“Пишіть заяви до поліції”, – тернопільська письменниця про підлітковий булінг

0
93
Підлітковий булінг. Вранці Ляна показала мені серпентарії файномістянських пабліків. Алергічна реакція свідомості в мене не забарилась. Спочатку засвербів задавнений закордонний паспорт, але…
– Це ж не вихід! – зауважив внутрішній голос.
І я з ним погодилась. Але тут іще батьки постраждалих дітей почали писати-телефонувати-просити поради. Я трохи підвисла, якщо зовсім чесно. Але мій внутрішній голос відкопав десь у глибинах пам`яті пісню і озвався голосом Раїси Кириченко: “Била мене мати березовим прутом…” І я зрозуміла, що вся проблема в тому, що мати там не била дитину і бити не буде. Виховувати також. Бо вона вже виховний процес вважає закінченим.
Тож батькам постраждалих дітей я порадила писати заяви в поліцію, долучати до них відео публічних принижень, яких зазнали їхні діти і, взагалі, навчити дітей поважати самих себе.
Бо… Це дико, страшно, важко, складно, незрозуміло. Це, курва-мать, на голову не налазить.
15-річна шмаркачка Тая принижує ровесниць, ображає, ставить на коліна, знімає це на відео і викладає їх в пабліки. Крута шокапець. І реакція публіки дивна така, щось на зразок: недобре так, але ги-ги-прикольно ж!!! І так тривало, виявляється, дуже довго.
Бо малолітня шмаркачка – донька велико-шанованих батьків. Мажорка, типу.
Всі чиряки колись лопаються. І цей не виняток – тріснув зі всіма витікаючими. І що? Батьки постраждалих дівчаток сподіваються на підтримку журналістів, церкви, громади. А поліція – ні-ні! Шкода дівчулю, вона ще несвідома, теплична, балувана. І батьків її шкода: це ж як їм зараз неприємно.
От, що з нами не так, га? Читаю обговорення і чую як на голові шурхотить листя хрону.
“Треба провести з дівчинкою бесіду. Пояснити їй, що так не можна.”
Справді?! Тобто 15-річна розбещена дівчура із повадками бультер`єра абсолютно не в темі понять добра і зла? І їй потрібно провести не березовим прутом нижче спини, а просто провести бесіду?
“Потрібно в школах більше Християнської етики і, щоб священники ходили, пояснювали, вчили.”
Та ви що? Реально: дівку, яка в свої 15 знає більше обсценної лексики і прийомів армійської дідівщини, способів допиту в НКВС, Гестапо та Священній Інквізиція, ніж вчителька і священник разом, можна навчити Християнській етиці на рівні знань послуху і покори її жертв?
” Ми повинні говорити з батьками і молитися за цю родину, щоб Господь навернув їх.”
Безперечно! Отут згодна на всі сто. Найкраще молитися одразу з екзорцистом. Щоб він паралельно з Отченашем виганяв із них духа лукавства, гордині, жлобства і демонів бидлоеліти. Бо інакше молитви, мораль, етика до таких людей не доходять. Хіба що знаходяться вони у важкій твердій палітурі, чи на кінці замашного кадила.
А батькам потерпілих дівчаток я можу порадити лише три речі:
1) Не вчіть дітей терпіти. Спробуйте пояснити дітям, що таке гідність, самоповага і якими мають бути справжні друзі.
2) Не просіть журналістів писати про те, що відбувається. Напишіть заяви до поліції, щоб такі речі не повторювались.
3) Не пробуйте достукатись до совісті людей, в яких тої совісті просто немає. Не думайте, що батькам Таї зараз неприємно, чи соромно. Там, де відмерли порядність і людяність, життя доволі сумнівне за якістю і не факт, що воно там, взагалі, є. Бо деградація – це часткова смерть. А мертві сорому не знають.




БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