Коли військовий повертається з фронту — у відпустку чи назовсім, в дім іноді приходить невидима напруга. Людина стає тривожною, погано спить, зривається на дрібниці. Ми списуємо це на «важкий характер» або наслідки пережитого, але насправді причина криється у складній хімії нашого тіла. Це явище називають «адреналіновою ломкою». І це — не вибір людини, а механіка її виживання.
«На війні організм працює в режимі екстремального перевантаження. Рівень гормонів стресу — адреналіну, норадреналіну та кортизолу — зашкалює місяцями. Це допомагає вижити в бою, але дорого коштує здоров’ю, – пояснює кардіолог Людмила Чепесюк. – А ще коли кортизолу забагато занадто довго, він починає «їсти» організм ізсередини. Це веде до виснаження нервової системи, порушення обміну речовин і навіть так званого вісцерального ожиріння чи проблем із судинами».
Лікарка звернула увагу і на дофамінову пастку.
«Під час виконання бойового завдання дофамін (гормон мотивації та радості від успіху) теж на піку. Щойно завдання виконане — рівень гормонів стрімко падає. Настає випалена пустеля — відчуття тотального спустошення», – зазначає пані Людмила. Відео дивіться тут.
Найпідступніше починається тоді, коли воїн опиняється в безпеці. Рівень звичного «коктейлю» гормонів падає і виникає стан невизначеності, відчуття спустошення.
«Людина може шукати додатковий адреналін. І це навіть не вона сама — це шукає її підсвідомість. Це часто маскується під негативні риси характеру: бажання з’ясовувати стосунки, щось руйнувати або провокувати конфлікт. Але це не тому, що людина зла. Це підсвідомість намагається замінити той адреналін, до якого вона звикла на фронті», — розповідає Людмила Чепесюк.
Деталі – у відео.
Читайте також: Кардіолог Людмила Чепесюк: здоров’я серця залежить і від стосунків









































