Тернопільська журналістка розповіла, що потрібно робити, щоб врятувати село від зникнення

0
211

Завершився  прес-тур «Регіональний вимір реформ, наскільки зміни в країні та області відповідають потребам місцевих жителів? Досвід туристично-аграрної Чернігівщини», організований Харківським прес-клубом у рамках Програми  «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», що здійснюється   при підтримці “Українського медійного проекту” (У-Медіа) , Міжнародної  організації Інтерньюз та  Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). З досвідом реформування Чернігівщини знайомилася і тернопільська журналістка Людмила Островська.

Буваючи у прес-турах Україною  бачиш картину змін не лише на мапі нашої держави, а й у свідомості простих громадян, лідерів сільської глибинки, організаторів-новаторів  перебудови суспільно-економічних відносин. Тішить навіть невеликий досвід  позитивних змін, бо він на часі, як ніколи. Адже ні для кого не секрет, що в середньому чи не щороку  50 сільських населених пунктів зникають з карти України, а в решті, яка ще не спроможна забезпечити своє безбідне життя, посилюються негативні тенденції – як економічні, так і соціальні.

Цю ситуацію взялися змінювати «піонери» адміністративної реформи, першим етапом якої стала децентралізація.  Саме  процес укрупнення сільських рад, грамотне самоврядування, бережливе використання спільних коштів, нові методи господарювання, які ведуть  за собою фінансову спроможність і самодостатність громад,   стали каталізатором активізації свідомості, показали, що на місці можна самому  вирішити наболілі і накопичені роками проблеми. Хтось уже не прийде наводити порядок під двором, на вулиці, не дасть гроші на новобудови, ремонти, розваги… Світ змінився, змінилися і ми, адаптуємося до реалій сьогодення.

У Чернігівській області 37 об’єднаних територіальних громад, 38-а буде після виборів у жовтні. Серед 5 першопрохідців, які організувалися з початком реформи у 2015  році – Кіптівська сільська  об’єднана територіальна громада, яка  почала працювати спільно   з Вовчківською,  Новошляхівською, Олбинською, Підлісненською та Прогресівською сільськими  радами  Козелецького району. До складу громади входять дванадцять населених пунктів.

– За перспективним планом розвитку громади, – зазначив її голова Володимир Кучма, – ще чотири сільські ради приєднаються до  громади. Тоді в нас  буде понад  шість з половиною тисяч населення і суттєве збільшення громадської землі.

Третій рік роботи в новому форматі приніс успіхи, про які голова розповів не без гордості. Пан Кучма  переконаний, що створення об’єднаної громади — це практично,  утворення адміністративної нової одиниці, яка повністю бере на себе відповідальність за всі справи, які відбуваються на її території. Це і питання освіти,  медицини, транспортного забезпечення, чистоти  вулиць. Стати господарями на папері не завжди означає стати такими ж одразу і в реальному житті. І досі в громаді є свої непорозуміння, є і побоювання, і звичка людей рухатися за старими стереотипами. Але 22 місцеві депутати вже навчилися відстоювати свою думку і доводити пріоритетність того чи іншого питання на  сесії.

Кіпті – велике, ошатне село, яке має автозаправну станцію, лісгоспи, працюючі підприємства, кількамільйонні надходження.  Але, складаючи амбітні плани, громада подбала про тих, хто приєднався. Вирішили  спочатку збудувати водогін у Прогресі, потім у Кіптях. Встановили освітлення на центральних вулицях населених пунктів громади.  У Підлісному ввели  в експлуатацію пожежне депо і придбали туди пожежну машину. Вирішують і питання створення Центру первинної медичної допомоги.

Володимир Кучма,  аналізуючи стан справ у громаді, дивується , що виробникам, аграріям  потрібна лиш  земля, людські паї, а люди?  ОТГ  відповідає за їх  життєзабезпечення. Тут почали , ніби з невеликого, з інсулінової програми, за якою 14 хворим на діабет повністю оплатили потрібний медпрепарат. Суттєвою допомогою для сельчан стали пільгові автобусні перевезення — на 4 місцевих маршрутах та одному до Чернігова перевізники отримують 14 тисяч гривень щомісяця. Тут дбають і про майбутнє. Якщо батьки проживають і прописані на території громади, то при поповненні сім»ї одержують одноразову підтримку від місцевої влади – 20 тисяч гривень. Знайшли тут можливість  забезпечити  харчуванням дітей: пільговиків годують безкоштовно, а учні 1-4 класів сплачують половину вартості.

