Речниця української меншини в Угорщині Ліліана Грекса працює в парламенті

150 представників молодіжних організацій з України й Угорщини зібралися на   Міжнародний саміт української та угорської молоді NOVAdays – « У наш час».

Другий рік поспіль такий захід для нових знайомств і важливого діалогу серед  молоді, обміну досвідом та ідеями ініціювала й організувала речниця української меншини у парламенті Угорщини Ліліана Грекса.

– Ми збираємося  в той час, коли багато молодих українців, серед яких і представники угорської спільноти України, самовіддано та мужньо протистоять російському агресору, захищаючи свою країну й цінності всієї Європи. Майбутнє починається сьогодні і ми його творимо разом, – говорить ініціаторка зустрічі. – Ми обрали шлях комунікації та взаємної підтримки, що дає можливість  краще пізнавати один одного,культуру та історію наших країн. Таким чином  ми робимо кроки для покращення проблемних українсько-угорських двосторонніх відносин. Саме тому співпраця між нашою молоддю є не просто бажаною, а життєво необхідною. Ці молоді люди відновлюватимуть Україну та будуватимуть наше спільне європейське майбутнє на засадах миру, демократії і взаємоповаги.

Впродовж двох днів  йшлося про формування цінностей, трансформацію молодіжних організацій в умовах сучасних викликів. Спікери акцентували на важливості міжкультурного діалогу, соціальної згуртованості та розвитку українсько-угорського молодіжного партнерства.

Ці два  саміти української та угорської молоді довели, що є важливою платформою не лише для діалогу, а й для зміцнення зв’язків, які формують спільне європейське завтра,-сказала пані Ліліана.

Народилася Ліліана Грекса в Богородчанах на Івано-Франківщині.У 2024 році нагороджена президентом України Володимиром Зеленським  Орденом «За заслуги» 3-го ступеня.

Свого часу в Будапешті українка закінчила Інститут державного управління, Університет національної безпеки i оборони та  Інститут сучасних бізнес-наук.З 17 років була активною учасницею української громади.Працювала редактором на Угорському радіо, репортером української національної програми «Рондо» на Угорському телебаченні та інших медіа, організовувала колективи художньої самодіяльності під егідою Товариства Української культури Угорщини.

З 2014 oчолювала самоврядування української національної меншини Ержибетвароша і одночасно була головою Столичного самоврядування української національної меншини, депутатом Загальнонаціонального самоврядування української національності, головою Комітету у справах молоді та ЗМІ самоврядування.

Під її керівництвом Столичне самоврядування активно підтримувало ініціативи районних місцевих самоврядувань — випуск компакт-диску українських казок,  віршів і пісень, організацію і роботу українськомовних дитячих таборів, скаутські дитячі майстерні, тематичні святкування.

У 2019 заснувала i стала головою товариства «Нова хвиля», яке у 2022 опублікувало переклад українською мовою казок зі збірки оповідань «Ribizli на краю світу»,  яку Національна бібліотека Угорщини та найбільше видавництво дитячих книжок Угорщини “Móra” спільно надрукували тиражем 4500 примірників, щоб якомога більше українських дітей могли читати українські казки в Угорщині.

Як речниця української громади в Угорщині  виступає з промовами у Парламенті Угорщини, закликаючи парламентарів до підтримки вступу України до ЄС, засуджуючи збройний напад рф на Україну, ініціюючи вшанування в Угорщині пам’яті жертв голодомору в Україні, загиблих під час збройної агресії.

– Пані Ліліано, вас в 2022 році обpали на національних виборах до парламенту Угорщини, a в 2024 на виборах самоврядуваннь української національної меншини в Угорщині Товариство Нова Хвиля, яке ви очолювали, отримало більшість у національному, двох регіональних та кількох місцевих органах самоврядування української національної меншини. Розкажіть про обсяги вашої роботи  та її значення в уряді держави. 

