Цей велюровий килимок висить біля прилавку на ринку у Чорткові. Цікаво виглядає. Є щось у тому східне і водночас радянське.
Свого часу подібні картинки уособлювали модель радянської епохи. У студентських гуртожитках, сільських хатах була така мода, що на стінах висіли велюрові килимки з оленями, ведмедями, квітами тощо.
До слова, велюр на стінах не відійшов у минуле. Навіть нині модний. Але трохи інакший, осучаснений. Для декорування стін тепер використовують велюрові наклейки.
Традиція чіпляти килими на стіни у багатьох асоціюється з СРСР, але насправді це не так. Доповнювати стіни килимами багато народів стали набагато давніше. Здебільшого це робили кочівники, які жили в юртах. В такий спосіб люди утеплювали стіни.
Килим з’явився дуже давно. Навіть у Давньому Єгипті було дещо подібне.
Перший стародавній килим, який дійшов до 20 століття, був витканий більше 2000 років тому. Його знайшов археолог Сергій Руденко у 1949 році під час розкопок царського могильного кургану в горах Сибіру. Це вовняне ворсове полотно, виткане із зображеннями оленів, коней, грифонів і декоративних зірок в центральному полі.