині люди старшого покоління мають звичку відмовляти собі у найнеобхіднішому, щоб відкласти якісь гроші на похорон. З тієї мізерної пенсії ховають у сховки по кілька десятків гривень. І примовляють, при цьому – не жили як люди, то хай хоч по-людськи поховають.
А ось суддям і членам їх сімей відтепер таким перейматися не варто. Вчора рада суддів зібралася, почухала потилиці і прийняла рішення, що суддів за їх видатні заслуги перед народом ховатимуть за бюджетні кошти.
Тепер із наших з вами кишень оплачуватимуть проведення ритуалу, кремацію, копання могили, транспорт, виготовлення труни і навіть встановлення пам’ятника.
Ось тільки у цьому місці трішки не допрацювали. Вартість пам’ятника не повинна перевищувати десять мінімальних зарплат. А який же суддя зможе спокійно «спати», знаючи, що над ним стоїть такий дешевий монумент?
Подейкують, що у середньому поховання одного судді обходитиметься у 200 тисяч гривень. У нас пересічний пенсіонер на таку суму повинен прожити майже 10 років.
Марко КЛЕВЕЦЬ