– Перемога на виборах  дала можливість брати участь у прийнятті рішень на найвищому рівні, які стосуються української національної спільноти. Закон Угорщини «Про Національні збори», починаючи з 2014 року, забезпечує можливість представникам національних меншин Угорщини, у тому числі української, балотуватися до Національних Зборів Угорщини. При парламенті Угорщини створено комісію з представників національних меншин. Перед прийняттям нових законів уряд дає на розгляд цієї ради  законопроєкти.

Речник національної меншини має право виступати на засіданнях, ставити запитання уряду та його членам з тeм, що стосуються інтересів і прав національностей, окрім права голосу під час парламентських голосувань.

Для мене велика честь представляти українську національну меншину в Національних зборах Угорщини. Головними пріоритетами моєї роботи є відкритість, співпраця та розвиток. У своїй діяльності зосереджуюсь на забезпеченні умов для якісної освіти українською мовою та духовного i культурного життя місцевих українців, на зміцнення двосторонніх відносин між Угорщиною та Україною.

Головний посил моїх виступів у Парламенті Угорщини в тому, що українська громада Угорщини стоїть на захисті своїх українських рідних та співвітчизників, щодня молиться  за те, щоб російський агресор нарешті і назавжди пішов з України, щоб він перестав вбивати наших рідних і друзів.А також, щоб наддержави не вирішували над головами українців та без їхньої участі долю українського народу.

Українська громада Угорщини просить і сподівається, що демократична спільнота світу, включаючи угорців, підтримає український народ, ми свято віримо у вільне європейське майбутнє України.

Одним із найвизначніших моментів мого життя стала мить, коли під час мого виступу всі 199 депутатів підвелися одночасно, без жодного прохання — щоб разом зі мною вшанувати памʼять героїв, які віддали своє життя за свободу й незалежність України у боротьбі з російською агресією.На жаль, російська війна проти суверенної України досі триває, тому всі слова й до цього часу залишаються актуальними, і я щороку висловлююся з цього приводу в Парламенті. Для мене була важливою та промова, коли я виступила за початок процесу вступу України до ЄС, а також виступ, коли я зачитала заповіт Тараса Шевченка у вишиванці в угорському парламенті угорською мовою, щоб угорські депутати зрозуміли, що боротьба за майбутнє України, вільне від російського впливу, триває вже століттями.

– Офіційний Будапешт послідовно виступає проти військової допомоги Україні, її членства у ЄС і НАТО, а також за скасування санкцій стосовно росії. В країні навіть  провели національні консультації про те, чи угорці підтримують вступ України до ЄС.

– Для того, щоб зрозуміти, чому уряд Угорщини обрав таку позицію, нам потрібно знати історію Угорщини. На жаль, в обох світових війнах уряд Угорщини втрутився у військові дії, що було дуже поганим рішенням з точки зору майбутнього угорського народу. Я вважаю, що нинішній уряд Угорщини, члени якого дуже добре знають історію та її наслідки, зараз займає таку позицію, відмовляючись надавати військову підтримку, оскільки вважає, що першочерговим інтересом Угорщини є залишатися осторонь військового конфлікту. Проте вже на початку березня 2022 року угорський парламент у своїй резолюції засудив агресію росії та виступив на захист суверенітету України.

Одночасно з цим Угорщина розпочала надавати Україні найбільшу гуманітарну допомогу в своїй історії, і з особистих розмов я знаю, що багато провідних політиків особисто допомагали українським біженцям, забезпечуючи їх житлом та їжею у 2022-2023 роках. Крім того, угорський уряд надав можливість тисячам українських дітей безкоштовно відпочивати в літніх таборах в Угорщині протягом останніх років. І це не кажучи вже про те, що угорський уряд відбудував школи, дитячі садки, поліклініки, офіси та сервісні центри в околицях Києва і надав Україні допомогу на суму в кілька мільярдів форинтів через Hungary Helps та різні гуманітарні організації.Дуже важливо, що в умовах руйнування росіянами енергетичної інфраструктури України значна частина українського імпорту електроенергії надходить саме з Угорщини.

