«Тіло не дурить»: психолог про те, як ми фонимо своїм минулим

Вона десять років працювала в суді, викладала право і звикла вірити лише фактам. А сьогодні Руслана Золота-Авдєєнко бачить те, що неможливо вписати в юридичний протокол. Про душевні шрами в очах людини, небезпеку самопризначених антидепресантів і ціну особистих кордонів — у відвертому інтерв’ю.

Діагнози із соцмереж

— Зараз увійшло в моду ставити собі діагнози: «у мене ОКР», «у мене депресія». Самі собі призначають антидепрестанти. Це мене дуже тривожить. Депресія — це насамперед втрата смислів. Ви бачили коли-небудь людину щасливу або закохану, щоб вона сиділа і думала: «А чого я живу?». Ні. Треба працювати зі смислами, а не просто гасити тривогу пігулками.

«Не вчіться будувати кордони — вчіться будувати зв’язки»

— Молодь наслухається рілсів і починає «виставляти кордони». Всіх обрубати, заблокувати, не вітатися. За пару днів тебе всі забудуть. Ти сидиш зі своїми кордонами, кічишся ними, але ти — самотній. Фактично ти нікому не потрібен. Я завжди говорю нетипову фразу: не вчіться будувати кордони, вчіться будувати зв’язки.

Любов до себе як дисципліна

— Часто вважають, що любов до себе — це купити собі шампанського і тістечок. Ні. Любов до себе — це дисципліна. Це коли ти хочеш гарну фігуру, бо хочеш любити себе в цій сукні, і ти йдеш у спортзал. Але тут важлива межа: ви це робите для себе чи щоб комусь щось довести? Якщо довести хлопцеві чи друзям — «от я можу важити 50 кг» — це вже знущання. В спортзалі по очах видно тих, хто себе вимучує.

Чому минуле «фонить»?

— Навіть якщо соціальний пакет повний — диплом, шлюб, гроші — внутрішній дефіцит обов’язково «трісне» у момент стресу. І тоді з-під маски успішного бізнесмена визирне дитина, яка хоче, щоб її похвалили.

Про внутрішню опору

— У нас всі люблять працювати над самооцінкою. А важлива самоцінність. Знаєте, що таке внутрішня опора? Це коли в тебе щезає хата, гроші, чоловік — а ти можеш це пережити. Оце і є справжня опора.

Довідка: Руслана Золота-Авдєєнко закінчила юридичний факультет ЛНУ ім. І. Франка.  Майже 10 років працювала консультантом у суді, має 20 років юридичної практики, викладала право. Згодом кардинально змінила фах, здобувши ступінь магістра психології в МАУП. Практикує як гештальт-терапевт.

Дивіться запис розмови тут.