«Місце роботи – навколішки чи сидячи на підлозі», – талановите подружжя з Тернопільщини визнав світ

1
636

Тетяна і Михайло  Витягловські  –  митці із селища Заводське Чортківського району  знані не лише в Україні, а й далеко за її межами. Авторські виставки вони  експонували  у Чорткові, Тернополі,  Львові,Славутичі, Києві, Мюнхені, Чикаго та інших куточках світу. А їхні художні твори є у приватних колекціях  всього світу.

Заслужена художниця України Тетяна Витягловська віртуоз ручного ткацтва, батика, малярства. Михайло – живописець,  вдало вправляється в дерев`яній пластиці. Обоє навчались у Львівському  інституті  декоративного  та  прикладного  мистецтва (нині Академія мистецтв).

Нещодавно  побачив світ каталог робіт  творчого  подружжя. Тетяна Володимирівна люб’язно  погодилася презентувати це добротне видання.

До каталогу ввійшли майже двісті  робіт. Багато з них вже знайшли господарів і лишилися світлинним спогадом.

Я з бентегою і захопленням гортаю сторінки   зібрання  ілюстрацій  робіт  майстрів різних періодів творчості: «Діалог», «Натюрморт з маками», «Разом, завдяки парасольці», « Роздуми»,«Пісня квітів», «Човен даремних сподівань» та інші. Легкі, рельєфні візерунки-орнаменти, пізнавані сюжети і неймовірні  «витівки» ткацького верстата. Навіть перепитую художницю чи не вишивка зверху. Ні, то так переплітаються нитки.

– Гобелен, це та ж картина, але нитками. Спочатку малюю ескіз, потім на всю величину малюнок.  Працюю на рамі, залежно від  розміру полотна. Ось ці, п’ять на три з половиною сантиметри, а ці 2 метри на півтора, – розповідає майстриня, показуючи витканий мініатюрний Чортківський костел і  «Чумацький шлях» . – Інколи  картина дуже відрізняється від готового  гобелена. По-іншому лягли нитки, заграли кольори. Я люблю експериментувати. Зрештою, творчість не можна  запрограмувати чи законсервувати під трафарет, – переконана майстриня.

Я запитую про найціннішу її роботу в колекції каталогу, найулюбленішу.

– Вони всі рідні, бо дуже багато часу з ними проводжу. Ткати гобелен можна і два місяці, і більше. Ця робота потребує зосередженості, посидючості (місце роботи  – навколішки чи сидячи  на підлозі Л.О.)  Встигаєш пережити всі емоції разом з героями свого задуму. Але чи не найбільше люблю   відтворювати у своїх роботах елементи українських традицій,   використовую  в композиціях орнаменти й символи нашої культури у стилізованій формі, поєднуючи з кольоровими абстракціями.  Ось ця «Писанка» – одна з перших моїх робіт, на зламі студентства і самостійної творчості. Гобелен  завжди викликає захоплення на виставках. Зображення його виставляють  у соцмережах, як вітання  з величним Пасхальним святом. Дорогий мені триптих «Бабусині рушнички»- червоно-чорні орнаменти  на білому фоні.  Ці гобелени  відкривають  експозиції виставок. Наша українська культура – надбання поколінь, хочеться долучитися до  цього споконвічного руху, щоб не перервався цей ланцюжок.

– А яке із цих дивовижних полотен ніколи б не продали?

– Ось цю не змогла продати, зробила копію, – показує  майстриня на гобелен «Барви Різдвяної ночі».- Хотів її придбати колекціонер  нашої   колористики з Америки. Я сказала йому, що  можу виткати за цим зразком. Так і зробила, але тепер зареклася, що більше  не буду цього робити. Дуже важко із тканого робити копію, вона не може бути ідентичною, бо нитки також живуть своїм життям. Краще з картини зробити новий гобелен, це  особливий  процес творення, неповторний.

Цікавий і розділ ескізів-начерків, що стають першоджерелом скульптур і сюжетів, які подружжя робило ще  на студентській лаві. Найкращі з них стали  фондами кафедри.

Видавці каталогу  вміло поєднали  ілюстрації робіт подружжя. Зрештою, вони разом і демонструють їх на виставках.  Дерев’яні фігури гармонійно доповнюють сюжети на гобеленах.

Тут і „Ангел, що заглядає у власну душу”, і „Владика спокою”, і „Внутрішній біль при зовнішньому спокої”. Назви витворів Михайла Витягловського  хочеться запам»ятати чи сфотографувати, щоб ще раз повернутися в думках до цього дива. “Чорний квадрат, який від власної пихатості став кубом, а подивившися в дзеркало, настрашився”  чи “Гра в дурня на щиглі старими картами, або Червоні прагнуть взяти реванш”. Тетяна Витягловська показує улюблену роботу чоловіка –  “Ангел, що після стрімкого злету втратив голову”.

– Михайло любить інтригуючі підписи, які  стимулюють глядача запам’ятовувати роботи, а йому надають більше цікавості в творчості, – пояснює  дружина. – Одна з робіт  –  дерев’яна скульптура «Молода панна та її стара ковдра» зробила Михайла  дипломантом Міжнародної виставки «Високий замок», яка відбулася  у Львові.

За словами  пані Тетяни, підсилену увагу на виставках привертає робота  «Трішечки тепла — і я народжусь» – яйце великих розмірів, що символізує зародження нового життя.

Чи не найдовше затримуються  відвідувачі  біля просторової роботи «Вісті з храму війни. Живий, поранений, вбитий та безвісти зниклий», яка  є частиною арт-проекту під загальною назвою «Вади цивілізації». Кожна із чотирьох робіт, що створюють композицію ,  розкриває власну тему і несе своє емоційне та психологічне навантаження. Це символічний храм війни, яка нівечить життя, породжує смерть, хаос і є одвічною проблемою людства. Я роздивляюся роботу і на фізичному рівні відчуваю  не тільки  біль  і переживання  митця,  а й життєствердну надію  на мир і злагоду. Символізм і лаконічність надають творам майстра  загадковості, простору для роздумів.  Михайло і  Тетяна Витягловські  за арт-проекти «Вади цивілізації» і  «Свято неба і землі» одержали обласну премію в галузі культури в номінації «Образотворче мистецтво імені Михайла Бойчука» . Пан Михайло не тільки скульптурою займається,  він чудовий пейзажист, талановитий графік. У вільний час займається розробкою неповторних дизайнів та оздобленням інтер’єрів з  оригінальним  поєднанням дерев’яної «пластики». Пані Тетяна свій досвід і вміння передає молодому поколінню , очолюючи відділ образотворчого мистецтва у Заводській школі естетичного  виховання  розвитку.

– Ще Михайло займається олійним живописом, – гортаючи сторінки каталогу, говорить  пані Тетяна. – Дуже любить  Львів, місто нашої юності. – Хочемо видати окремий каталог своїх  малярських робіт, зробити  виставки живопису олійними фарбами, акварельними, батіку.

Між розділами в каталозі робіт  Тетяни і Михайла Витягловських  є багато висловів відомих людей про фах митця. Один із них гласить, що мистецтво – це співпраця Бога і художника: чим менша участь художника, тим краще. Хай завжди ця одухотворена співпраця   супроводжує  творче подружжя.

Людмила Островська

 

 

 

 

 

 





1 коментар

  1. Супер, коли у подружжя є спільне захоплення. У на теж є, правда ми не творимо, а купуємо вже готові вироби, на Віоліті у нас навіть певне змагання виходить

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