Кардіолог з Тернополя пояснила, чому війна омолодила інфаркти на 20 років

Кардіолог Людмила Чепесюк каже, що через постійні стреси хвороби серця в Україні «помолодшали». Вікова межа серцево-судинних хвороб зсунулася на два десятиліття.

«Те, що мало статися у 50 років, за рахунок того, що постійні стреси, війна, тут ще нам дограв не так давно ковід, оце у вас вже є і в 40 років. Можна сказати, що на 10 років помолодшали хвороби серця. А може і на 20, 15», — зазначає лікарка.

Найбільш критичним для військових є період адаптації після повернення додому. Коли режим «виживання» вимикається, організм, який тримався на адреналіні, починає здавати позиції.

«Коли люди приходять додому в тишу, оцей рівень мобілізації після війни різко падає. Можуть загострюватися хронічні захворювання, може ослаблюватися імунітет. І от якраз на фоні цього бувають кризи, інфаркти, інсульти. Оце якраз в період адаптації», — пояснює Людмила Чепесюк.

Окрему роль відіграють ендорфіни — природні знеболювальні. На фронті вони дозволяють воїну виконувати завдання попри біль, але в цивільному житті їхній рівень падає, оголюючи всі фізичні та моральні травми. За словами кардіолога, розплата за життя на адреналіні є неминучою.

«Людина не звикає до адреналіну. Просто розплата, скажемо так, потім буде. Серце платить за це ресурсами, хворобами».

У військових, які пройшли пекло, найчастіше діагностують порушення ритму (тахікардії, екстрасистоли) та нестабільний тиск. Причина — серце розучується розслаблятися. Через коротку фазу діастули орган отримує менше кисню, що призводить до ішемії та серцевої недостатності.

Людмила Чепесюк наполягає: кожен військовий під час відпустки має пройти повний «кардіо чек-ап», незалежно від віку.

«Я б взагалі після 40 років всім рекомендувала зробити. Усім військовим, які на війні, без винятку, який вік. Навіть з 18, з 19 років. Добовий моніторинг тиску, кардіограма, ЕХО, холтерівське моніторування».

Попри колосальне навантаження, лікарка захоплюється силою духу наших захисників.

«Вони приходять сильними ще. Вони ще тримаються. Часом мені здається, що ми тут цивільні якось так швидше опускаємо руки, а вони навпаки — вони тримаються».

Повне інтерв”ю дивіться тут.