Українська мова стала п’ятою іноземною у державних школах штату Парана Бразилії

У державних школах Курітіби, столиці штату Парана, запровадили вивчення української мови. Документ узгоджено за участі почесного консула України в Курітібі Мар’яна Чайковського та тимчасового повіреного у справах України в Бразилії Олега Власенка.

Про це повідомив член Ради директорів, віце-президент Всесвітнього українського конгресу, почесний президент центрального українсько-бразильського представництва Віторіо Соротюк, який назвав це рішення важливим кроком для української громади в Бразилії та для збереження національної ідентичності.

«Включення української мови до шкільної програми є визнанням внеску українців у розвиток Курітіби та результатом багаторічної роботи громади з місцевою владою. Вивчення мови сприятиме глибшому розумінню української культури та історії новим поколінням», – сказав Соротюк.

Успіх пілотного проєкту в Курітібі

Пан Віторіо розповів, що перш ніж ввести українську мову, як офіційний предмет, впродовж року в державній школі Папа Жуан XXIII у районі Портао реалізували пілотний проєкт з викладання української мови. За словами муніципальної влади, результати були позитивними: близько 400 учнів виявили зацікавленість у курсі. Державний секретар освіти Жан-П’єр Нету, з яким спілкувався Віторіо, зазначив, що проєкт починався як тестовий, але попит з боку учнів та батьків засвідчив про його потенціал.

Ця ініціатива мерії була відповіддю на запит самої української громади за підтримки посольства України в Бразилії. В рамках проєкту дипломатична установа передала школі десять книг, які згодом будуть включені до бібліотек освітньої мережі міста. Українська мова стала п’ятою іноземною мовою в програмі дистанційного навчання державних шкіл Курітіби, поряд з англійською, іспанською, італійською та французькою.

Внесок юриста у визнання української ідентичності

Віторіо Соротюк представляє третє покоління українців, народжених в еміграції. У 1895 році родина Соротюків прибула до Бразилії з села Вертелка, що в Тернопільській області. Юрист за освітою, присвятив понад 30 років українській громаді в Бразилії. Багато разів бував в Україні, Батьківщині родини. Пан Віторіо нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня за захист та просування українських інтересів у Бразилії.

Зокрема, за постійну роботу з Федеральним сенатом Бразилії та Палатою депутатів щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу, а також за публікацію португальською мовою книги Володимира Сергійчука «Голодомор 1932-1933 років як геноцид України». Саме Віторіо ініціював цей законопроєкт. Влітку 2022 року Бразилія визнала Голодомор геноцидом українського народу.

Серед досягнень української громади – визнання української мови другою офіційною мовою в місті Прудентополіс , що в штаті Парана. Українці цього штату – велика й активна діаспора, яка оселилася тут ще в 1870-х роках, і сьогодні тут проживає понад 75 % бразильців українського походження.

У Прудентополісі схвалили закон, який робить українську мову спільною офіційною мовою муніципалітету. У мерії цього міста та туристичних пам’ятках назви департаментів та місць розташування написані португальською, англійською та українською мовами.

Український вільний університет в Бразилії

Пан Віторіо поділився ще одним досягненням української громади. У грудні українська наукова та культурна спільнота в Латинській Америці отримала важливий освітній центр: віртуальна Генеральна Асамблея створила Український вільний університет у Бразилії, названий на честь Віри Селанскі Вовк (UNILUC). За словами пана Віторіо, у заході взяли участь понад п’ятдесят бразильських та українських професорів університетів, фахівців з різних галузей та з кількох країн світу.

«Уповноважена із захисту офіційної мови надіслала своє послання з Києва. Серед гостей була ректорка Мюнхенського вільного українського університету зі 105-річною історією, професорка Лариса Дідковська. У своїй промові вона наголосила на важливості розвитку українознавства в Латинській Америці та співпраці з УВУ. Також взяли участь професор Сергій Ципко з Центру українознавства Альбертського університету, що в Канаді, та професорка Марілея Гартнер з Центру славістичних досліджень у Бразилії.

Пам’яті Віри Селанської-Вовк 

Була лекція професорки Тетяни Михайлової у перекладі Мірни Волошен про життя та творчість української письменниці, літературної критикині, драматургині, перекладачки та академічки Віри Селанської Вовк, яка отримала почесний докторський ступінь Українського вільного університету в Мюнхені. Ми співпрацювали з пані Вірою.

Пані Віра померла влітку 2022 року. Вона народилася в Бориславі в 1926 році та виросла на Гуцульщині, в місті Кути. З 1945 року жила в еміграції, спочатку в Німеньчині, а потім у Бразилії. Закінчила Університет Ріо-де-Жанейро, а також проходила стажування в Колумбійському та Мюнхенському університетах, де вивчала порівняльне літературознавство. Здобула докторський ступінь з філософії.

Але вона ніколи не втрачала свого духовного зв’язку з Україною: у 1960-х роках товаришувала з політичними в’язнями та неодноразово відвідувала батьківщину. Водночас вона збагачувала українську культуру своєю оригінальною літературою, в якій латиноамериканські образи перепліталися з українськими, та збагачувала бразильську культуру, поширюючи знання про нашу культуру через свої переклади. Вона залишила нам у спадок десятки видань поезії, прози та театральних творів», – сказав Віторіо Соротюк.

А цими днями, за його словами, Міністерство освіти Бразилії схвалило Проєкт створення курсу вищої освіти з української та португальської мов в Центрально-Західному університеті Парани – UNICENTRO. І розпочнеться вивчення української мови у виші у 2026 році.

Людмила ОСТРОВСЬКА, Курітіба, Бразилія