Власники земельних паїв на Тернопільщині щороку недоотримують 600-800 доларів

0
1627

У Тернополі відбувся  тренінг «Земельна реформа в Україні», який провели кияни:  виконавчий директор  проекту з дерегуляції української економіки Easy Business Андрій Шпаков і голова аналітичного відділу цього проекту, експерт Реанімаційного пакета реформ Дмитро Ливч. Спікери  інформували  про основні передумови формування ринку землі в Україні, висвітлили міжнародний досвід з цього питання,  показали можливі  наслідки  вільного обігу  землі. Такі тренінги відбулися  уже в Богуславі Київської області і Рівному. Далі-Полтава і ще дев’ять міст.

Захід проводять за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Адвокація земельної реформи та створення вільного ринку землі в Україні», який впроваджує EasyBusiness.

– Ми з командою EasyBusiness рішуче відстоюємо усі можливості покращити життя українців, створюючи законопроекти, проводячи дослідження та закликаючи органи влади до нових реформ, які зміцнюватимуть нашу незалежність, – сказав Дмитро Ливч. – А з появою ринку землі, ми бачимо величезні перспективи.

– Земельна реформа є однією зі структурних реформ, які мають відбутися в Україні для того, щоб збільшити інвестиційну привабливість, – продовжив  Андрій Шпаков. – Питання створення  цього ринку є аргументованим трьома основними факторами: мораторій на продаж землі є протиправним, він є обмеженням конституційних прав 7 мільйонів українців;  є колосальний економічний ефект від створення вільного обігу  землі в Україні, який може сягати близько 100 мільярдів доларів у наступні 10 років;  у світі немає жодної цивілізованої демократичної країни, в якій би існував мораторій на продаж землі, – пояснив виконавчий директор EasyBusiness Андрій Шпаков.

Таким чином, за словами експертів, сценарій із відкриття ринку землі в Україні є найбільш ефективним. Створення вільного ринку землі в більшості досліджуваних країн спричинило зростання вартості земель. Експерти  це продемонстрували мовою цифр.

Впродовж перших років після скасування мораторію ціни на аграрні ділянки для країн Центрально-Східної Європи середньорічно зростали приблизно на 20%, зокрема, в Румунії – на 37,5%. Натомість країни, що використовують нормативні ціни — Киргизстан, Казахстан, Молдова, — мають  середнє значення вартості: $2 196 за га.

Країни, об’єднані за критерієм цінових обмежень на регіональному рівні або на основі ринкової ціни за попередній період – Австрія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Азербайджан, – досягають високих значень середньої вартості: $20 688 за га.

Більша частина землевласників України (56%) здає паї в оренду, низька вартість якої є причиною мізерних доходів від землі. За розрахунками Світового банку, вартість оренди одного гектару в Україні повинна становити близько 250 дол.

Враховуючи те, що середній розмір паю в Україні сягає 3-4 га, землевласники недоотримують в середньому 600-800 доларів за рік. Відсутність ринку означає, що встановити реальну вартість земельних ділянок видається неможливим, а власники не знають яким активом володіють.

За словами експертів, скасування мораторію зовсім не означає, що пайовики масово кинуться продавати землі. Воно лише відновить їхнє право, проте аж ніяк не може трактуватися, як обов’язок або ж невідворотний факт.

– З лібералізацією ринку власники навпаки отримають нові можливості: продаж, обмін, дарування, кредит під заставу. Головне – це знівелює тиск орендарів (агрохолдингів): вони більше не зможуть диктувати власні умови, – зауважив Шпаков. – Ми хочемо підтримати  власників землі, а не орендарів. У країнах, що відкрили ринок,  лише 20% селян продали землі. Інші продовжили фермерську діяльність, почали брати кредити під заставу землі та вкладати їх у розвиток свого господарства, – підсумував експерт.

Спікери зауважили, що земельна реформа є, мабуть,  найбільш суперечною серед усіх гучних реформ останнього часу. Проте, факт, що  під її вплив потрапляє  більшість населення України, не дозволяє  залишити це питання на самоплив  на фоні зростаючої політизації теми. Конче необхідна  твереза оцінка  усіх викликів і ризиків у межах  експертних кіл , урядовців, землекористувачів і влаників цього багатства.

Серед найважливіших викликів  земельної реформи експерти вважають  відсутність єдиного бачення, сформульованого в урядову концепцію.У відкритих діалогах  не обговорюють вигідний сценарій реформи, не йдеться  про ключові зміни, вплив цього процесу на економіку держави. Більшість власників землі  пасивні у відстоюванні своїх конституційних прав, ще більша байдужість інших груп населення, яких реформа не торкається безпосередньо.

EasyBusiness  разом з іншими  громадськими організаціями переконані, що питання, яке  під мораторієм 18 років, можна  зрушити з мертвої точки.

