“Щонеділі буваю на богослужіннях”, – посол України в республіці Кіпр Руслан Німчинський

В Ужгороді відбулася перша міжнародна конференція з питань збереження культури України «Співпраця заради стійкості», яку організували Міністерство культури та стратегічних комунікацій України спільно із Закарпатською обласною військовою адміністрацією, Офісом підтримки відновлення та ЮНЕСКО. У заході взяли участь 28 делегацій.

Як повідомлялося, цей захід мав донести до європейських партнерів важливість збереження для українців своєї ідентичності під час російської агресії, наголосити, що українська культура є елементом оборони України, що атаки росії на Україну є загрозою культурній спадщині всієї Європи.

Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, підбиваючи підсумки конференції, сказав, що практичним її результатом стало ухвалення Декларації щодо посилення стійкості культурного сектору України, яка передбачає кілька напрямків скоординованих зусиль України та міжнародних партнерів для збереження, захисту культурної спадщини та відбудови культурної інфраструктури.

Серед країн-партнерів, які підписали декларацію, є Кіпр. Микола Точицький із заступницею міністра культури Кіпру Васілікі Кассіаніду обговорили готовність Кіпру підтримувати ініціативи, спрямовані на захист, збереження та відновлення українських культурних пам’яток. Заступниця міністра культури Кіпру висловила готовність до зміцнення співпраці в сфері культури та підтримки спільних ініціатив, що сприятимуть розвитку культурних відносин між Україною та Кіпром.

Про значущість культурного діалогу між країнами, дипломатичні зусилля, спрямовані на поглиблення міжнародної співпраці задля захисту та збереження культурних цінностей в умовах агресивної війни рф проти України, спільні сторінки історії в духовному та культурному житті України і Кіпру розмовляємо з Надзвичайним і Повноважним послом України в республіці Кіпр Русланом Німчинським.

– Культура нагадує нам, хто ми, ідентифікує нас у світі. І життєво необхідним стає демонструвати свою культуру в тому місці, де ти живеш. Ми вдячні цій острівній державі за постійну підтримку і розуміння українських проблем, потреб, можливостей і досягнень та за бажання працювати над спільними проєктами.

Наші народи існували в дружбі впродовж багатовікової епохи культур і релігій. Нас завжди єднала православна віра. Давня релігійність місцевого народу вилилася у підтримку наших земляків, яких з домівок вигнала російська агресія. Ми вдячні кіпріотам за підтримку на духовному рівні.

Кілька історичних моментів. Православну церкву України створили у 2018 році на об’єднавчому Соборі, а вже в січні 2019 року вона отримала Томос про автокефалію від Вселенського патріарха. Церква Кіпру опублікувала комюніке про визнання автокефалії ПЦУ в листопаді 2020 року. Вона стала третьою після Грецької церкви та Олександрійського патріархату, яка визнала ПЦУ. З того часу діалоги церковний і міжлюдський набрали нового значення і нової динаміки. Ми вдячні Архієпископу Хризостому ІІ, який свого часу згадав у Диптиху очільника ПЦУ – митрополита Епіфанія. У міжцерковних стосунках це означало визнання Епіфанія законним предстоятелем дійсної, канонічної церкви.

Це потужне і сміливе рішення Архиєпископа було важливе для мене, бо це був початок моєї каденції. Я побачив, що ця царина, релігійна, демонструє і українцям, і кіпріотам наскільки глибока спільність наших християнських традицій. З рудня 2022 року Архієпископом Нової Юстиніани і всього Кіпру обраний митрополит Пафоський Георгій ІІІ. Він продовжив проукраїнську лінію свого попередника.Ми вдячні, що залишається незмінною підтримка Кіпрською церквою Православної церкви України.

Через півроку від початку широкомасштабної війни, з благословення Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, на Кіпрі з візитом перебував Митрополит Вінницький і Барський Симеон. Ми організували зустріч архієрея з місцевим активом товариства Українсько-Кіпрської дружби.Однією з важливих потреб для наших співвітчизників на Кіпрі стала потреба духовної опіки з боку українських священників та проведення богослужінь рідною мовою. Забезпечення потреб українців, які живуть на Кіпрі, у духовній опіці з боку україномовних священників, є одним із напрямків нашої роботи, де ми надаємо всебічну підтримку.