У зв’язку з вступом України до ЄС відбулося не традиційне національне консультаційне голосування, а голосування щодо висловлення думки, в якому взяли участь трохи більше 2 мільйонів виборців. Але це голосування не накладає на уряд жодних зобов’язань, крім того, що, звичайно, може слугувати орієнтиром. І ось це також важливо зауважити: населення Угорщини становить майже 10 мільйонів осіб. Кількість осіб, які мають право голосу, становить майже 8 мільйонів. Тож слід із повагою ставитися до цього зворотного зв’язку з боку виборців, однак це ще не означає, що ми маємо справу з повною думкою всієї Угорщини.

Перевага демократії полягає в тому, що розбіжності в поглядах можна вільно висловлювати. А те, як політика скористається цим результатом, коли потрібно буде переходити до конкретних дій, — це вже інше питання. Я дуже сподіваюся, що дипломати двох країн розпочнуть діалог, в результаті якого, якщо дійсно відбудеться голосування в ЄС щодо вступу України, Угорщина також скаже «так». Ми, представники української національної спільноти в Угорщині, зробимо все, щоб поширювати добру славу українців і допомагати Україні.

Українська громада часто організовує в центрі Будапешта ярмарки, де збирають гроші для України або організовуємо благодійні культурні заходи. І їх охоче підтримують місцеві жителі. Я могла б годинами перераховувати всю ту допомогу, яку угорці щиро надали Україні та українському народу, який потрапив в біду… Але ніхто не робив цього заради того, щоб потім поплескати себе по плечу, а тому, що відчував необхідність допомогти українцям, які зазнали нападу.

Аналізувати й оцінювати стан та перспективи українсько-угорських відносин важливо в комплексі з питаннями протидії російській агресії, повоєнної відбудови й розбудови України. Ми намагаємося  вплинути на ситуацію і сподіваємося  на подальшу підтримку України.

– Зараз чотири країни ЄС,  серед них і Угорщина,   вимагають влітку відновити квоти на експорт української агропродукції після завершення  дії режиму автономних торгових заходів. Зрозуміло, що Угорщина хоче зберегти національні обмеження на імпорт української сільгосппродукції для захисту власного ринку. А ми, як потужна сільськогосподарська країна, мусимо на цьому тлі інтегрувати український агросектор до ЄС. Чи може щось зробити українська спільнота, щоб затримати  повернення довоєнних квот на експорт української агропродукції, яких вимагають фермери Угорщини? 

– Україна була вдячна Угорщині за підтримку та  можливість експортувати агропродукцію європейськими шляхами солідарності після широкомасштабного вторгнення росії. Обидві країни мають низку спільних двосторонніх органів, серед яких ключовими є Спільна міжурядова українсько-угорська комісія з питань економічного співробітництва, українсько-угорська Міжурядова змішана комісія з питань транскордонного та прикордонного співробітництва, українсько-угорська Робоча група з питань сільського господарства та інші.

Україна потужна аграрна країна.Сусідні держави розглядають український агросектор не лише, як партнера, а і як конкурента, що українцям ускладнює вихід на нові європейські ринки. Відрадно, що український агросектор на законодавчому рівні активно адаптується до норм і правил ЄС. Угорщина неодноразово заявляла, що хоче  бачити успішну Україну і мати з Україною добросусідські відносини. Однак потрібен новий формат співпраці в  компромісних рішеннях для забезпечення стабільного доступу української продукції до ЄС. Це справа Єврокомісії, яка має вирішити, чи змінювати умови експорту українських аграрних товарів до ЄС після 2025 року чи залишити чинні.

– Ви представляєте інтереси майже 70-тисячного колективу українців, які проживають на території  Угорщини. Наскільки  міцний голос української спільноти?

