Тернополянку Ірину Скоробогату вкотре запросили до Львова на фотозйомку етнічного одягу. Фотографували унікальну колекцію талановитого дизайнера Вікторії Галамаги. Модель – Ольга Гризлюк, яка встигла спробувати себе у співпраці з дизайнерами Оксаною Сокол, Оксаною Караванською, Marta Wachholz; брала участь у тижні моди Lviv Fashion Week у дизайнерів Sofiti, Cher Nika by Cherkas, Аnastasia Rozova тощо. Ірина Скоробогата розповіла сайту Про Те про ще один цікавий досвід у її житті.
Фотографу потрібна інтуїція, щоб створити позитивну атмосферу на зйомці. Хороший настрій важливий для всіх її учасників. На кілька годин модель стає твоїм найкращим і найближчим другом, з яким потрібно показати одяг настільки привабливо, цікаво та й у тому настрої, як його бачить дизайнер.
Пам’ятаю, що фото – це спілкування через об’єктив і з аудиторією. От ці світлини – це розповідь про жінку, яка обираючи яскравий, ексклюзивний одяг, змінює свій внутрішній світ, а разом з ним і своє життя на більш динамічне, цікаве, наповнюючи його враженнями та відчуттями.
З дизайнерами у мене зав’язалася не лише плідна співпраця, а й дружба. Іноді дарують мені речі зі своїх колекцій, або ж шиють щось для мене. Тому, думаю, що з часом мій стиль також зміниться на більш індивідуальний та яскравий.
Одяг і прикраси багатьох роблять щасливішими

Зараз у мене в шафі – мінімум одягу, якого вистачає лише для того, щоб не йти на вулицю голою: кілька комплектів для кожної пори року. Не люблю накопичувати речі. Будь-які. І одягу це теж стосується. Мій девіз, що треба мати стільки речей, щоб могти зібрати валізу за пів години і виїхати на інший кінець світу. Якщо обростати зайвим, то треба буде збиратися в дорогу місяць, доки вирішиш, куди подіти те, що не поміщається у багаж.
Щоб залишатися самим собою, треба ще себе знайти. Думаю, що далеко не кожна людина запитує себе: яка є справжня я? чого я потребую? для чого я живу? А ті, які це роблять, то більша половина не знаходить відповіді відразу. Для мене – бути самою собою, справжньою є синонімом слова «правильний», тобто бути у тому стані, який дає тобі найбільше сили: духовної, фізичної. Кожна людина по своєму досягає цього стану. Одяг, прикраси багатьох роблять щасливішими. Тому, якщо є можливість, не треба собі в них відмовляти.
Зміни під оточення. Тут варто коригувати лише поведінку, якщо це приносить здорове щастя іншим та лікує власну душу, сприяє самовдосконаленню. Якщо ж це просто течія моди чи намагання інших людей втрутитись туди, куди їх не запрошують, тоді ні.
Робота з вовною настільки захоплює, що забуваю про усі складні моменти

Дизайнер Вікторія Галамага розповіла, що працює з войлоком (вовною овець). Він екологічний, не має токсичних речовин. Матеріал антибактеріальний – в ньому не живуть хвороботворні бактерії. Також войлок володіє чудовими теплоізоляційними характеристиками – у холодну пору в такому одязі буде дуже тепло. Він довго не зношується.
Виготовляю одяг тільки з високоякісної австралійської вовни вівці. Австралія – світовий виробник елітних порід овець породи Готланд, Венслідейл та інших.
Це космічне явище і безмежний простір для творчості. Побачила в інтернеті вироби з повсті і була зачарована. З войлоком працюю три з половиною роки.
Робота з вовною настільки захоплює, що забуваю про усі складні моменти. Войлок навіть цілюще впливає на енергетику і дарує людям відчути любов майстра до цієї творчості.
Одяг з войлоку можна носити в будь-яку пору року. Для літа є нуно-войлок – поєднання шифону і ажурних технік у валянні. У спеку не парить, а в прохолоду зігріває. Прати можна нуно-войлок в прохолодній воді з шампунем, а вироби на зиму – куртки, пальто, краще дати в суху чистку.
Собі шукаю комфортний одяг. Подобаються різні стилі: класичний, етно, спортивний. Залежить від нагоди.
Давно працюю над світосприйняттям. Вчуся приймати життя і людей зі спокоєм душі, правда не завжди вдається…
Навчилася почувати себе комфортно в різних обставинах. Проте, якщо мала б можливість обрати житло, то вибрала б дерев’яний будинок в саду з квітами – мінімум меблів і багато простору, а в робочому кабінеті творча атмосфера.
Майже 20 років працювала вчителем музики аж до «перебудови». Потім довелося і гендлювати по Європі, і працювати прибиральницею закордоном. В Україні працювала дистриб’ютором і ріелтором. Ткала гобелени. Вмію малювати. Закінчила курси перукарів і екскурсоводів. Тепер набула фах дизайнера з виготовлення виробів з войлоку (повсті).
Вже 26 років – сама собі режисер. Це період випробувань, терпіння, роботи над собою, становлення в християнському житті і традиціях.
Маю потребу підтримати тих, хто проходить випробування, в кого горять мости. Тому хочу сказати – не падайте духом, бо завжди біля вас є Бог. Коли минуть проблеми, ви це усвідомите. Проблеми дають досвід, загартовують душу. Це – наш шлях. Після ночі завжди настає день.
Щиро дякую за увагу і статтю. За підтримку моєї творчості, за чудове сприйняття краси і людської душі. Успіху ! Вікторія Галамага
Неймовірна робота!!!
Фото просто супер. Потрібно мати талант, щоб так вдало показати одяг, який, безумовно й так є ексклюзивним, але, часто бачу роботи інших фотографів, то фото Ірини найбільш професійні та цікаві
Іра – не тільки фотохудожник ( що помітила вже давно), а й талановитий організатор і справжній філософ із цілою скринею душевною мудрості =)
Правду пише Ірина: “Щоб залишатися самим собою, треба ще себе знайти. Думаю, що далеко не кожна людина запитує себе: яка є справжня я? чого я потребую? для чого я живу? А ті, які це роблять, то більша половина не знаходить відповіді відразу”.
Але, сподіваємося, що кожна людина, яка хоче таки знайде себе і буде щасливою.
Супер фото самого фотографа!! Теж як модель))