– Складається таке враження, що хтось не хоче прозорості в земельних відносинах в Україні, – поділився своїм сумнівом  Віктор Антонович Цицюра, який виграв суд проти України  у Європейському суді з прав людини, намагаючись  вивести толк зі своїм земельним  паєм. На тренінгу він ділився  враженнями  про   своє перебування в Страсбурзі. Тернополянин звертався у багато інстанцій. Допоміг  проект farmland.in.ua, створений  ще у 2015 році. Спеціалісти порталу вчать  власників  паїв підготувати документи для подачі позовів до ЄСПЛ, що дозволило створити противагу з боку незалежних міжнародних інституцій українським політикам з популістичними заявами.

За час роботи порталу  опрацьювали понад  500 заявок від землевласників та зібрали  близько 14 позовів до ЄСПЛ, з яких вже подано 11. Надаючи консультаційну допомогу пайовикам, експерти вчергове наголошували на неконституційності та дискримінаційній природі мораторію.

Цьогорічного травня   стало відомо про рішення Європейського суду з прав людини щодо справи “Зеленчук та Цицюра проти України”. У ньому йдеться про те, що абсолютна заборона купівлі та продажу сільськогосподарської землі в Україні є порушенням права людини на приватну власність, закріпленого в статті 1 Європейської конвенції з прав людини.

Суд також рекомендував державі в “розумні строки” ухвалити більш збалансоване законодавство, що може дозволити вийти з фази “законодавчої стагнації” в сфері земельної реформи.

Таким чином, міжнародний прецедент засудження на найвищому рівні мораторію як протиправного обмеження – створений.

Експерти  наголосили, що для українських землевласників дане рішення створює можливість відстоювати власне право розпоряджатися своїм активом.

Якщо держава у “розумні строки” не скасує мораторій, ЄСПЛ буде присуджувати майбутнім позивачам грошові компенсації, а це мільярдні втрати для держави.

Як показує практика, “розумні строки” у таких справах — це 1-2 роки. Але  кожен позов до ЄСПЛ, що буде поданий протягом наступних років, це додатковий тиск на українську владу.

Крім цього, Міжнародний валютний фонд в своєму меморандумі вперше виніс питання про скасування мораторію на перший план.

Верховна Рада минулоріч   прийняла в цілому законопроект, який продовжує мораторій на продаж земель сільгосппризначення до 1 січня 2019 року.
Тоді ж група з 55 народних депутатів  звернулаля до Конституційного суду з питання скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення.

У лютому цього  року Конституційний суд відмовив у відкритті конституційного провадження у справі про скасування мораторію на продаж землі.

У вересні народні депутати повторно подали звернення до Конституційного суду України щодо скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. EasyBusiness  разом з іншими 19 організаціями підписали меморандум за скасування мораторію на продаж землі.

Головна вимога  коаліції – скасувати мораторій з 1 січня 2019 року.

За що ж виступають  активні реформатори землі?

На першому етапі право придбання сільгоспземель повинні мати винятково українські громадяни та українські юридичні особи. Особливі умови повинні мати банки  для використання землі ,як застави. Надання переважного права купівлі землі особам, які мають зареєстровані права користування цією землею, та власникам суміжних ділянок. Серед іншого і забезпечення інформування та захист прав землевласників та землекористувачів.

Хоч особисто  голова аналітичного відділу EasyBusiness  Дмитро Ливч  переконаний, що  варто було б почати з простого – закону попиту та пропозиції.

– Ринок себе регулює сам.  Обмеження   купівлі землі сільськогосподарського призначення юридичними особами та іноземцями  у рази знизить  попит. А заборона розвиватися ринку належним чином, не дасть можливості  максимізувати вартість активу в руках пересічного землевласника. Ця справа зайде в тінь і хтось на ній грітиме руки. Як покращити рівень добробуту в сільській місцевості без стимулювання інвестицій в розвиток інфраструктури та суміжних до сільського господарства галузей? Запитання лишається відкритим, бо прямо пропорційно зниженню попиту падатиме і ціна на землю. Не потрібно бути економічним генієм, щоб зрозуміти цей взаємозв’язок, – сказав  Дмитро Ливч.

То ж   формуючи дорожню карту ринку землі або врегулювання ринку земельних відносин, треба в комплексі поглянути, об’єднатись всім навколо цієї теми і чітко дати суспільству відповідь, що в цьому немає небезпеки. А дійсно наш громадянин, селянин, фермер виграє в результаті ринку землі, бо він буде мати інструмент через державний земельний іпотечний банк, через довгі кредити на 20-30 років, купити100 чи 300 гектарів земель, створити нормальний, базоутворюючий для нашої сільської місцевості, мікроклімат, наповнювати місцевий бюджет і вписати в децентралізацію завершення земельної реформи.

–  При багатьох аспектах реформ, ми чуємо: «Немає політичної волі». Де її взяти?- запитала я столичних  спікерів.

– Допоки суспільство не розумітиме, чого хоче,  дозволятиме популістам маніпулювати своїми інтересами, допоки не буде політичної волі, – сказав Дмитро Ливч. – А консолідуються громадяни, зрозуміють  переваги, спонукають  виробити і  політичну волю. З цією метою ми і робимо  тренінги в різних містах України, запрошуючи журналістів, громадських активістів, представників  агробізнесу. І я хочу вірити, що спільними зусиллями ми  вирішимо проблеми і запрацює ринок землі в Україні..

Людмила ОСТРОВСЬКА



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