З тернопільськими мандрівниками трапилася романтична пригода

Уже традиційно вдев’яте, на Різдвяні свята, для  шанувальників  Галицького муніципального  камерного оркестру, під орудою народного артиста України  Василя Феленчака,   та подорожуючих   на  залізничному вокзалі станції Тернопіль  звучали  мелодії світової та української музичної класики, об’єднані    назвою  «Новорічно-різдвяна імпреза «Для тих, хто в дорозі».

Впродовж   години  її величність музика  дарувала радість тим, хто буквально за кілька годин чи навіть хвилин із цього затишного місця  сріблястими коліями помчить у потягах в різні куточки нашої  країни, і тим, хто  якраз повертається з далеких доріг додому. Звучали класичні,  народні, давні різдвяні та популярні сучасні мелодії, переповнені настроєм  новоріччя, зими, святковості. У звуках  ожила романтика з’яви на світ Месії, історії, казки,  перекази та спогади,  довкруж  все засіяло ритмічними спалахами Різдва.

Саме  твір під такою назвою  виконали оркестранти.  А подарував його світові  сучасний американський композитор  Браян Балмажс, який, знайшовши якось стару платівку з колядками, поставив її на програвач. А тоді, натхненний  давньою музикою, в сучасному і емоційному оранжуванні об’єднав два відомих старовинних різдвяних гімни, додавши до них сучасного ритмічного пульсу. І явилася світові Новорічна магія. Бо скільки б не було нам років, ми все одно, коли годинник б’є дванадцять, подумки загадуємо бажання і віримо, що у Новому році вони здійсняться.

Кажуть, що мріючи, промовляючи, уявляючи реально наші бажання, ми створюємо навколо себе інформаційне поле, яке зчитується нами та іншими людьми і Всесвіт допомагає в їх реалізації. Аналогічну візуалізацію має і фраза «Щасливого Нового року!», яку ми промовляємо в новорічний час. А втілена у пісні, вона має ще більший емоційний та смисловий заряд.  Підтвердженням цього стала композиція Бенні Андерсона «Щасливого Нового року!». Саме ця пісня з репертуару гурту «АВВА» вже більше сорока років несе у світ цю закодовану формулу здійснення бажань.

Продовженням цієї магії стала  і мелодія  «Мрія – це бажання твого серця», яка    була написана американськими авторами Маком Девідом, Алом Хофманом і Джеррі Лівінгстоном у 1950 році для анімаційного Діснеївського фільму «Попелюшка». Улюблений багатьма з дитинства сюжет, мила, добра, красива дівчина в оточенні пташок та звірят. Саме для них Попелюшка і співає пісню, спонукаючи, переконуючи, надихаючи своїх друзів ніколи не переставати мріяти. Ця романтична мелодія потім пронизує всю стрічку, додаючи їй особливого ліризму. Як одна з 15-ти пісень до фільмів кінокомпанії «Дісней» і одна з 17-ти анімаційних стрічок, вона увійшла до ста найкращих пісень останнього століття, номінованих Американським інститутом кіномистецтва. Більше того, – посіла в цьому переліку сьоме місце.

Отож, вже 70-тий рік поспіль пісня з порадою мріяти, незважаючи на те, як іноді важко буває на серці, живе, звучить і водночас, виконує дуже важливу місію – допомагає романтикам та оптимістам вірити, що рано чи пізно заповітні мрії обов’язково здійсняться. Інакше Бог не нагородив би нас такою чеснотою, як здатністю мріяти. Вважають, що коли встигаєш загадати бажання в момент появи в небі зірки, яка легкою золотою леліткою падає донизу, то воно обов’язково здійсниться. Саме цю ідею в 1940 році втілили у своїй пісні «Коли загадуєш бажання під зіркою, що падає» американські автори Лей Харлін та Нед Вашінгтон для анімаційного фільму кінокомпанії Уолта Діснея «Піноккіо».   Відразу після виходу мультфільму  пісня отримала загальне визнання. А особливо западає вона в душу завдяки її темі, що стосується бажань, мрій та магії їх здійснення.

«Коли ти загадуєш бажання під зіркою, Немає значення, хто ти є,  Все, що до чого твоє серце прагне, до тебе прийде. Коли твоє серце мріє, Коли ти загадуєш бажання під зіркою, що падає, Як роблять мрійники, Доля є доброю, Вона приносить кожному, хто любить, Світле виконання усіх таємних стремлінь…І коли ти загадуєш бажання під зіркою, що падає, Твої мрії здійсняться…».

