Тернопільський таксист сам призначив собі чайові

Весна диктує свій стиль і запроваджує нову моду – на довгі спідниці і короткі топи у жінок, на пишні бороди та гіроскутери у чоловіків… І в цьому вирі так і хочеться усміхатися кожному дню і все робити за правилами проти правил – енергія життя здатна розворушити навіть зашкарублу черепаху, яка спросоння забула, що то вже час прокидатися…

Світлофори  нашого життя не завжди показують зелене світло і все ж багато хто рушає  стрімголов на червоне, і тоді починаються біди, катастрофи. Усі, звичайно, не будуть правильним… Однак те, що стосується безпеки довкілля і оточуючих повинно викликати відчуття відповідальності.

Але от що робити, коли ви раптом неправильно пояснили таксистові його завдання?! Мабуть, я була у цю п’ятницю такою перевтомлено-сонною черепахою, раз зі мною таке трапилося.

Так от, мінімальний проїзд на місцевому таксі зараз вартує 25 гривень. Їхати мені було 2-3 кілометри. По приїзді до місця призначення прошу його, щоб озвучив суму, яку «наїхали». У відповідь – 13 грн. Метикую  далі. Якщо час очікування 5 гривень за 5 хвилин, то вийде всього 18 гривень. Ба, хай навіть 20 гривень.

Прошу, щоб почекав мене до 5 хвилин. Приходжу через 4 хвилини, його вже немає. Взяла мене така  злостюлька – думаю,  ну чого ж це маю йти пішака до готелю «Тернопіль» з нового світу, якщо ж теоретично мала ще вкластися в ті 25 гривень, які, правда, наперед йому вже видала в руки. Дзвоню на оператора. Відправили до мене його назад.

От і як тут бути вихованим і чесним? Мабуть, наступного разу треба буде проїхатися і сказати хай чекає і… не повернутися.  Жарт, звичайно,  бо він не захоче втрачати свої гроші. Однак і ви будьте більше обачні, ніж одного спекотного дня була я!

Штукатурка старих будівель завжди виказує на їх вік… Можна зробити євроремонт, так. Тоді ви ризикуєте щороку змінювати сантехніку. Та ще гірше з людьми… Коли  продавати «місцевого вуйка» за європейськими стандартами, то шлях буде довгим. До Європи. Та і до Бога.

Наталія ВОЛОТОВСЬКА