У яких вигадливих позах українські господині готують святкові страви

0
358

У будні я їм набагато якіснішу їжу, ніж на «свята». Вчора у гостях опинилася за столом, де єдиною безпечною стравою був холодець. Решта виглядали, наче хочуть мене вбити. Повільно, але впевнено. Усі вони складалися наполовину з майонезу, наполовину з любові.

Люди виражають свою любов, як можуть. І щоб зрозуміти людей, треба прийняти їхнє трактування любові. Для когось це — смажене м‘ясо у вафлях, просочене олією, наче пристрастю. Тарілка із шубою, це серце, насичено бурякового тону, серце, що має безліч стратів і на самому споді, врятований від безмежного холоду грудневого Світового океану оселедець. О, як він бився між хвиль, яким живим і яким нестримним він був, доки не дав себе спіймати в ці сіті почуттів, в ці тенета новорічного меню і опинитися на цьому столі.

До яких тільки поз не вдавалася вигадлива господиня, щоб приготувати ці три види тортів і четвертий, печінковий. Міняючи темп і температуру, ритмічно шинкуючи моркву і облизуючи згущене молоко з пальців.

Пристрасть і ніжність, вінницький хрін та суфле пташине молоко. І найвища точка насолоди, ерогенна зона будь-якого новорічного столу, з набубнявілими кульками зеленого горошку, щедро зрошена майонезом і готова до всього — салат олів‘є.

І спробуй тільки відмовити цій любові — безмежній та безапеляційній, гарячій та небезпечній. Це те, що нас може вбити. І це те, що точно нас уб‘є, якщо відмовитися її скуштувати.

Олена ПАВЛОВА

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