Одним із завдань візиту, за словами митрополита Симеона, було обговорення з місцевою ієрархією конкретних кроків з налагодження на Кіпрі служіння україномовного духовенства. А весною 2023 року нам вдалося реалізувати ідею. Священником православної церкви України, яка запрацювала під благословенням і крилом православної церкви Кіпру, став протоієрей Петро Зуєв.Він має прихожан в Нікосії у маленькій гарній церкві святого Фанурія і в Храмі Успіння Пресвятої Богородиці в селищі Пила.

Я майже щонеділі буваю на богослужіннях і бачу, що кількість вірян збільшується, наші земляки переходять з церков московського патріархату. Український священник, згідно з рішеннями православної церкви Кіпру, має намір подорожувати островом, проводити зустрічі, діалоги, мати приходи в інших церквах. Це поглиблює міжлюдські контакти, не тільки між українцями, а й українців з місцевим населенням. Ми вже зараз говоримо про посилення зв»язку історичного, культурного, релігійного, емоційного – особливо для українців, які вимушені зараз перебувати на Кіпрі.

До речі, в нас з островом є багато спільного в історичних і туристичних аспектах, що сягає періоду розквіту християнства. Сотні років тому подорож на Кіпр була чимось неймовірним, а тисячу років тому – це явище незбагненне. Але саме тоді з»явилися у світі паломники. Посланцем Київської Русі на Святі землі був і перший українець ігумен Данило, який зупинявся на Кіпрі і залишив схвильований опис Кіпру та його святинь, згадав святого Варнаву, який вважається засновником кіпрської православної церкви, святого Трифілія, колишнього єпископа Левкосійського, архієпископа Кіпру святого Єфанія та святого Зенона.

Дуже важливим свідченням є розповідь Данила про відвідування Ставровуні, монастиря святого Хреста на Кіпрі. Завдяки таким людям, як ігумен Данило, і зароджувалася справжня братськя єдність, приязнь на духовному рівні, якою характеризуються відносини між Кіпром та Україною.

Про життя самого ігумена Данила відомо дуже мало. Найімовірніше він постригся у ченці в Києво-Печерському монастирі. Вважається, що він був кліриком на Чернігівській землі. Ігумен Данило здійснив паломництво до Святої землі, найімовірнішим вважається, що він побував на Кіпрі у 1104—1105 роках. Його опис подорожі в книзі «Житіє і ходіння» стала найдавнішим із описів паломництва у Святу землю, одним із найпомітніших творів давньоукраїнської літератури загалом.

Твір дає матеріал для характеристики зносин давньої України із закордонням. Його робота була до XV ст. підручником для паломників, у XVI ст.набула значення історичного писання.У XIX ст.науковці твір оприлюднили світові.

Існують два французькі, німецькі та англійські переклади цієї книги. Це говорить про величезну популярність праці українця впродовж багатьох століть. Поки що ми не можемо зайнятися достеменним дослідженням спадщини Данила. Але в перспективі це може бути ще одним місточком нашої давньовічної дружби з гостинними кіпріотами.

– І у вас уже є досвід просування українських досліджень культури на теренах острова. Готуючись до розмови з вами , відкрила для себе «кіпрські» спогади українського письменника і мандрівника Василя Григоровича-Барського, попередника Григорія Сковороди і наступника справи ігумена Данила. Ваша дипломатична служба ініціювала спільний Українсько-Кіпрський проєкт у сфері туризму. Коли вже буде започаткований маршрут, покликаний розповісти грецькою і українською мовами про спадщину славетного українця на теренах Кіпру?

– Постать Василя Григоровича-Барського відома і шанована в кіпрських колах.Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського та Кіпрський інститут у лютому 2022 року підписали меморандум, що передбачав реалізацію спільного науково-освітнього проєкту «Кіпр ХУІІІ століття очима Василя Григоровича- Барського». Ми спільно з інститутом розпочали роботу щодо створення аудіогіду.Але широкомасштабний напад росармії змінив пріоритети спільної роботи. Зараз до теми створення аудіогіду повернулися самі кіпріоти.

