На превелике щастя маємо з жінкою можливість раз на рік у відпустку з’їздити до близького зарубіжжя, себто до Польщі (з наголосом, звісно, на востатнім складі). А потім мусимо ми з теї Польщі (знову ж таки з наголосом на востатнім складі) вертатися домів. І частенько вертаємо ми тим поцьонґом, що їде повз Перемишель ген до самого Лємберґу.
То я до чого. Довелося мені застати часи, коли тим міжнародним поцьонґом (чи то пак міжнародним причіпним вагоном) опікувалася залізниця польська. І, скажу я вам, зайти в той вагончик було фест як приємно, адже стрічав тебе поважний, тверезий, випрасований і, найголовніше, ввічливий пан; у купе чекала пляшечка польської мінералочки, кава/гербата з круасаном (усе це входило у вартість квитка); чистісінька постіль була вже застеленою; кондицьйонер працював, розетка працював, лямпочка працював ще краще. І двері зачинялися. І у виходкові було чисто. Звісно, вартував квиток у теє диво нетрохи, але то була Европа. З великої літери Е… Ключове слово – була.
То я до чого. До того, що потім тим самим вагончиком почала опікуватиси залізниця українська.
Навіть не знаю, які вороги й зрадники в тім винні, але, як писав пан Подерев’янський, «тутже» усе змінилося наніц. Заварену в целофан рідну УЗешну постелю тепер тра стелити самому (а хто їздив тим поцьонґом з трьома койками в ряд, знає, як важко стелити постелю, підпираючи спиною стелю, та ще й стоячи врозкоряку в кращих традиціях Ван Дамма). Лямпа працює через раз, розетка – через два… Кави з круасаном задарма тепер «нєт і бить нє может». А з виходка містичним чином зникає папір. При тому, ціни залишилися вельми європейськими. То чого ж, крррррва маць, сервіс миттєво став таким «нашим»??! За ті ж гроші??!
Може, мені просто не щастить. Але чого я за свої чесні гривні мушу щоразу крутити в голові рулетку – що ж не працюватиме цього разу? І це при міжнародному, матері його тричі, сполученні! Про наші внутрішні поїзди я взагалі мовчу, бо, як то кажуть, біля екранів можуть бути діти і вагітні.
Зате квитки перевіряють так ретельно, ніби я в Пентагон захожу, а не в місцеву чортопхайку…. Кррррва, та у мене при перельоті з Польщі до Італії документи перевірили швидше, ніж при переїзді зі Львова до Тернополя! Хто не вірит, розпитайте мою жинку, вона бігме не збреше.
Ху, виговоривси…
Дмитро ТАТАРІНОВ