Анну Паттерманн з Хмельницького призначили радницею з прав людини в Австрії

Анна Паттерманн – українка з Хмельницького призначена радницею  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Австрійській республіці. Анна очільниця і засновниця  першої проукраїнської політичної громадської організації  в Австрії (21 ст.) „Unlimited Democracy“ (з англ. „Безгранична демократія“), яка мобілізувала український рух, що  потужно працює  на світових теренах  з 2019 року.

Враховуючи, що Україна має статус країни-кандидата на вступ до ЄС, Омбудсмен України Дмитро Лубінецьзапровадив практику, коли його представники за кордоном займаються питаннями комунікації з урядовими структурами та органами ЄС для ефективнішої євроінтеграції України.

«Це для мене велика честь і водночас велика відповідальність – працювати задля захисту прав і свобод наших громадян та зміцнення демократичних цінностей, – говорить Анна. – Омбудсмен -це інститут уповноважений ВРУ, голос людей, які потребують захисту, і механізм, що допомагає відновити справедливість, коли її  порушують».

Я привітала Анну з високою  дипломатичною  довірою  і попросила розповісти  про обсяги і плани роботи.

«На рівні ЄС моє завдання – забезпечити Офіс необхідною інституційною мережею ЄС для підвищення ефективності євроінтеграції у сфері захисту прав людини, налагоджувати  з інституціями прямі контакти і вже зараз допомагати нашим людям, які знаходяться в Австрії, тобто бути дипломатичним посередником між Україною і Австрією. Я також на зв»язку  неурядових організацій та державних установ Австрії та ЄС в налагодженні   співпраці з Офісом Омбудсмана України.

Моя діяльність охоплює:захист і моніторинг прав українців в Австрії, гуманітарну дипломатію та міжнародну взаємодію, формування культури гідності й правової обізнаності. Я поставила за мету – розробити таку систему, щоб кожен українець і українка Австрії були підсилені  не тільки , коли звертаються до мене, а були наскільки інформаційно обізнані у своїх питаннях, щоб я була лише у надзвичайних ситуаціях.Наша спільнота здатна стати простором рівності, взаємопідтримки й довіри, бо коли я звернулася з пропозицією співпраці, за два дні відгукнулося понад 50 волонтерів-спеціалістів із різних сфер, готових на своєму рівні допомагати тим, хто потребує цього.В Австрії нині понад 80 тисяч українців — кожен зі своїм талантом, освітою, досвідом і історією. У житті бувають моменти, коли ми можемо «дати» — пораду, час, підтримку, — а бувають, коли треба «взяти».

Сьогодні допомагаєш ти, завтра — тобі. Саме в цьому — сила нашої єдності: рівноправних, сильних, добрих і щирих українців, які творять відчуття дому далеко від нього. Тому я за  максимальне обʼєднання та долучення до цієї мережі експертів, разом ми зможемо більше. Спільно ми розробляємо стратегію діяльності.

Першим  кроком стало опитування української спільноти для формування повної  картини реальних викликів і потреб, – сказала  радниця Омбудсмена України з прав людини в Австрії Анна Паттерманн. У робочому портфелі активістки – відстоювання та захист останнього у Відні  центру прибуття для українців.

«Ніби хвиля нових надходжень закінчилась і сотні людей не будуть продовжувати шукати захисту, якщо росія – держава-терорист – руйнує їхні домівки вночі,- обурюється Анна. – Потік, вигнаних російськими бомбардуваннями українців , не зменшується. Багато тимчасово переміщених повертаються додому або мігрують в інші країни, а ці, що прибувають,  зберігають сталу статистику перебування українців у республіці. Я звернулася до людей, які пройшли через Центр,де одержали першу допомогу. Переважно жінки з дітьми надіслали відео, де дякують Австрії за прихисток і допомогу і просять не ліквідовувати цей центр.

З цієї нагоди ми провели мітинг, розповідали історії, які стали документом потрібності такого закладу для українців.Ми звертаємося до австрійського політикуму, знайомих і друзів з громадянського суспільства, асоціацій, щоб  підтримали нас.Адже солідарність – це не щось належне, це свідомий вибір, який ми робимо щодня.Ми віримо, що знайдемо позитивне вирішення цього питання».

Для очільниці ГО  „Unlimited Democracy“ відстоювання прав українців не нова справа.Багатьом людям за ці роки вдалося допомогти на особистісному рівні. Вона високо цінує розв»язання питань і пошуки рішень на низових ланках, систему роботи яких вона знає.Тепер до її арсеналу допомоги додалася можливість звернень співвітчизників через дипломатичні установи України. Анна – викладач німецької мови, політикиня, яка модерує  важливі розмови про Україну в геополітично буремні часи в мерії Відня та інших Європейських містах, є ведучою в  дискусіях про безпеку в Європі  та світову ситуацію. «Ми відчули гібридну війну у вигляді кібератак, шпигунства, витоків даних – навіть в австрійському уряді. Я на таких заходах розвиваю тезу , що авторитаризм є реальною загрозою нашій безпеці та свободі, і ця загроза ближче, ніж ми думаємо»,- сказала Анна.

