Сьогодні зафіксувала геніальний трафунок у центрі Тернополя. На розі будинку навпроти ОДА є маленький продуктовий магазин. Щоб до нього привезти продукти, вантажівки зупиняються під аркою до входу у корпус № 3 музичного училища. Та, мабуть, у тих, хто паркується таким чином, сьогодні, як мінімум діагноз радикуліту (тяжко пройти додатковий метр із продящиками) чи… пофігізму.
І ось їду я на велосипеді, саме минаю банк «Надра» нижче пологового будинку, як тут на моєму шляху, прямо на пішохідному переході, бачу цей чудовий бус. З велосипедом підійматися до порогу магазина незручно, та й не протиснутися. Йду в обхід направо. Але мушу поступатися місцем іншому велосипедисту – шестилітньому, якого ледь не за вухо тягне знервована мама, бо він, бачте, хоче їхати швидко, але бідолахи, щоб оминути вантажну машину, вийшли не тільки на пішохідний перехід, а й рухаються безпосередньо по проїжджій частині.
Мама перелякано озирається назад, чи бува не їде швидко такий же геній тільки вже перегонів, малий видирається і рветься в сторону, а за ними «гусаком» вже вишикувалась черга з 3-х перехожих. І я ще тут така стою навпроти і риюсь в сумці в пошуках фотоапарата… Непорядок. Сумно. Хоч бери і на «велольоті» перелітай цей небезпечний затор…
Валерія Думанська