За цей час майже в п’ять разів зріс бюджет громади. Торік він склав 24 мільйони гривень, з них державна субвенція у розмірі 5 мільйонів  була майже повністю спрямована  на енергозбереження. Зокрема, на нову котельню на твердому паливі за 1,5 мільйона гривень, яка опалює будинок Центру надання адміністративних послуг та адмінкорпус.  Знаходяться вони в одному приміщенні і його ремонт громада зробила повністю за власний рахунок. Новий комфортний центр оснащений сучасною комп’ютерною технікою та меблями.

Це стало можливим у рамках реалізації проекту впровадження моделі адміністрування надання послуг з соціальної підтримки населенню, за підтримки Світового Банку.  Ця  інвестиція, на думку представників ОТГ, позитивно вплинула  на мобільність фахівців із соціальної роботи, а також покращила  якість та доступність соціальних послуг для  місцевих мешканців. Якщо спочатку центр надавав 36 видів послуг, то зараз  97. Позитивна тенденція спостерігається і щодо показника капітальних видатків бюджету Кіптівської ОТГ на 1 жителя, який складає майже три тисячі  грн, що більш як в два рази перевищує  відповідні показники  серед бюджетів ОТГ Чернігівщини і України. Це говорить про вагомий вклад ОТГ у розвиток території та покращення якості послуг для населення. Кіптівська сільська рада  у рейтингу оцінки фінансової спроможності ОТГ країни за 2017 зайняла 134 місце із 366.

Ми спілкувалися із  спеціалістами. Вони натхненно розповідають про те, що роблять. Видно, що  сьогодні вони  точно знають, що йдуть у правильному напрямку, взявши  на себе відповідальність  за  реформування  сільської громади.

Але для  ефективної діяльності об’єднаних територіальних громад, які сьогодні отримують повноваження міст обласного значення, тут (а це проблема чи не всіх об’єднань) потрібні  кадри, бо без розумних та професійних працівників управління фінансами та майном не обійтися.

– Робота у місцевому самоврядуванні це в першу чергу робота з людьми, а тому до цього також має бути бажання та хист, – зазначила Ірина Поліщук, спеціаліст з кадрового забезпечення Кіптівської сільської ради. Вона розповіла, що громада шукає спеціаліста у фінансово-бухгалтерський відділ. Основна вимога – вміння користуватися необхідними бухгалтерськими програмами. Також потрібні спеціалісти у відділ освіти та відділ охорони здоров’я та соціального забезпечення. Село при трасі, сюди на роботу можна їздити з Чернігова.

У відділі культури, сім’ї, молоді та спорту  розповіли  як Кіптівська об’єднана територіальна громада стала фіналістом конкурсу молодіжних інновацій в Україні Lаudato Si Startup Challenge. Це світова ініціатива спрямована на заохочення пошуку рішень світових проблем людства за допомогою інноваційних стартапів. Молодь громади обрала темою розробки своєї ініціативи – розвиток території (проекти, які спрямовані на розвиток і створення нових просторів у сільській місцевості). Серед усіх інновацій, організатори проекту обрали 14 найкращих, серед яких була і Кіптівська ОТГ. Після презентації  стартапів молоді ентузіасти  стали фіналістами конкурсу і громада виграла можливість отримати виїзну, кваліфіковану консультацію команди pro bono, яка надасть свої ідеї щодо її розвитку .

Головний спеціаліст землевпорядник  Кіптівської об’єднаної громади Яна Крафт  повідомила, що громада  ще в жовтні минулого року завершила інвентаризацію своїх земельних ресурсів. Тим самим  підготувалася до передачі земель за межами населених пунктів у комунальну власність, рішення про що уряд України прийняв наприкінці січня цього року.  Територія  стала першою  у пілотному проекті з організації землеустрою та впровадження стратегії місцевого економічного розвитку в умовах децентралізації. Для цієї роботи саме Кіптівську громаду обрав Проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