А ще активістка бере  участь в презентаціях книжок політиків і науковців Австрії, займається перекладом на офіційних зустрічах  держаних діячів на перемовинах з Україною.Дівчина постійно в розвитку.Від Українського Жіночого Конгресу навчалася на курсі  «Подвійний виклик: від вразливості до лідерства жінок національних меншин» з чотирма різними модулями. Анна у Віденському  університеті захистила магістерську роботу на тему «Конструювання емоційних та ідентифікаційних наративів щодо російського вторгнення в Україну: якісний аналіз парламентських виступів Австрійської партії свободи (FPÖ)».

«Одна з віх на моєму професійному шляху – закінчення  аспірантури зі стратегічних комунікацій Латвійського Відземського університету прикладних наук та Симпозіум Інституту стратегічних комунікацій.

Ця програма стала можливою завдяки підтримці Офісу закордонних справ, співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO). Це була своєрідна  лабораторія ідей.Ми розбирали глобальні конструкції — політичні, соціальні, культурні. Цей процес залишив у мене глибоке переконання: світ, в якому ми живемо, будується нами, і його можна відбудувати по-іншому.

Для мене стратегічні комунікації – це  глибокі наративи, які формують ідентичність, вибір та нашу здатність підтримувати вільні суспільства.Я переконана, що нам потрібно зміцнювати горизонтальний міжнародний нетворкінг, будувати мости, обмінюватися знаннями та створювати простори спільної довіри. Це навчання стало для мене  початком нової глави, де ідеї перетворюються на дії, а стратегічні комунікації стають інструментом захисту та переосмислення демократії.

Наша громадська організація підготувала  і провела з  Місією США ОБСЄ та  Дипломатичною академією Відня обговорення   розуміння емоцій, як  захист демократії, де ключовими були слова: «Вони б’ються не за землю-вони б’ються за твій розум».    Авторитарні системи ведуть війну через наші емоції, за наше мислення, за те, що ми називаємо “правдою”.

Пропаганда не спрямована  на факти – вона націлена на почуття. А тут і найбільша слабкість демократичних суспільств:вони німіють і не розуміють, що відчувають.Ось чому емоції важливо, бо все починається всередині нас. Лише той, хто дбає про свій внутрішній світ, може подарувати щось справжнє назовні.

– Це цитата із твоєї цьогорічної книжки «Між простим і правильним», яку я прочитала в українській версії в електронному варіанті. Вітаю тебе із успішним письменницьким стартом, адже саме твоя перша в житті  книжка  з  понад 2000 робіт  потрапити в топ-11 фіналістів і доступна в Європі.Зорієнтуй нас  на правильний вибір.

«Найчесніші рішення приходять тоді, коли ми самі собі суперечимо. Більшість кроків ми робимо на автопілоті. Це швидко і зручно, але саме так у життя прослизає безліч хиб. Ми повторюємо дії лише тому, що звикли, не ставлячи собі питання: чи це  мій шлях?Коли ж ми зупиняємось і вмикаємо раціональне мислення, з’являється внутрішній конфлікт. Він вимагає сили. Та саме він є знаком, що ми вийшли з автоматизованих реакцій і почали діяти свідомо.

У цій напрузі й терті народжуються найглибші рішення. Вони справжні, бо зростають у діалозі з собою і спираються на власні цінності. Внутрішній конфлікт — не ворог, а точка росту,

Моє «Я» і наше «Ми» віддзеркалюються одне в одному.Те, як ми ставимося до власних рішень, цінностей і емоцій, напряму впливає на те, яке суспільство ми будуємо. І навпаки – стан нашої демократії відбивається у нашому внутрішньому світі.

Усі гібридні війни, пропаганда чи популістичні лозунги завжди б’ють в емоції. Моя книга саме про це. Про внутрішній і зовнішній компаси, про те, як рішення між простим і правильним формують наше особисте життя і силу демократичного суспільства.У першому випадку суспільством легко маніпулювати. У другому випадку суспільство розвиває те, що сьогодні називається стійкість. Звичайно, це тепер і реакція на політичні та фізичні  звірства, спричинені війною росії проти України. Критики назвали книжку унікальною комбінацією автобіографії, психотерапії та політичного аналізу. А для мене це перш за все запрошення до чесної розмови.

Якщо ми хочемо зберегти свободу і право на власний шлях, ми не можемо нехтувати своїм внутрішнім світом. Це і про сміливість бути собою, видимою і почутою, про відвагу  бути при владі і безстрашність просто бути різними.Відсутність страху перед небезпекою та рішучість у вчинках – це і про героїчні вчинки на фронті, і про повсякденну силу, яка нам потрібна перед воєнними викликами і в збереженні демократичного світу.

Людмила ОСТРОВСЬКА, Відень. Австрія.