У Тернополі продавчиня сама купує продукти людям, яким не вистачає грошей

Адміністраторка магазину «Близенько» Інна Чеботарьова одразу бачить, хто з покупців рахує останні купюри чи копійки. Жінка розчулююється і купує необхідне людям за власні кошти. Співчуває. Розповіла, як серце не витримало, коли побачила маленького хлопчика, який у кутку перераховував копійки. Але є ще інша сторона медалі – іноді доводиться відбирати від когось вкрадений товар.

Раніше Інна працювала касиркою в мультимаркеті «Аврора».

«Падав сніг з дощем, – розповідає жінка. –  Холодно. До каси підійшла бабуся і попросила два целофанові пакети. Пояснила, що намочила ноги, бо протікає взуття. І хоче одягти ті пакети на ноги. Мені стало її дуже шкода. Кажу: «А що вам допоможуть пакети на вже мокрі ноги?». То я купила шкарпетки. Запропонувала їй одягти сухі і після того уже захистити від вологи пакетами. Співчуваю таким людям».

Інна – родом з Мелітополя. З початку повномасштабного вторгнення жила у Запоріжжі. У Тернополі мешкає уже три роки. Розуміє труднощі інших. Адже знає, що таке – втратити усе.

«Втратила будинок у Мелітополі, – продовжує. – Його уже оформили в реєстрі як безхазяйний. Я уже не можу поїхати до Мелітополя і переоформити. Там залишилася мама і вона теж не може на себе переоформити, тому що мене нема. На жаль, будинок я не поверну. Краще вже так, ніж жити там за їхніми правилами».