Цими днями у соцмереж люди масово публікують фото з кошиками, пасками і ковбасами. А як почувають себе вегетаріанці і що там їдять в гостях? Зрештою, що готують самі? Про це розповіла тернополянка Зоряна Биндас. Вона 10 тому відмовилася від м’яса.
– Вегетаріанці, можливо, не зовсім страждають, але дискомфорт відчувають, – говорить Зоряна. – Страждають тварини, яких ростять спеціально для того, щоб з’їсти на Великдень. В мене таке враження, що по селах навіть перелякані собаки з будок не вилазять, щоб і їх часом не зарізали разом з рештою худоби.
– А що кладеш у великодній кошик? Цікаво – перелік. Сусіди по кошиках коло церкви не зглядаються?
– Не свячу кошиків. Якби, можливо, святила, то клала би туди вегетаріанські харчі.
– Родичі не тиснуть на твій спосіб життя? Під час свят кажуть щось?
– Мої батьки нормально це сприймають. Ніхто не докоряє і не примушує святити ковбаси, не запрошує їсти їх, точно так само, як і я не переконую, щоб вони стали вегетаріанцями. Сестра теж вегетаріанка. Кожен робить свій вибір сам.
– Зустрічаєшся на свята з однодумцями? Чи з родичами, які їдять ковбаси?
– Відвідуємо з чоловіком мою та його родину. Інколи, знаючи особливості мого харчування, мені спеціально готують вегетаріанські страви. Але важко їсти за столом фрукти, якщо поряд стоїть шматок свині. Від запаху м’яса стає недобре, тому ідеальний варіант зустрічатись з родинами, але не за столами. Шкода, якщо все зводиться просто до застілля.
– Що споживаєш зазвичай?
– Чесно кажучи, я не надто переймаюсь їжею. Що є, те і їм. Переважно це овочі, каші, горіхи, фрукти. Зараз з’явились різноманітні веганські продукти, які можна купити у вега-крамницях, або замовити в інтернеті. Тобто всі страви тваринного походження можна замінити веганськими. Давала м’ясоїдам скуштувати веганську ковбасу, казали, що на смак, як м’ясо, відрізнити складно.
– Чому відмовилася від м’яса? І як себе почуваєш?
– Відмовилася від м’яса років з 10 тому. З етичних міркувань. Я розуміла, що їсти тварин — ненормально, але якось по інерції певний час вживала м’ясо. Ніколи воно особливо не подобалось, зараз не розумію, чому раніше не стала вегетаріанкою. Було якось в підлітковому віці, що припинила, але тоді чисто інтуїтивно, ще не усвідомлено. А вже коли стала дорослою, зробила свідомий вибір і він остаточний.
Я пам’ятаю свою останню сардельку: сиділи з друзями на святкуванні Дня народження товариша, я намагалась з’їсти ковбасу, мені не смакувало, а потім я подумала: для чого я себе мучу, пробую з’їсти шматок м’яса заради пристойності. Більше м’яса я не їла ніколи. Почуваюсь значно ліпше, ніж до того.
Я добре пам’ятаю важкість і в’ялість після шашликів. Від рослинної їжі такого ніколи не буде. Організм перелаштовується на інший лад, я зовсім інакше почала сприймати тварин, ставлюсь до них, як до рівних, кожна тварина — це окремий космос, зі своїми звичками та особливостями характеру. Не ношу шкіри і хутра, не купую косметики, яка тестується на тваринах. Милуюся кожною живою істотою, здається, що бачу в них щось таке, чого інші не помічають, тому мені дуже боляче, що тварини потерпають від людей. Ідейні вегани зрозуміють, про що я.
– Чи багато є вегетаріанців у Тернополі?
-Так, вегетаріанців стає більше і більше, точно так само, як і веганів. Це дуже тішить. Думаю, прийде час, коли люди взагалі перестануть вживати у їжу тварин, частково через те, що ресурси вичерпаються, частково — через морально-етичні норми. Людство стає духовнішим, світлішим. Принаймні мені хочеться в це вірити.
Наталія ЛАЗУКА