– Українці в Угорщині справді активні: багате культурне життя, численні акції на підтримку Батьківщини, мітинги та виступи, флешмоби, українські літературні вечори та виставки мистецьких робіт, покликані привернути увагу цієї країни та міжнародної спільноти до проблем України. Завжди велелюдний у нас Всесвітній День вишиванки, який ми проводимо у самому серці Будапешта.До нашого свята приєднуються туристи й мешканці міста, висловлюють свою підтримку Україні. Щороку в рамках заходу ми даруємо вишиванки наймолодшим українцям, що народилися в Угорщині.

Цього року аж 18 юних  україночок і українців отримали свої перші вишиті сорочки. Плідними були  заходи Днів української культури, які були проведені Державним Самоврядуванням української національності, імпульсом до яких  стала ініціатива створення дитячої бібліотеки української літератури імені Анастасії Ярославни.

Бібліотека запрацювала при Першій українсько-угорській школі Будапешта. Саме для неї привезли з України та передали понад 700 книжок, які вдалося зібрати українському письменнику директору Інституту Центральноєвропейської Стратегії Андрію Любці за підтримки Українського ПЕН та низки видавництв.У найбільшому регіональному етнографічному  музеї просто неба Шошто, де зібрані  зразки помешкань з різних  старовинних угорських сіл, запрацював  україномовний аудіогід.

Кожен українець безкоштовно  зможе насолодитися чудовими експонатами музею з українським коментарем. Книжкові полички стали  частиною культурно-дипломатичної ініціативи, покликаної популяризувати українську мову та літературу за кордоном.

Цими днями у Загоні відкрили нову «Українську книжкову поличку» в місцевій бібліотеці, куди Посол України в Угорщині Федір Шандор передав  понад 50 примірників сучасної художньої та дитячої української літератури. Книги були надані ГО «Український центр дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука» та Держкомтелерадіо в межах ініціативи «Українським дітям — українську книгу». Така поличка вже працює  в Будапештській  бібліотеці угорської Реформатської загальноосвітньої школи “Juliana”, де навчається близько 80 українських дітей, яких з рідних домівок вигнала російська агресія.

Тут зайняли гідне місце близько 100 найменувань розвивальної, пізнавальної, художньої літератури та підручників для різного віку. Крім того з ініціативи товариства “Літера” відкрито книжкову полицю і в місті Дьйор. А найбільша “Українська книжкова поличка” в Угорщині знаходиться у найгарнішій бібліотеці Будапешта – Столичній бібліотеці імені Сабо Ервіна, оформлення абонементів до якої для українців є безкоштовним.

Культура стала своєрідним антидотом від тривожності та засобом самоідентифікації, фундаментом виживання нації і потужним інструментом єднання, здатним будувати мости між народами навіть у часи найтемніших випробувань. Вона дає сенс боротьбі, формує суспільну єдність і нагадує, за що ми воюємо.Активні українці і в своїй політичній боротьбі, відстоюванні своїх інтересів.

Українська нацменшина створила структуру місцевих самоврядувань у 1998 році, через рік почало діяти Державне самоврядування українців в Угорщині (ДСУУ), яке й визначає напрями розвитку для меншини на кожні 5 років.У червні минулого  року в Угорщині відбулися чергові вибори, під час яких, окрім виборів представників місцевого самоврядування, міських голів та виборів до Європейського парламенту, обирали представників самоврядувань національних меншин.

За результатами цих виборів в Угорщині  утворилися 56 українських самоврядувань, з яких 52 почали працювати на місцевому рівні. Тобто в 52 населених пунктах депутати місцевих осередків  зможуть організовувати україномовні культурні та освітні простори, заходи або підтримати україномовне духовне життя. Якщо до цього часу існувало 30 місцевих самоврядувань, 1 регіональне і 1 державне, то ми розуміємо, які зміни принесе те, що запрацювали 56, і з них 3 регіональні та 1 державне. І в цих самоврядуваннях в більшості будуть працювати активні люди. І саме це – потужне представництво на всіх рівнях – допоможе вирішувати нагальні питання української спільноти в Угорщині.

