На позичені 500 гривень молода тернополянка заснувала власний бізнес

1
4790

Цій дівчині лише 25 років, а її хвилює, як створити ефективні робочі місця та зробити так, щоб  праця приносила користь не лише замовникам незвичайних картин і власнику, а й давала соціальні гарантії підлеглим. Наталія Кузьмінська – засновниця студії «Pop-art Emotions». Університет закінчила з відзнакою за спеціальністю «Інженерна механіка». Працює з 14-ти років… Спробувала свої сили на багатьох роботах – від пакувальника до продавця. Отримавши знання,  почала приглядатися до маркетингу, продажів. Самотужки вивчала й збирала інформацію про особливості цієї діяльності із усіх доступних джерел.

– Мабуть саме завдяки тому чималому досвіду, я в університеті чітко збагнула, що саме потрібно в житті робити. – розповідає дівчина. – Навчання ж дало багато чого потрібного мені сьогодні – це і креслення, і уміння робити розрахунки, готувати підрамники та збирати модулі, розбиратися в тонкощах кріплення…

Як дістати таку продукцію для створення картини, щоб продукт вийшов якісним і не захмарно дорогим? Пересічній людині, а тим більше дівчині це мало цікаво, але таким чином у моїй нинішній роботі поєднуються набуті знання і потреба в них. Працювала маркетологом, менеджером з продаж. Кожна з робіт дала мені щось корисне – уміння продавати та спілкуватися з клієнтами, організовувати людей до роботи, специфіка ціноутворення та, оформлення реклами. Одні роботи приносили дохід, а інші – наповнювали досвідом і задоволенням, перспективою та розвитком…

– Чи ти хотіла працювати весь час для розвитку?

– Друзі навіть відмовляли, щоб не «витрачала» себе за копійки… Так власне, будучи помічником директора у фабриці емоцій «Ого-го», я і запропонувала створити новий напрямок – робити такі портрети… Але в якийсь момент я стомилася працювати на перспективу і зрозуміла, що найманий працівник дуже залежний від багатьох факторів, особливо у нашій країні, він крім того, мало захищений від таких казусів, як скорочення штату з різних причин тощо… Є керівники, які думають над цим питанням, переживають, щоб у підлеглих була робота, якісь гарантії, стабільність…  А є такі, які не думають. І це стає справжньою трагедією, коли звільняють працівника, якому 40-50 років…

– А як ти сама стала керівником?

– Однієї миті я зрозуміла, що нічим не гірша від тих, хто спробував створити свою справу. Правда… у мене не було стартового капіталу. Найближча мені людина, мій тато мене підтримав – півтора роки тому попросила у нього 500 гривень, на які купила найнеобхідніщі інструменти і започаткувала студію картин. Спочатку все доводилося робити самій – створювати рекламу, розсилати оголошення та інформувати людей. Я вірила, що все вдасться, багато молилася… А ще – якщо директор піклується про своїх працівників, то вони теж будуть про нього думати і робити все, щоб компанія процвітала. На кризу може натрапити будь-хто, так само як є безліч факторів, що визначають стабільність…

– Люди кажуть – що ваша робота суцільне свято. Але чи уявляють вони, скільки за тою красивою обгорткою і нервів, і часу і сил?

– Ну… Нерви бувають. Особливо, коли треба вчити нових працівників, а поступає багато замовлень, але ж працюємо далі!

Кожна людина, яка в нас робить замовлення, знаходить щось для душі. Але мабуть, останнім часом, окрім «Pop-art» дедалі популярнішим стає «Digital-art». Мені важко пояснити, з чим це пов’язано, але підозрюю, що одна із причин – що наша праця викликає довіру: стиль, який я рекомендую під конкретне фото, як правило, найбільше і подобається клієнтам. Адже коли звертаються із проханням: «Що б можна було із цього фото зробити», по термінах, по якості фото та його композиції і тоді вже відповідно пропоную людині. Наприклад, векторний портрет або «Vip-pop-art», маючи зображення поганої якості, не намалюєш, тоді як «Pop-art» чи «Digital-art» менш вимогливі.

– Як ти формувала свою команду? Як «ростила» в собі фахівця?

– Тепер наша команда – це 7 чоловік, в основному дизайнери. Я спочатку, звичайно, все робила сама. Не звертаючи уваги на те, що за освітою не мала відношення до мистецтва, до малювання, я знайшла себе у цій справі. Людина може займатися будь-чим, аби  хотіла. Якщо вона не вміє цього робити, то можна знайти людину, яка буде виконувати це за неї, і правильно організувати її роботу. З часом потрошку потрошки я почала вчитися цій справі особисто і деякі портрети зараз я вже малюю сама.