– Завдяки участі у проекті, ми зрозуміли, що близько 60% наших територій знаходяться «у підвішеному стані». Тобто люди вважають, що ті чи інші поля належать їм, але не мають про це жодних документальних підтверджень, – говорить  голова ОТГ. – Ми також отримали ще кілька цікавих цифр. Виявляється, у резерві нашої громади є 1403 гектари. І якби ми віддали їх в оренду, то мали б отримувати 1,3 млн грн щороку. Також Кіптівська громада має чимало заліснених територій, які не належать жодному лісгоспу. Від здачі їх в оренду ми могли б отримувати ще 530 тис. грн на рік. Для такої невеличкої громади, як наша, майже 2 млн грн додаткових коштів – це чимало. Виходить, що земля – наш головний ресурс. – акцентував  Володимир Кучма.

Кіптівська громада розробила спеціальну земельну карту, на якій кожен інвестор може обрати для свого бізнесу вільну земельну ділянку. Серед пропозицій для інвесторів – розміщення стаціонарних пасік, цех з приймання, гомогенізації та фасування меду, будівництво овочесховищ та інші. Інвентаризація земель допомогла громаді виявити ділянку для видобутку торфу і вже планують виготовляти торфобрикети. Кіптівська сільська рада підписала меморандум про співпрацю при здісненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад з Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області. У громади – великі плани. Використовуючи унікальний природний потенціал, тут планують розвинути туристичну інфраструктуру.

– Ми знаходимося на трасі Чернігів – Київ, де кожен клаптик землі є історією нашої держави, – каже голова ОТГ. – Через територію нашої громади протікає Десна. Отже, у нас можна облаштувати дуже вигідний бізнес, особливо враховуючи те, що ми відкриті для інвестора. У окремих селах громади планують залучити інвестиційні кошти для будівництва готелів з інфраструктурою для активного відпочинку.

Голова  громади  глибоко переконаний, що децентралізація влади – це одна з реформ, яка йде назустріч людям.

-Так, деяких змін (ремонт водопроводу, оновлення теплотраси тощо) люди не помічають. Але ці зміни у нашій громаді є, і вони є значними. А найголовніші зміни відбулися у людській свідомості: жителі нашої об’єднаної громади тепер почуваються творцями свого майбутнього, вони самі можуть обирати вектор руху цілої громади. Це надзвичайно важливо.

Такі ж зміни у свідомості  співгромадян підкреслив у розмові на зустрічі з журналістами регіональних ЗМІ і голова Батуринської об’єднаної громади Леонід Душа. Хоч Леонід Леонідович і має величезний досвід роботи на теренах самоврядування, все ж у форматі об’єднаної громади працює лише з кінця 2016 року, об’єднавши з містом Батурином   Городищенську та  Матіївську сільські ради Бахмацького району. На цей час у громаді проживає 4300 мешканців, у самому Батурині – 2500.

Про космічні  здобутки в діяльності громади нам не розповідають, але суттєві зрушення  за цей рік відбулися. В ОТГ нині діють відділ освіти, земельний поєднаний з відділом економічного розвитку, є бухгалтерський відділ, працюють головний спеціаліст з юридичних питань і головний спеціаліст з кадрових питань, активну участь у вирішенні проблем місцевого самоврядування беруть старости. Гордістю громади став  відремонтований сучасний дитячий садочок «Дзвіночок». Потребує уваги Будинок культури, де капітальний ремонт був зроблений  ще за часів президентства Віктора Ющенка. Але тут проходять різноманітні мистецькі заходи, концерти, працюють гуртки художньої самодіяльності.

Пріоритетом у роботі Леонід Душа вважає  соціально-економічну сферу, в якій комфортно було б вразливим категоріям – дітям і старшим людям. Планує  організувати  палеативне відділення, щоб люди гідно доживали віку. У планах стовідсоткове вирішення питання забезпечення малечі дитсадочками, будівництво пекарні, щоб забезпечити соціальним хлібом навчальні заклади. На часі викуп автостанції, приміщення  якої можна використати  під ЦНАП. У Городищі  переобладнали приміщення, побудоване ще в 1996 році як дитсадок, на сільську амбулаторію.

