Чому жителі Тернопільщини не хочуть обирати до влади жінок

0
101

Нині у 17 районах Тернопільської області є 410 сільських/селищних рад і громад; 11 міських рад і одна міська громада. Згідно з результатами минулих виборів (2015 року), по всій області керівницями сіл/селищ/громад стали 115 жінок, що становить 28%. – пише 50 відсотків

Серед голів з 11 міських рад є лише 2 жінки, що у відсотках становить 18%.

Серед 89 кандидатів, які балотувалися на посаду міського голови, були 9 жінок, що виражається у 10%.

25 вересня 2017 року ЦВК оголосила про початок процесу висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови на відповідних перших місцевих виборах, які відбудуться 29 жовтня 2017 року.

Цікаво, чи зміниться на Тернопільщині гендерне співвідношення серед кандидатів у депутати та, як наслідок, серед переможців виборчих перегонів?

Ситуація, яку маємо нині

Напередодні минулих виборів Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва опублікували результати опитування «Україна напередодні місцевих виборів: жовтень 2015», в якому брали участь 2040 респондентів.

За результатами опитування при голосуванні за кандидата на посаду мера (сільського голови) головними критеріями для виборців будуть особиста чесність, некорумпованість (56%), здатність відстоювати інтереси міста (села) перед центральною владою (32%),  розуміння і обстоювання інтересів жителів міста (села) (31%),  наявність конкретних пропозицій щодо вирішення проблем міста (села) (30%), досвід господарчої роботи, знання комунального господарства (28%).

Також при голосуванні за кандидатів до органів місцевого самоврядування вирішальне значення для виборців матиме насамперед особистість кандидатів (47,5%), допомога жителям округу (39%) та попередня діяльність (31%).

Якщо інтерполювати досвід українських респондентів на жителів Тернопільщини і поглянути на результати виборів, то виходить, що традиційно на чоловіків покладають більше надій та їм більше довіряють. Адже як інакше пояснити, що серед кандидатів на мера у деяких міських радах – Бучацькій, Гусятинській, Збаразькій, Кременецькій, Тернопільській, Шумській не було жодної жінки.

«В районі є 5 громад, я одна жінка. Але знаєте що? Ми, жінки, піддатливі: десь посміхнемось, десь підемо на компроміс, десь скажемо потрібне слово. А чоловіки деколи дуже негнучкі», – говорить Галина Огородник, голова Більче-Золотецької територіальної громади з 2016-го року.

До того вона була сільським головою (з 2013-го року), а ще перед тим – землевпорядницею у сільській раді.

Каже, що жителі громади обрали очільницею саме її, бо в останні роки вона багато чого встигла зробити і мала хороший попередній досвід.

На останніх виборах було четверо кандидатів – 2 чоловіки і 2 жінки. Признається, що не мала грошей на агітацію, але ходила на зустрічі з громадою, хоча золоті гори не обіцяла. Мабуть, це і зіграло свою роль.

«За рік існування об’єднаної громади зроблено багато»,- каже Галина Петрівна.

Зокрема це поточні ремонти в школі, дитсадку, бібліотеці.

На баланс сільської ради взяли заклади освіти, культури та медицини.

Встановили у селі твердопаливні котли, які будуть опалюватися сухостоєм із Більче-Золотецького парку.

Огородник каже, що пробує навіть отримувати закордонні гранти. От недавно заповнила заявку на утримання і реконструкцію Більче-Золотецького парку в рамках транскордонного співробітництва.

Ганна Квасницька вже 5-й раз поспіль стає головою села Жовнів (Бережанський р-н, Тернопільська область), самовисування. На місцевих виборах 2015-го року у неї був лише один конкурент, при цьому він не гребував розносити по селу агітки, які паплюжили ім’я Ганни Миронівни.

