Криворіжці вже отримали нові цифри в квитанціях. У Калуші тарифи переглянули з
травня. В десятках інших міст розрахунки готові й чекають рішення. Це не збіг — це
одночасний процес, який відбувається по всій країні з однієї причини.
Чому вода і світло — це одне й те саме
Подача води — це насоси, які працюють цілодобово. Насоси — це електрика. І саме
електрика за останні роки подорожчала найдраматичніше. У тарифі на воду, який
діяв з 2021 року, кіловат закладено по 5 грн 62 коп. При цьому для побутових
споживачів тариф на світло зафіксований на рівні 4,32 грн за кВт/год і
залишатиметься таким щонайменше до жовтня 2026 року. Але водоканал — не
побутовий споживач. На ринку електроенергії для промислових підприємств ціна вже
сягала 16 гривень за кіловат — майже втричі більше, ніж закладено в тарифі на воду.
При щомісячному споживанні понад мільйон кіловат це десятки мільйонів гривень
збитків щороку. Паливо у тарифі — 26 гривень за літр, реально — близько 89.
Реагенти, труби, матеріали — теж виросли.
Зростання цін на електроенергію — не випадковість.
Постановою НКРЕКП від 16 січня 2026 року граничну ціну на ринку було підвищено
до 15–16 грн за кВт/год для промислових споживачів. З урахуванням витрат на
передачу мережами та ПДВ кінцева ціна сягає понад 21 гривні за кіловат.
Національний банк уже попередив: після опалювального сезону тарифи можуть
зрости ще. За прогнозами енергетичних експертів, ціна на електроенергію щороку
зростатиме приблизно на 20% упродовж щонайменше трьох наступних років.
Як тариф на воду заморозили — і чому це обернулося боргами
До повномасштабного вторгнення державний регулятор щороку переглядав тарифи
на воду, піднімаючи їх на 15–20% — рівно стільки, щоб ціна відповідала реальним
витратам. Коли почалася війна, перегляд зупинили. Захистити людей від
подорожчання — правильне рішення. Але є одна принципова різниця: газовики й
тепловики отримали від держави компенсацію різниці між замороженим тарифом і
реальними витратами. Водоканали — ні. Ціну підіймати заборонили, а з чого
покривати витрати — не сказали. Різниця просто накопичувалася як борг.
Чому рішення тепер за містами
Цього року держава передала право встановлювати тарифи містам. Разом із правом
— увесь невирішений шлейф. Міста почали рахувати, і математика скрізь виходить
однакова: щоб тариф відповідав реальним витратам після чотирьох років заморозки,
його треба піднімати у два-три рази.
Що вже вирішили і що попереду
У Кривому Розі вирішили – підвищили тарифи. У Калуші нові тарифи набрали
чинності в травні. У Тернополі попередній розрахунок — 98 грн 50 коп. за кубометр,
остаточне рішення ще попереду.
Для малозабезпечених родин залишається субсидія — якщо витрати на комунальні
послуги перевищують 15% доходів сім'ї, різницю компенсує держава. Після
перегляду тарифів кількість отримувачів субсидій, очевидно, зросте — і держава це
розуміє.
Попри складність ситуації, вихід є. Міста, водоканали і центральна влада шукають
рішення, яке не ляже непосильним тягарем на сім'ї. Тернопільський водоканал разом із міською радою вже звернулися до профільного міністерства, Національної комісії, Міністерства фінансів і народних депутатів — щоб проблему вирішували системно, а не перекладали лише на плечі споживачів. Війна рано чи пізно закінчиться, енергосистема відновиться, а тарифна політика повернеться до нормального режиму щорічного перегляду. Поки що головне — зберегти саму інфраструктуру, яка щодня подає воду в кожен дім.









































