Є настанови про мудрість жінки. Постарші галицькі ґаздині кажуть, що жінка тримає три кути, а чоловік лише один. Трохи молодші вважають, що мудра жінка та, яка вміє зробитися дурнішою. Приземлитися. Розчинитися. Її так вчили з дитинства. Не висовуйся. Сиди тихо. А що люди скажуть?
Вона постійно щось повинна.
І все таки. У чому ж саме ця мудрість? Брехати собі? Мудрість в тому, щоб відверто робитися дурною? Наївно кліпати віями? Відмовлятися від себе? Забути про свої потреби, смаки, про улюблені страви, забути про те, що ще недавно, кілька років тому чи вже дуже давно любила готувати на вечерю. Забути про те, як заходить велике сонце у вікні улюбленої колись кав’ярні.
Розмити себе. Стати безликою. Догоджати.
Коли навіть той, заради кого жінка іде проти себе, так і не дізнається про її смаки. Він не знатиме, яка вона. Яка – справжня. Що їй потрібно? Де вона хоче побувати? Що вона любить їсти? Може вона не хоче вареників чи голубців, як любить він, а салату з креветками або піци на замовлення. Може їй не хочеться компоту, а лише соку фреш або какао з молоком. А може вона взагалі не хоче усі вихідні бути вдома сама, коли він десь там розважається з друзями, а хоч деколи бажає піти з ним на каву. Або навпаки – замість того, щоб вдвох просиджувати вдома, хоче поїхати в гори.
Зрештою, може вона взагалі про щось мріє. Про що саме? Про море? Про будинок? Про велюрову сукню? Про запашну каву вранці, яка вистигає на столику у саду. Про пригоди. Про затишок. Про душевну розмову. Про багато чого…
Чи знає він про те, яку книжку їй давно хочеться прочитати. Що її востаннє так щиро розсмішило. Чи змерзла, коли у морозяний день поверталася додому. Чи знає про її страхи, від яких вона іноді скручується калачиком? Чи розуміє, від чого вона втікає і чого шукає? Від чого здригається…
Він, швидше за все, про це так і не дізнається. Бо вона постійно йде не «за», а «проти» течії своїх бажань.
То це і є жіноча мудрість? Чи мудрість таки в тому, щоб розправити крила?
Наталя ЛАЗУКА
Фото: Володимир ЯВНИЧ
Справжньої мудрості не навчишся від мами і не почерпнеш її зі статей в журналах. Вона приходить тільки з роками. І далеко не до всіх. На жаль. Та й полягає вона зовсім не в тому, щоб стерпіти, змовчати і зробити вигляд. Сімейне життя в такому форматі – це наче постійно лікувати грип і при цьому виходити голою на мороз (чоловік наче залишається з дітьми здоровими та при цьому навряд чи вони будуть щасливими поруч мами, котра постійно хворіє. Адже неможливо надто довго приховувати невдоволення, аналізуючі думки від розуміння дійсності). Мудра жінка просто не захворіє – вона “одягнеться потепліше” і створить відтак здорову сімю з людиною, що і “доколисана” і “долюблена” і “тверезомисляча”, яка не потребує жертв, самоутвердження за рахунок жіночого “повинна”. А все решта – це просто трата часу і здоровя, причому обох.