Жінка признається, що не любить надмірної уваги до своєї особистості, не любить багато говорити, фотографуватися, навіть ігнорує всілякі грамоти та нагороди з райдержадміністрації: «Дають грамоти, але я за ними не їжджу. Який в тому сенс? Я краще буду працювати і приносити користь людям. А ото говорити, давати якісь інтерв’ю і фотографуватися – хай тим займаються ті, в кого багато часу».

Для неї існує тільки один критерій, зокрема і мральний, – користь селу. Ганна Миронівна розповідає, як виписувала собі премію, яку віддавала на «проведення світла».

Ольга Жирівська вже другу каденцію очолює Бобулинську сільську раду (Бучацький р-н, Тернопільська область), а до того була секретарем сільської ради.

На місцевих виборах 2015-го року їй склали конкуренцію двоє чоловіків, але селяни надали перевагу Ользі Іванівні.

Перед виборами жінка не проводила ніякої агітації, у неї не було якоїсь особливої програми. Вважає, що обіцяти все на словах дуже легко, інше діло – виконувати.

Нещодавно, наприклад, в селі полагодили дорогу. Частину коштів виділили із держбюджету (районна рада), а ще частину коштів дали своїх.

В планах – зробити освітлення села, на що потрібно 100 тисяч гривень. Влітку вже мали робити світло, але довелося зайнятися водовідведенням на одній із вулиць – на  подолання наслідків стихії з бюджету села виділили 20 тисяч гривень.

На запитання чи планує Ольга Іванівна балотуватися знову, вона відповіла, що, напевно, ні.

У своєму поясненні Ольга Іванівна вдалася до дуже традиційних аргументів: «То не жіноча робота, то чоловіку треба бути на посаді. Мені, знаєте, від цієї роботи дуже тяжко на душі, треба бути байдужішою до слів людей».

Ми ще говорили з Ольгою Іванівною, а вона пояснювала свою думку просто, без будь-яких аргументів про гендерну рівність, скоріше апелювала до гендерної нерівності.

«От чоловікові легше – пішов, випив і забувся за тиждень. Жінка того собі не дозволить. Але разом з тим, жінка більше добивається, жінка скорше зрозуміє проблеми людей, ніж чоловік», – переконує Ольга Жирівська.

Пропонуємо переглянути результати представництва жінок в  органах місцевого самоврядування на Тернопільщині на інфографіках.

Бережанський район

21 сільська рада та громада + 1 міська рада

25% жінок, які є головами сільських рад (5 жінок)

У міську раду балотувалися 11 кандидатів, з яких лише 1 жінка (9,09%)

Борщівський район

19 сільських рад та громад + 1 міська громада

26,3% жінок, які є головами сільських рад (5 жінок)

На голову міської громади балотувалися 8 кандидатів, з яких лише 2 жінки (25%)

Бучацький район

31 сільська рада та громада + 1 міська рада

23,3% жінок, які є головами сільських рад (7 жінок)

На голову міського голови балотувалися 4 кандидати, з яких 0 жінок (0%)

Гусятинський район

29 сільських рад та громад + 1 міська громада + 1 міська рада

22,2% жінок, які є головами сільських рад (6 жінок)

На голову міського голови балотувалися 6 кандидатів, з яких 0 жінок (0%)

Заліщицький район

37 сільських рад та громад

16,6% жінок, які є головами сільських рад (6 жінок)

На голову міського голови балотувалися 5 кандидатів, з яких 1 жінка (20%)

Збаразький район

33 сільські ради та громади + 1 міська рада

31,25 % жінок, які є головами сільських рад (10 жінок)

На голову міського голови балотувалися 3 кандидати, з яких 0 жінок (0%)

Зборівський район

21 сільська рада та громада + 1 міська рада

20% жінок, які є головами сільських рад (4 жінки)

Вибори міського голови відбудуться вперше

Козівський район

28 сільських рад і громад

46,42 % жінок, які є головами сільських рад (13 жінок)