Звучить музика. А ведучі і черговий  вокзалу  нагадують потенційним пасажирам, щоб не пропустили свої поїзди. Галина підчікувала Херсонський потяг. Дякувала за концерт, бо вперше потрапила на таке дійство. Гостя Тернополя переконана, що  Новий рік, Різдво – це не тільки подарунки, і смачні страви на столі. Це стан гармонії, а ще відчуття дива. І зовсім не важливо в даний момент, що багато з них ми робимо для наших близьких людей власноруч. От Галина приїхала провідати подругу, з якою давно не бачилися. Херсонка каже, що чудові дні вони  провели разом. Дуже сподобався Тернопіль у сяйві вогнів.

А ведучі вечора  – поетеса Олена Лайко і заслужений журналіст України Михайло Зубик  переконані, що до   чудес, які підвладні кожному, окрім подарунків під ялинку, належить і звичайний вальс. У будь-якому випадку, саме вальс ненав’язливим рефреном дуже часто звучить на новорічно-різдвяні свята. Так оживає зала під звуки вальсу із балету «Спляча красуня» Петра Чайковського.

Вальсові мелодії змінюють  акорди пісні «Тиха ніч» в обробці Василя Феленчака. Цей твір  лунає щороку в різних країнах і на різних континентах у передріздвяні та різдвяні дні. Вона настільки світла, приємна та мила, що є наче уособленням свята, якому приурочена. Мелодія лине, описуючи, зображаючи, тиху, святу ніч, що подарувала світові немовлятко Ісуса. І триває так вже понад двісті років. Написана напередодні Різдва 1818 року в Австрії. Відтоді її настільки тепло сприйняли слухачі, що тепер вона вважається практично народною чи не в кожній країні світу. Пісня перекладена безліччю мов, у тому числі й українською.  І, напевно, саме тому, коли звучать її слова, у того, хто її слухає, чи того, хто виконує, виникає відчуття єднання із цілим світом.

Геннадій Іванович, що приїхав до Тернополя Борщівською електричкою не стримався, щоб не послухати такий незвичний концерт. Різдво чоловік любить  за можливість зібратися вдома усій родині, за кутю і дванадцять страв, за відчуття радості, що переповнює душу, адже народився Ісус Христос – син Божий, наш Спаситель і Месія. А ще тернополянин  любить ці зимові свята  і за колядки. Мелодії відомі йому  з дитинства, але щоразу, коли їх чує, серце починає битися з особливим трепетом. І тексти відразу виринають із пам’яті, варто тільки, щоб прозвучали перші акорди. Тому із захопленням дослухався до  давніх, добре знайомих  галицьких колядкок, представлених  в інструментальній версії маестро Василя Феленчака.  Мелодії «Бог Предвічний», «Небо і земля», « Що за Предиво», «Христос родився», що  зазвучали в залі очікування, забарвили    особливими інтонаціями святковий   настрій  слухачів.

Теплої домашньої  атмосфери  в концертне дійство додав давній друг колективу оркестру, поет, заслужений діяч мистецтв України Олег Герман. Олег Михайлович  відкрив свої дитячі переживання й емоції від зустрічі з вертепом, в якому виконували ролі його односельці, яких ,здавалося він знав, але не міг   не вірити, що це Царі й пастушки зі святою Дівою Марією.  Диригент оркестру народний артист України Василь Феленчак , бажаючи усім присутнім  щедрого, вдалого, мирного Нового року, щасливих різдвяних свят, привітав з іменинами жінок на ймення Марія. В подарунок прозвучала мелодія Шарля Гуно «Аве Марія»

Завершальним акордом концерту Галицького муніципального оркестру  став  всесвітньовідомий «Щедрик» Миколи Леонтовича. Музика на вокзалі поєднала  різних людей, їхні   плани, мрії, захоплення, надії, радість свята і буденних справ. Водночас, дала можливість тонко  відчути   незгасиме світло Різдвяної зірки, підсилила бажання , щоб це світло любові і добра принесло  мир і процвітання, злагоду і добробут   нашій країні, краю і  кожному дому ,  стало  джерелом оптимізму та впевненості у завтрашньому дні.

Людмила ОСТРОВСЬКА