Крім портретів, створенням електронних ескізів, розробили нещодавно  обкладинку для блокнота візажиста «Face-churd» – на всіх аркушах намальовано контури обличчя і візажист може створювати нові образи, відточувати свою майстерність. Також на весіллі, корпоративні чи дитячому дні народження останнім часом стала популярною така забавка, коли всі гості в довільному порядку наносять кольорові фарби на полотно. А далі, одним рухом знімається «чарівна» плівочка і, виявляється, що гості малювали не просто картину, а розмальовували чийсь портрет.

Багато технологій виготовлення для забезпечення наших послуг я купувала за кордоном, а не «позичала» в конкурентів…  Крім того, завжди намагаємося доповнювати роботу новими деталями, готові шукати щось нове для нас, як це робиться в світі, дізнаватися хто і як, для того, щоб замовник отримав те, що хоче. Далі, використовуючи графічний редактор, дизайнер затверджує із замовником ескіз, після чого зображення переносимо на полотно. Це є звичайний друк, а є ще імітація фарб і малюнок фарбами. Насправді імітацію фарби людина, яка не малює, практично не можу відрізнити, але результат вартує вдвічі дешевше. Крім того, після друку картину покриваємо спеціальним лаком, який додає зображенню відчуття повноти кольорів.

Мінімальний час, за весь період нашої праці, становив три години. Узагалі робота досить швидко сохне, до 4 годин, якщо невеликий розмір.

Пригадую, люди йшли на день народження і випадково про нас дізналися, рішення прийняли миттєво і так само й нам треба було швидко реагувати, щоб забезпечити виготовлення подарунку. Та що там казати, ось кілька місяців тому мені довелося знову робити портрет, маючи в запасі 5 годин…

– Наталю, а якими були перші замовлення?

– Перший портрет в мене замовила нині вже відома блогерша Аліна Френдій. Чому вона вирішила собі на сторінку поставити саме такий незвичайний портрет, я так і досі не знаю, але з того часу мені почали писати багато людей із одним проханням: «Хочу портрет, як у Френдій». Перший-другий місяць після її замовлення на мене посипалось маса замовлень, і це було фантастично, адже зараз так непросто почати нову справу, особливо, коли клієнту потрібну запропонувати щось, що він ще не мав. А ринок же переповнений і конкурентів чимало…

Особливість цих робіт, що вони дуже яскраві, але таки неповторні і дуже незвичайні. Ще на самому початку було доволі страшно, адже часто клієнти надають перевагу вже перевіреним інстанціям. Ми ж запропонували щось зовсім нове… І як виявилося, недаремно! Колись одне-два замовлення в тиждень – це був для мене справжній армагедон, коли я гризлася, як виконати такий великий обсяг роботи… Але тепер навіть п’ять замовлень у день не викликає у мене жодного напруження.

– Що для тебе в житті на тлі такого насиченого графіку тепер є пріоритетом?

– Пам’ятаю той день, як стояла на балконі в своїй кімнаті і один голос мене переконував, що все вдасться, тоді як другий доводив, що без грошей на рекламу та сайт – усе буде марно… Багато молилася, через це віра у сили не полишала. Якщо ми довіряємо Всевишньому свої наміри та мрії, то і разом із коханою людиною можна буде подолати труднощі, без яких не буває життя. А тоді вже і кар’єра і робота… Не потрібно нічого боятися. Шукати перешкоди собі на шляху, щоб щось почати. Можна бути успішним і найманим працівником, так само як і досягти успіху у власному бізнесі. Ніколи не робити нічого за судженнями людськими… а прислухатися до Бога. Батько, який нас створив, найкраще знає, як ми можемо бути успішними і проявити себе в цьому житті, щоб зробити чи допомогти комусь… Якщо, звісно, прислухаємося до Нього.

Наталія ВОЛОТОВСЬКА

 

1 коментар

  1. Дуже гарний приклад того, як відносно за невеликі гроші можна створити власну справу. Ми взагалі живемо у такий прекрасний час, коли за практично відсутнього капіталу можна започаткувати і успішно розвивати свій бізнес. Потрібні таланти, досвід, бажання досягати, мрії тощо, тобто те, що і є основною запорукою успіху. Я сама є свідком того, як наші люди встають на ноги саме завдяки цьому. Останніх три роки я працюю у напрямі перетворенні талантів на бренди і допомагаю людям навчитись заробляти додаткові чи основні гроші. Тому можу підписатись під кожним словом у цій статті, що це – круто! Я сама працюю з 14 років і освоїла багато професій і тому це допомагає мені, моєму бізнесу, моїм клієнтам.
    А молодій дівчині я бажаю усього тільки найкращого, розвитку, досягнень, великих масштабів!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