На Тернопільщині буде унікальний археологічний музей периферії античної цивілізації

0
387

На ІV міжнародному  фестивалі  «Кінохвиля», що відбувся у нашому обласному центрі,   Тернопільська кінокомісія  презентувала  документальний  фільм режисера Макса Мельника «Музей –скансен «Черняхівська культура». Автор сценарію  краєзнавець Володимир Ханас. Фільм зроблений на замовлення Байковецької ОТГ Тернопільського району при сприянні Міністерства культури України.

Скансен – це різновид  музеїв  просто неба. У світі  є  музеї забудов, сільських господарств,  живої історії, фольклорні, екпонати яких розміщені на відкритому просторі.  Але скансен  некрополя черняхівської культури обіцяє бути єдиним   на землі. Шлях до його створення розпочався з популяризації цього місця, як в Україні, так і в світі.

Кінострічка молодого  тернопільського режисера  розповідає  про   дослідження могильника  черняхівської культури у Чернелеві-Руському Тернопільського району,  яке проводила група вчених на чолі  з істориком, громадським діячем Ігорем Геретою.  Експедиція  розкопала   понад 7 тисяч квадратних метрів стародавніх поховань,  дослідила знахідки, а  велику частину  території  «законсервувала» для створення музейного  археологічного комплексу  просто неба. Саме в Ігоря Герети, який, на жаль, уже в засвітах, ще за радянських часів народився задум створити в Чернелеві-Руському музей, тотожного якому не було б у всьому світі. У 1990-му Герета, по суті, розпочав цю роботу, але згодом вона зупинилася,  зависла в повітрі.

Тема ожила   на документальному рівні у програмі Тернопільської облдержадміністрації щодо збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2010 рік. Там було записано рядком про  розробку проектно-кошторисної документації для створення унікального музею-скансену на території могильника. Але «казав пан, кожух дам». Хоч обласна рада таки доклалася до  розробки проєкту. Ідея будівництва  не зачахла.  Адже це унікальне місце, за  кількістю розкопаних поховань  –   найбільший  могильник черняхівської культури в Україні,  закладений на початку  третього століття.

Неповторність  могильника і в тому, що в ньому представлені всі етапи черняхівської культури, яка  проіснувала майже двісті років на наших землях. На думку вчених, озвучену у фільмі, вона заклала основу сучасної Европи. До третього століття  були характерні  невеликі родинні поселення, а з появою черняхівської культури – вони розрослися до величезних розмірів.

Учасник фільму, історик Богдан  Строцень, який народився у Чернелеві-Руському, вражається поліетнічністю тогочасного населення. Тут  співіснували   готи,  даки, сармати, германці, скіфи,  анти. У них  було розвинене бронзоливарство, залізообробка, ювелірство та гончарство. Посуд виробляли  переважно на гончарському крузі. Була розвинена торгівля з римськими колоніями, звідки імпортували амфори, скляні кубки, глиняний посуд, у торговельних операціях вживали римські монети. Взагалі, за дослідженнями могильника, можна говорити, як стверджують вчені у фільмі Макса Мельника, про розгляд цієї території, як  периферію античної цивілізації. У 1994 році тут розкопали «князівське» поховання – величезне і глибоке, що свідчило про високий статус інгумованого. Там знайшли,   так звані, «чисті списи» із срібла,  які були нагородами в  офіцерів римської армії.

Фільм побудований  на розповідях людей, які брали участь у розкопках. Це було свого часу свято для мешканців Чернелева-Руського. Вперше тут описували знахідки. Мешканці долучалися до  розкопок після роботи. Як каже одна з учасниць  експедиції, вони не дивилися на це , як на працю, а як пізнавальну розвагу, де можна було познайомитися з дослідниками, митцями, артистами. Досвідом розкопок  ділиться у фільмі  і народний артист України В’ячеслав Хім’як, який, як на свято  туди приїхав і був впевнений, що знайде якусь унікальну річ. Після однієї з обідніх перерв він   і знайшов на півтораметровій глибині, куди докопав на відведеному йому місці, глечик, від чого його радості не було меж. Але коли бережно пообгрібав порохи  і витрусив з гладущика землю, побачив залишки молока. Такий прикол археологів розбавив сюжет серйозної документалки.

