У Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди (ХНПУ) в онлайн-режимі відбувся Міжнародний круглий стіл «Леся Українка – голос незламного духу».
Його зініціювали і провели: ХНПУН імені Г. С. Сковороди, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Навчально-науковий інститут української філології імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Міжнародна організація «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі».
Модерували захід – доктор педагогічних наук, член кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Наталія Філіпчук та директорка наукової бібліотеки ХНПУ імені Г. С. Сковороди Олена Коробкіна.
Подія обʼєднала понад 350 науковців, викладачів, педагогів, музейних працівників та освітянську спільноту з різних куточків України та зарубіжжя і стала глибокою інтелектуальною розмовою про силу слова, національну ідею, культурні традиції і духовну незламність, які поетеса уособлює для багатьох поколінь українців.
Після хвилини мовчання, якою вшанували пам’ять борців за волю України, з вітальними словами до учасників звернулися: професор, академік НАПН України, ректор ХНПУ імені Г. С. Сковороди Юрій Бойчук та академік НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України Лариса Лук”янова. У своїх виступах вони наголосили на актуальності Лесиного слова в сучасних суспільно-історичних обставинах, коли питання національної гідності, свободи і культурної ідентичності знову постають як визначальні. У доповідях завідувачки науково – експозиційного відділу «Меморіального будинку Лесі Українки» Ірини Щукіної, кандидата філологічних наук Олени Варенікової, доцента кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Світлани Кирилюк, методистки Харківської спеціалізованої музично- театральної бібліотеки Ніки Хворостенко, бібліотекарки Світлани Мажари йшлося про те, що своєю творчістю Леся Українка довела: навіть у найважчі часи можна залишатися сильним, вільним і вірним своїм ідеалам, про літературознавчі дослідження, присвячені ролі Лесі Українки в розвитку української та європейської культур, актуальность її ідей у сучасному світі, переосмислення спадщини – символу духовної свободи, сили слова та нескореного українського духу, що й через 155 років надихає не здаватися.
Серед зарубіжних гостей до онлайн зустрічі доєдналися: українка з Італії, Амбасадор української культури і мистецтва, Посол Миру і української пісні у світі, очільниця Міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» Леся Королик-Бойко і українка з Іспанії, поетеса, перекладачка, членкиня Координаційної ради Міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі», віцепрезидентка благодійної асоціації «Обʼєднуємо серця» , Посол української пісні у світі Ольга Ледо Галано. Громадські активістки поділилися враженнями від участі в заході і відзначили високий рівень організації і підібраної тематики виступів, наголосивши, що захід показав Лесю Українку як сильну особистість, життя якої стало прикладом мужності, а слово — духовним скарбом українського народу.
«У центрі обговорення були питання національної ідеї в життєтворчості Лесі Українки, презентація віртуальної виставки «Леся Українка у виданнях» з фондів університетської бібліотеки, – говорить Ольга Ледо Галано. – У своїй доповіді «Леся Українка в поетичному перекладі іспанською: авторський погляд» я поділилася міркуваннями щодо особливостей і викликів поетичного перекладу на прикладі віршів «Надія» та «Все, все покинуть, до тебе полинуть», акцентуючи на збереженні поетичної та музичної природи оригіналу. Переклади цих віршів мають чіткий ритм, органічно лягають на мелодію. Сподіваюся, що вони зможуть прозвучати в іспаномовному світі як пісні. Переклад – важлива складова культурної присутності, що дозволяє українському слову звучати у світовому просторі. Леся Українка була інтелектуалкою, яка вільно володіла понад десятьма мовами і переклала велику частину європейської літератури на українську. Твори Лесі Українки перекладені більш ніж 20 мовами, що зробило її спадщину частиною світової літератури. Нехай слово Лесі додає нам сили, а перекладені твори нагадують, що українська культура – велична, сучасна і зрозуміла світу. Спільними зусиллями продовжуємо утверджувати слово Лесі Українки, як голос свободи, гідності та незламності».
«Лейт-мотивом нашої зустрічі стали слова Лесі Українки, які єднали наші серця з різних куточків світу: «Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть, думи сумні!», – говорить Леся Королик-Бойко. -Творчість Лесі Українки нерозривно пов’язана з музикою, яка слугувала джерелом натхнення та глибоким емоційним підтекстом її поезії. У своїй доповіді «Творчість Лесі Українки в музичному вимірі: інтерпретації та рецепції» я відзначила, що вірші поетеси мають особливий ритм і мелодійність. На її тексти створювали музику Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Яків Степовий, Борис Лятошинський та інші. І сьогодні музиканти різних жанрів звертаються до класики, втілюючи власне прочитання Лесиних творів у музичні композиції. Серед найпопулярніших текстів, які мають десятки музичних версій, своєрідний гімн стійкості «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь!), «Надія», «Конвалія».Ми знаємо романси та композиції на вірші «Я не кохаю тебе», «Як дитиною бувало…», «Стояла я і слухала весну». Дух сильної, вільної, нескореної поетеси популяризують Артем Пивоваров, Оля Полякова, Христина Соловій, Софія Світлик, гурт Бумбокс та багато інших. Окрему програму на слова Лесі Українки багато років реалізує дует «Сестри Тельнюк». Учасникам круглого столу під час свого виступу я подарувала прем’єрну кавер-пісню «Досадонька» на слова Лесі Українки, музику до якої написала Леся Тельнюк. Твори на слова Лесі Українки — це поєднання глибокої філософської, патріотичної та любовної лірики з сучасною музикою, що транслюють силу духу, надію та жіночність і підтверджують, що Леся Українка – сучасниця, співрозмовниця, наша духовна опора, особливо тепер, у такий складний для всіх нас час».
У підсумковій збірці доповідей, проголошених на Міжнародному круглому столі «Леся Українка – голос незламного духу», записано: «У контексті сьогоднішніх цивілізаційних викликів постать Лесі Українки постає не лише символом національної культури, а й моделлю інтелектуальної стійкості, стратегічної сміливості та культурної суб’єктності, яка надзвичайно актуальна для сучасної України. Саме тому звернення до її ідей сьогодні є не лише вшануванням пам’яті, а й інструментом формування нової освітньої та культурної стратегії, де цінності свободи, гідності та критичного мислення стають основою розвитку українського суспільства в майбутньому».
Лесине слово — вічне. Її голос — незгасимий. Її спадщина — безцінна.
Людмила ОСТРОВСЬКА










