– Що в перспективі із найнагальнішого? 

– Наразі для українців в Угорщині актуальними є питання освіти.Від вимушених переселенців ми мали запит щодо можливостей для навчання дітей українською мовою 5 днів на тиждень, однак я ще в 2021 році включила у свою передвиборчу програму важливість розвитку освіти для української національної меншини.

Так, у 2023 році ми запустили Школу української мови їм. Лесі Українки, яка працює в системі додаткової освіти під егідою Державного самоврядування Українців Угорщини, та є першою державно визнаною школою, в якій навчання ведеться українською мовою. У перший рік до неї записалося 60 дітей у Будапешті та Ніредьхазі, а цього року ми завершили навчальний рік із 150 учнями і зараз готуємося до відкриття філії в Мішкольці. У 2024 році я з радістю підтримала ініціативу Дому українських традицій, який розпочав підготовку 5-денного двомовного навчання в Будапешті для українських дітей-біженців.

Завдяки тому, що все було підготовлено вчасно і гідно, після візиту Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до України та його переговорів із Президентом Зеленським, ця школа отримала всі необхідні дозволи й наразі працює перший навчальний рік з понад  350-ма учнями.

Фундатори навчального закладу Сергій та Олена Бескоровайні. А цими днями ми отримали дозволи від угорської держави на створення за моєю ініціативою першої в Угорщині двомовної 5-денної  української національної школи та гімназії ім. Тараса Шевченка, яка, наскільки мені відомо, є єдиною в Європі. Ця школа в районі проспекту Андраші біля зупинки жовтого метро Кодай Кьорьонд відкриє свої двері у вересні 2025-го.

Згідно із навчальним планом на 2025/2026 навчальний рік, 50% уроків у цій школі викладатимуть  українською мовою.Це означає, що наші учні не лише вільно володітимуть угорською, а й навчатимуться українською мовою з широкого кола предметів: мови, літератури, народознавства, а також інших навчальних дисциплін. Так ми підтримуємо рідну культуру, мову й ідентичність наших дітей у сучасному навчальному середовищі.

Наступна основа, на якій може будуватися національна меншина, – це віра. У нас відбулася історична подія – цими днями запрацювала  перша та єдина офіційна персональна греко-католицька Парафія, названа на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Це стало можливим завдяки великодушній підтримці Високопреосвященного Владики Філіпа Кочіша, архиєпископа та митрополита.Парохом призначений о. Володимир Мисів, який з 2023 року надає духовну опіку українським греко католикам в Угорщині.

Хочу також від щирого серця подякувати о. Дамʼяну Габорію, який започаткував і попри численні труднощі з глибокою вірою, натхненням і відданістю очолював українську греко-католицьку громаду в Угорщині, досягаючи значних результатів. Ця подія  створює міцну основу для подальшого розвитку нашої спільноти.

Для нас залишається важливим – мати  свою Українську церкву і фінансову підтримку на те, щоб священик міг жити тут, з українською громадою. Наразі Центр української культури в Будапешті вже не спроможний вміщувати всіх українців, котрі приїхали до цієї країни.

Тож над цим питанням теж плануємо працювати. А ще ми  хочемо побудувати і зміцнити контакти українсько-угорської молоді. Щиро сподіваємося, що наступного року зможемо провести Міжнародний саміт молоді NOVAdays в Україні чи в Будапешті, зібравши 200-250 учасників, а в перспективі – поширити досвід співпраці  на українців, які проживають у країнах Вишеградської четвірки: Польщі, Чехії, Угорщини і Словаччини.

Прагнення в нас єдине: посилити національний діалог та згуртованість у протистоянні ворогу, протидіяти дезінформації та маніпуляціям, які розділяють наші народи,  а також повернути Україну в її рідний дім – вільну спільну мультикультурну Європу.

Людмила ОСТРОВСЬКА, Будапешт, Угорщина.