Минулого року за рахунок субвенції з державного фонду замовили технічну документацію. Відбувся тендер на 3 млн. 100 тис., держава виділила 1 млн. 700 тис грн. і плюс місцеве  фінансування. Ще торік встигли закупити стоматологічну установку, за один день підготували всі документи, придбали й оргтехніку для амбулаторії. Лікар-стоматолог приїжджає з Чернігова, а от сімейного лікаря громада чекає. Квартира для нього площею 120 кв.м з євроремонтом і зі всіма зручностями розташована  в цьому ж приміщенні. Опалють амбулаторію  твердим паливом.

У Городищі діє простора школа, три роки тому сюди ж  перевели дитсадок, створений навчально-виховний комплекс. До речі,  там за гроші програми ПРОООН замінили всі  вікна  на  сучасні й енергоефективні. Тож проектну діяльність у громаді мають наміри продовжувати. Планів дуже багато.

Перший заступник голови Батуринської ОТГ, двадцяти трьохрічний Валентин Потеруха співпрацює з однодумцями, які знають, що  працювати треба на результат, створювати щось нове, змінювати життя на краще.

– Громади –  молоді  об’єднання  і їх треба наповнювати змістом. – сказав він, – творити майбутнє треба тут і вже.

Валентин Потеруха  відповідає за  написання проектів розвитку громади.  Молодь турбує створення  молодіжних центрів. Незабаром  будуть вивільнені  будівлі  інтернату з гуртожитком, їдальнею. Треба задіяти приміщення, щоб самі себе окупляли. Це ж очевидно, що  для того, щоб міста, села та селища були зручними та комфортними для молоді,  саме ця молодь має їх розвивати і будувати  за своїм смаком та розумінням. І тут широке поле для креативних напрацювань. Особливістю цієї об’єднаної громади є те, що на її території розташовані Національний історико-архітектурний заповідник «Гетьманська столиця» ,мистецьке село Обирки, де проводять пленери, кінопокази, форуми, тут приписався уже традиційний Всеукраїнський фестиваль козацької слави «Шабля», який збирає майже 10 тисяч  шанувальників. Тож серед пріоритетних напрямків розвитку – популяризація життя у  громаді та нагадування про історико-культурну спадщину української землі, пізнавальний, фестивальний і зелений туризм, а також мале та середнє підприємництво в сфері громадського харчування, організації транспортних послуг, готельного бізнесу (зокрема, журналістів приємно вразив готельно-ресторанний комплекс «Вітрила Маклая» з цікавим музеєм, присвяченим життю мандрівника Миклухо-Маклая), виготовленні сувенірної продукції тощо. Крім того, в планах громади – розвиток фермерства, зелені технології, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції.

Рада Батуринської громади провела роботу з  керівниками підприємств, які працюють на її території, і вони почали  реєструватися на місці, їх  податки  стали джерелом наповнення місцевого бюджету.  У навколишніх селах, які займали вичікувальну позицію, побачили, що  зроблено багато, бюджет зріс, грішми розпоряджається  громада. Ці позитивні зміни стали найважливішим аргументом за гуртування. Вже  зараз до Батурина  мають намір доєднатися деякі села Бахмацького району. Якщо ці плани реалізуються, громада нараховуватиме близько 5200 жителів. Це збільшення території. Можна освоїти землю інтерактивними садами, прибуткова у світі справа. Тут дивляться вперед, планують, заохочують фахівців до співпраці, прораховують  за змінами, які відбуваються в нашому житті, в житті країни, які спеціальності будуть потрібні завтра. Нові освітні простори, нова українська школа, ЦНАПи – які наближають послуги для людей, залучення інвестицій та написання проектів – всі ці напрямки вимагають фахівців, які вміють мислити, мають нестандартне бачення та готові працювати. І такі люди є.

Ми побачили лише невелику частку того, наскільки натхненні, ідейні та вмілі можуть бути українці. Живуть вони в містах і селах,  люблять свою землю,  працюють там та створюють робочі місця, прагнуть розбудовувати території, на яких вони мешкають та розвивати підприємництво. Громади мають різні проблеми, але вони однакові у їх вирішенні – це максимально ефективне використання ресурсів землі, рекреаційного потенціалу, історико-культурної спадщини, природних ресурсів і  аграрного сектору. Впевнена, майбутнє за тими об’єднаними  громадами, які знають чого вони хочуть і  знають, як цього досягти.

Людмила ОСТРОВСЬКА





БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