Міської ради немає

Кременецький район

27 сільських рад та громад + 1 міська рада

33,3 % жінок, які є головами сільських рад (9 жінок)

На голову міського голови балотувалися 8 кандидати, з яких 0 жінок (0%)

Лановецький район

20 сільських рад та громад + 1 міська рада

38,8 % жінок, які є головами сільських рад (7 жінок)

Вибори міського голови відбудуться цьогоріч

Монастириський район

29 сільських рад та громад + 1 міська рада

27,5 % жінок, які є головами сільських рад (8 жінок)

На голову міського голови балотувалися 5 кандидати, з яких 1 жінок (20%)

Підволочиський район

5 сільських рад та громад + 1 міська рада

25% жінок, які є головами сільських рад (1 жінка)

На голову міського голови балотувалися 8 кандидатів, з яких 1 жінка (12,5%)

Підгаєцький район

22 сільські ради та громади

38,09% жінок, які є головами сільських рад (8 жінок)

На голову міського голови балотувалися 2 кандидати, з яких 1 жінка (50%)

Теребовлянський район

11 сільських рад та громад

20% жінок, які є головами сільських рад (2 жінки)

На голову міського голови балотувалися 4 кандидати, з яких 1 жінка (25%)

Тернопільський район

30 сільських рад та громад

26,6% жінок, які є головами сільських рад (8 жінок)

На голову міського голови балотувалися 11 кандидатів, з яких 0 жінок (0%)

Чортківський район

36 сільських рад та громад + 1 міська рада

33,3% жінок, які є головами сільських рад (12 жінок)

На голову міського голови балотувалися 10 кандидатів, з яких 1 жінка (10%)

Шумський район

10 сільських рад та громад + 1 міська рада

40% жінок, які є головами сільських рад (4 жінки)

На голову міського голови балотувалися 4 кандидати, з яких 0 жінок (0%)

Що буде далі?

Вікторія Подгорна, експертка у сфері політики і стратегічнго розвитку міст, ГО “Громадська Рада Смарт-сіті”,Реанімаційний пакет реформ Київ – РПР Київ, переконана що кількість жінок в місцевому самоврядуванні буде зростати.

«Тут все залежить від солідарності жінок депутатів в радах. Вони повинні більш послідовно і консолідовано працювати по просуванню жінок на посади голів рад», – переконана експертка.

Вона говорить, що соціум та медіа часто маргіналізують жіночу солідарність, вважаючи її «бабським бунтом» або рудиментом часів Клари Цеткін та Рози Люксембург.

«Дуже часто за цим приховані сексизм та протидія чоловіків проти присутності жінок у політиці. Яку вони вважають «своєю сферою», – говорить Подгорна.

Другий чинник, чому жінки не балотуються, пов’язаний з внутрішньою політикою партій, де також домінують чоловіки, які не узгоджують висування кандидатур жінок.

«І третя причина – жінки в умовах існуючою політичної системи, де основу складають неформальні зв’язки та типи відношень, поза правилами – “понятіями” – жінки часто почувають себе невпевненими, бо виключені зі стратегічного процесу прийняття рішень та мають обмежений доступ до фінансових ресурсів», – говорить експертка.

Алла Онупрієнко, eкспертка в сферах конституційної реформи, децентралізації, прав людини, соціальної політики, місцевого самоврядування, взаємодії органів влади з інститутами громадянського суспільства, виборчого процесу; завідувачка наукового сектору НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України.

Пані Онупрієнко вважає, що з децентралізацією у жінок дедалі менше шансів пробитися у місцеву політику.

«У територіальних громад з’явилася реальна влада та гроші, тому жінок почали відтісняти», – говорить вона.

За її спостереженнями спрацьовують різні механізми: стереотипне сприйняття («політика – чоловіча робота»), не достатня впевненість жінок, подвійні стандарти і, великою мірою, суспільний тиск.

Оксана Кузьменко, для «50%»

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