До речі,  науковець, письменник, наш краянин  Володимир Тиліщак, виходець із сусіднього села, каталогізував   те,  що може побачити світ, подорожуючи в часі до початку першого тисячоліття. На основі каталогів, досліджень Ігора Герети,  видав книжку  «Готи  над Гнізною» з підзаголовком «Таємниці древнього некрополя». Цю книжку не так давно презентували в Тернополі. Це до того, що і видання, і експозиція краєзнавчого музею,   і документальний фільм – все це арсенал популіяризації цього  історичного місця, завдяки якому може розвиватися громада.

– Тепер можна зробити  тут туристичний  об’єкт, – говорить у фільмі заступник сільського голови Віктор Пулька. – Для археологів – це потужна наукова праця, а для простого громадянина – це цікава історія, яка була у давнину,  для  місцевої  ж громади це чудова можливість привабити сюди великий і постійний потік туристів, розбудувати відповідну інфраструктуру, створити додаткові робочі місця.

Для майбутньої експозиції ще у 1990-х роках законсервували близько 20 найбільш придатних для показу захоронень. Серед них є і два так званих «князівських». Загалом розкопали 300 поховань. Базу експозиції майбутнього скансену складуть близько 2 тис. оригінальних експонатів, які наразі зберігаються у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею, яких ніхто не бачить. Таким чином будуть показані всі знахідки майже тридцятирічних  археологічних досліджень. У фільмі  розповідають про кроки до здійснення мрії дослідника краю Ігоря Герети.

У Байковецькій громаді  розробили  макет скансену. Площа земельної ділянки, необхідної для комплексу, – 1,018 га. Під забудову має піти 1380 кв. м.

У музеї буде зона транзиту з виставками предметів побуту черняхівської культури, зал із похованнями звичайних людей, зал із князівськими похованнями і відтворення могил просто неба. Музей стоятиме на горі. Окрім експозицій передбачені оглядові майданчики, кафе, центр археології з лабораторіями, конференц-залом, залом імені Ігоря Герети. На території музею архітектори запланували навіть відтворити  календар черняхівської культури за зразком знайденого,  зобразять його у вигляді колової доріжки у зоні відпочинку.

Ініціатори хочуть застосувати 3D технології та продовжити розкопки.  Це ще мрії, які мають здатність збуватися. А серед реальних кроків –  Байковецька об’єднана територіальна громада, до якої належить зараз село Чернелів-Руський, підготувала проєкт «Створення музею-скансену черняхівської культури» і подала його на конкурс Міністерства культури України  «Малі міста — великі враження». Ініціатива отримала підтримку конкурсної комісії. Проєкт досить дорогий, ціна розрахована кілька років тому  – понад 40 мільйонів гривень, уже не дуже актуальна.

Зараз триває етап популяризації  будівництва  музею  черняхівської культури просто неба. З цією метою  восени у Байковецькій громаді провели міжнародний форум «Створення музею-скансену  черняхівської культури. Перші кроки», на якому аналізували  макет установи і ділилися досвідом організації роботи подібних музеїв у Польші. Тепер, за словами начальника  відділу промоції і туризму Байковецької ОТГ Михайла Лисевича,  громада  взяла участь у міжнародних  грантових проектах,  буде звертатися у інстанції Євросоюзу. Зокрема і фільм, знятий Максом Мельником, є частиною промоційного пакета  цього проєкту.

Відрадно, що  у  документальному фільмі  наскрізною ниткою  звучить думка про те, що цей  археологічний музей просто неба  буде корисний для іміджу Тернопільщини і всієї України. Він покаже всьому світові, що нам не потрібно вигадувати  історію, вона в нас дуже давня і тісно пов’язана з історією Європи.

Людмила ОСТРОВСЬКА





БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