Нас більше по справжньому нічого не вражає.
Навіть наймасштабніша, найгучніша, здавалось би, подія все одно губиться у гігантському морі нашого світу.
Сучасні медіа трохи підсилюють резонанс, але цього все рівно недостатньо і у світі зараз купа місць, де всім пофік на Путіна, Трампа, Україну і нас з вами.
Дуже незле зробити собі в голові таку місцинку.
Будь-яка страшна трагедія падає у вічність, трохи розходиться колами і все знову втихомирюється, як камінь у ставку. Інша справа, що сучасні інформаційні ставки зараз бомбардовані камінням практично безперестанку і жабам тупо нереально відпочити.
Останні роки настільки щільні подіями, що наша нервова система вже покрилась мозолями і загрубіла. І щоб вразитись – тепер потрібно щось справді неймовірне.
Війни, авіакатастрофи, терористичні акти, вибухи, розстріли впритул, катаклізми, повені, землетруси, фінансові кризи ми сприймаємо з абсолютним pocker face.
Ну хіба ше рахунки на оплату комунальних платежів ще якось пробивають нашу ментальну броню.
Who cares – ось девіз сучасного світу.
Володимир ГЕВКО









































