Біля чиєї зірки на Алеї Зірок найчастіше збираються тернополяни?

0
250

Чудово в канву свята міста вписується  відкриття нових імен на  Алеї  Зірок в Тернополі. Тут, на вулиці Гетьмана Сагайдачного, зібралася  літературна, мистецька, театральна, просвітянська еліта.

– Якщо зірки запалюють, значить це  кому-небудь, потрібно? – цитував поета  ведучий церемонії  начальник управління культури  і мистецтв міської ради Олександр Смик.

А це потрібно нам усім. Бо саме ці люди, чию працю,  досягнення, успіх увіковічнили, трудилися на благо України, на її позитивний імідж. Сьогодні до 28  Зірок Слави  алея отримала   символічне продовження – ще чотири. Традиційно це  Зірки пам’яті, подієві – волонтерів, учасників АТО, а ще присвячені живим людям,  за гідний  внесок у життя держави. Ці зірки світять  нам  сьогодні, ходять з нами одними вулицями.

-Та людина, яка робить добре свою роботу заради людей, є більшим патріотом, ніж той, хто багато розказує, – сказав, відкриваючи захід,  міський голова Тернополя Сергій Надал. – Ці люди, чиї зірки замерехтіли на алеї – були і є  справжніми патріотами, вони прославляли Україну.

Запалюючи бронзову  Зірку  тернового цвіту з нагоди 150-річчя Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, голова міської просвіти Дарія Чубата і представник Аргентинської просвіти  Роман Данилишин були, як два крила, що єднають українців через океан. Дарія Дмитрівна розповіла про випущені книги просвітянами, артбуки про тих,  хто чимось долучився до слави і честі України, про співпрацю з бібліотеками, подякувала меценатам, які підтримують товариство. Пан Данилишин  привітав тернополян зі святом, передав вітання  всім просвітянам. Він розповів, що в них там, як і в Україні, є фронт.

– Ми є з вами, ми розуміємо боротьбу України, стараємося дати в світі, яка є українська правда, – сказав просвітянин з Буенос-Айреса.

Символічно  розмістили Зірку пам’яті Богдана Хаварівського навпроти входу до обласного державного архіву, де понад двадцять років пропрацював член національної спілки краєзнавців України, депутат тернопільської обласної ради, засновник обласних організацій «Просвіта», Конгресу української інтелігенції, голова «Меморіалу», людина, яка  творила  в царині  слова, духовності, мистецтва,  мала  понад триста робіт краєзнавчого напрямку. Про це сказала вдова Мая Хаварівська. Вона   порівняла серпневі зорі із спасівськими яблуками. А   яскрава  зірка  її  покійного чоловіка з високості бачить   своє віддзеркалення на цій прекрасній алеї наших славетних тернополян.

– Я впевнена, що душа його зрадіє, адже він тут зі своїми побратимами: Ігорем Геретою, Іваном Марчуком, – сказала Мая Хаварівська. З нагоди дня  пам’яті Богдана Хаварівського в обласному Державному архіві  організували  виставку «Син галицької землі». Відкрила зірку велика родина краєзнавця.

Замерехтіла Зірка пам’яті і  журналіста, громадського діяча Григорія Бурбези. Він був засновником Пласту, пластунських видань «Цвіт України», «Пластовий шлях», «Форум». Тернопільський медіацентр теж очолював  Григорій Бурбеза. Про об’ємність імені цього чоловіка, як сказав Олександр Смик, свідчить те, що першим, хто йому повідомив про відхід пана Бурбези, був київський журналіст Давид Кіпіані. Україна сумувала за нашим журналістом. Зворушливо змовила про свого батька  слово пам’яті донька Зоя, яка відкривала зірку разом з братом Тарасом та мамою.

– Зірки людям, які поміж нас, – оголосив наступне відкриття Олександр Смик.

Іменинником себе почував  народний артист України, професор В’ячеслав Хім’як. От біля його Зірки зібралося чи не найбільше людей: його знають, люблять, ходять на вистави з його участю. А ще у нашому театрі тепер уже половина трупи – його випускники. На  курс  у ТНПУ ім. В. Гнатюка, де викладає актор,  завжди аншлаг. Вітали винуватця урочин і  акторський склад, і викладацький, колеги, друзі  і студенти.

Зворушливо прозвучали  віршовані рядки про місце імпрези. «Тут духу світочі, ікони, титани праці, як-не-як, на дикім заході – Сталлоне, на нашім заході – Хім’як. Нехай освячує вас рампа, що безліч літ сильна така. В них на алеї –зірка Трампа, в нас на алеї- Хім’яка».Про предивних людей, які по сто разів сміються  і плачуть, в тілі яких вживається по дві душі, акторів, співав заслужений артист України, вихованець  зіркового  тренера Олександр Папуша.

Розчулений до сліз  пан Хім’як дякував усім  за це свято, не обминув і журналістів. А заслужена журналістка України Галина Садовська від  журналістів і друзів, які  знають і люблять маестро, подарувала портрет, обумовивши, якщо вкрадуть бронзову зірку, то лишиться ця пам’ятка з сотнею підписів, які всі зробили з великою повагою.

Народний же артист переконаний, що якщо і вкрадуть, то не тому, що Зірка тернового цвіту  бронзова, а тому, що там викарбуване його ім’я.  Так якось тепло, по-домашньому, без помпезності відбувся цей захід. Це було загальне свято світлої пам’яті і гордості за  тих, чию працю відзначили за життя. А ще тут  можна було зустріти давніх друзів, обмінятися потиском рук чи обіймами,  долучившись до  славного 478  дня народження  нашого невеликого, шляхетного Тернополя.

Людмила ОСТРОВСЬКА


БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