Ми разом із засновницею та очільницею соціально-культурного центру Обійми Cyprus Анною Сушко зустрілися з директором Культурного фонду Ларнаки І.Хаджікіріакосом, членом Ради правління організації «Ларнака Туризм» Н. Павлу та науковим співробітником Інституту Кіпру М.Трентін з метою обговорення перспектив започаткування проєктів з дослідження історичного надбання відомого українського письменника і мандрівника Василя Григоровича-Барського, який у першій половині XVIII ст. впродовж тривалого часу подорожував Кіпром, залишивши значну кількість цінних письмових і графічних спогадів. Вони висловили готовність співпрацювати з Посольством України на Кіпрі.

Ми вдячні центру «Обійми Cyprus» , Sushko Foundation і їх засновникам – талановитій, творчій родині Сушків Анні та Миколі, які системно підтримують культурні ініціативи та українство у світі, виступають партнером проєкту та надають всебічну підтримку зміцненню співпраці двох країн. Цій темі ми маємо дати новий розвиток: спільно з українськими та кіпрськими науковцями зробити оцифрування історичного надбання відомого українського письменника і мандрівника Василя Григоровича-Барського.

Проєкт дає велике поле для ідей від дитячого квесту до наукових конференцій і унікального маршруту шляхами знаменитого монаха українця. Одним із напрямків, які ми обговорюємо, є започаткування туристичного маршруту на Кіпрі, покликаного розповісти грецькою і українською мовами про «кіпрські» спогади нашого земляка. Реалізація проєкту, присвяченого Григоровичу-Барському, триватиме до 2026 року включно, коли й відзначатимуть 300-річчя перших відвідин київським дослідником Кіпру, який, по суті, створив перший гід святинями острова.

Для України зараз важливо окреслювати своїх видатних постатей, діячів культури. Григорович-Барський, будучи випускником Києво-Могилянської академії, письменником, мандрівником, походячи з шляхетсько-купецького роду, зробив колосальний внесок в діалог між українцями і кіпріотами.Сьогодні ми продовжуємо його справу. Аудіогід, присвячений Григоровичу-Барському, буде також мати дипломатичне значення для відносин між Україною та Кіпром.

У перспективі проєкти співпраці соціально-культурного центру Обійми Cyprus з Музеєм казок. Присвячена цьому зустріч відбулася в нашому посольстві з директоркою цього закладу Вікі Баломену, яка за сумісництвом є директоркою Кіпрського Інституту Сімʼї. Ми обговорили плани, які ми разом можемо тут втілити в межах ініціативи Олени Зеленської з підтримки ментального здоров’я українців.

На честь знайомства подарували Музею казок дитячі книжки українських письменників, українською та англійською мовами і сподіваємося, що вони знайдуть своїх читачів.Таким чином ми розширюємо стратегію для зміцнення культурного суверенітету України та популяризації української мови, літератури та історії серед міжнародної аудиторії. Ми ініціювали перегляд документального фільму «20 днів у Маріуполі» і запросили багато іноземців, кіпріотів та представників інших спільнот, щоб вони побачили не тільки фактаж, а й відчули емоції свої і наші.

У двох містах уже переглянули документальний фільм про війну в Україні «Мирні люди», який супроводжують титри грецькою мовою. Це дуже важливо, адже в європейських медіа тему російської агресії в Україні зведено до мінімуму. Фільми повертають глядачів до жахливої реальності, де у світі є війна, загиблі діти, де люди потребують підтримки і захисту.

Є ще дуже багато заходів на Кіпрі, які проводять українські товариства, пропагуючи українську культурну спадщину, сучасне мистецтво в різних його проявах, демонструючи, яку красу вміють творити українці.Таким чином наші люди працюють на зміцнення культурного іміджу країни за кордоном, залучаючи іноземців-туристів та кіпріотів до споглядання і вивчення українських культурних надбань.Чим краще Україну будуть знати з культурної сторони – тим більше будуть розуміти і підтримувати в здобутті нашої перемоги та в розбудові держави в майбутньому.

Людмила ОСТРОВСЬКА