Українці в Індії носять вишиванки

Всесвітній День Вишиванки – особливе, важливе  історичне та культурне свято, оскільки відзначали його у 32 річницю відродженої Незалежності. Цьогоріч  воно припало  на 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також 18-20 травня – річницю виходу українських захисників з Азовсталі. В  годину війни воно  стало ще одним підтвердженням наших цінностей, якими ми пишаємося і передаємо з покоління в покоління, символом державності,  української національної ідентичності та патріотизму.

Українська громада  Індії щороку презентує  національні відеопроєкти, яскраво вплітаючи  свою квітку у всесвітній вінок  шани українській вишиванці. Кілька штрихів з  історії презентації України у світі в цей день.

Полтавчанка , поетеса, співзасновниця  асоціації українців Індії Марина Акрам  стала ініціатором, локомотивом створення святкових відеопроєктів.  З великим успіхом українці презентували  пісню  «Мамин оберіг». У ніжній мелодії мережки слів йдеться  про те, як в маминих руках  ниточкою з серця стелиться любов, виколисується доля і заповітний код та оберіг:  «Та сорочка біла, Вишиванка гідна, Вишита на щастя, Вишита на вік, Та сорочка біла, Вишиванка ніжна, Приляга до тіла, Мамин оберіг». Пісню супроводжує відеоряд вражаючий розмаїттям вишиванок на українцях Індії та членах їхніх родин. «Ми є. І ми є – українці. А  вишиванка – наш оберіг»- переконливо каже поетеса.

Був відеопроєкт – «Таємна магія».  Марина Акрам пояснила, що безсмертні символи віків, древня магія закодованих знаків поєднали Україну та Індію . Відеоряд порівнює техніки вишивання і орнаменти, які збігаються воєдино із індійським мистецтвом вишивки. Авторка зауважила , що учасники проєкту привезли та зберегли таємні знаки та коди, вишиті на українських сорочках,  а також знайшли схожі та нові на чужині, але  головне – сакральне значення українського строю і вишивки додає сил усім нам в часи боротьби з ворогом.

Роки повномасштабної війни в Україні, спротив  ворогові і глибоке співпережиття і підтримка рідної землі вилилися в новий проєкт  –  «Монограми війни», присвячений  захисникам України, тим, хто вступив у священну боротьбу з загарбником, хто відав своє життя за волю,  стоїть на рубежах і знищує орду. – Сьогодні нашу Україну вишиває війна – рубцями, кривавими ранами. Але у нас є наш унікальний сакральний  сильний  оберіг – вишиванка. Нехай в День вишиванки цей оберіг захищає нашу рідну Україну, її синів і дочок і спонукає людей у всьому світі допомогти захистити українських героїв та нашу землю,- сказала  поетеса. – Ми переможемо! І вишиємо нашу Україну , кожен кривавий рубець війни – ясними квітами!

«Нам печуть монограми війни: Пошматовані, стріляні, палені, різані…То є вишиті взори твоєї броні На всім тілі прекраснім твоїм, Україно. Кожен штрих і стібок – то біль. Чорний біль, що палив всю країну: Закривавлені маки й гіркі полини – Все на тілі прекраснім твоїм, Україно.

Всі рубці — твої сльози і гнів. Матерів і дружин. І дитини.

Все на тілі прекраснім твоїм: В вишиванці війни ти тепер, Україно.Невмируща свята українська душа.Те єднання, та грізна сила, Що збудила й дала ворогам відкоша,Поєднала мечі і вітрила. Будуть випиті згорені дні! І на тілі прекраснім твоїм, Україно, Зарубцьовані рани війни В вишиванку багряну складуться незримо».

Незабаром ми розповімо про  підтримку України українцями Індії, про нелегкі умови, в яких доводиться людям з Україною в серці  об»єднуватися проти руського міра і рашистів, які тероризують нашу батьківщину.

Людмила Островська