У Стокгольмі тривала виставка про спільну історію Швеції та України

У Музеї шведської армії Стокгольму півтора року тривала виставка «Перехрестя: 1000 років спільної історії Швеції та України». Це перша музейна експозиція про контакти і спільний досвід, представлена Україною в Європейському Союзі, після початку переговорів між Україною та Європейською Комісією щодо членства в ЄС.

Початок експозиції серед археологічних знахідок доби вікінгів та шлюбу між Інгігердою та київським князем Ярославом Мудрим. Далі має продовження у політичних альянсах між Карлом XII та козацьким гетьманом Іваном Мазепою,  у «Конституції Пилипа Орлика» до широкомасштабного нападу росії і зброї, використаної у теперішній російсько – українській війні.

Надважливим є вшанування нашої історії, особливо в ці тяжкі часи, коли ворог намагається знищити  історичні зв’язки із світом, спогади, культуру, переписати історію та позбутися нашого існування. А такими експонатами, зібраними у Музеї шведської армії, у Державному архіві Швеції та в Національному музеї історії України у Другій світовій, ми не тільки демонструємо нашу тисячолітню й багатогранну культуру та історію  Європі, а й нагадуємо, що ми завжди були, є і будемо частиною європейської сім’ї.

Наші  князі стояли біля витоків  сили і авторитету континенту, внесли потужний струмінь в його розвиток. Про це свідчать документи, які занурюють нас в історію і роблять  присутніми у культурному житті інших країн, не дають втратити свою ідентичність серед культурного різноманіття. Нам є чим пишатися, нам є що показати  і є що внести у спільну європейську історію. І такі виставки про спільний тисячолітній шлях ми можемо демонструвати чи не в кожній країні Європи, наскільки глибока історія наших стосунків. Ми можемо запропонувати іншим державам  глянути глибше і детальніше на нашу  тисячолітню історію, культурні традиції, архітектуру, мистецтво, красиву природу, кухню, гостинність і хочемо донести це світові.

Чого лишень вартує родина великого князя київського Ярослава Мудрого – сина  Володимира Великого, хрестителя Русі-України. Як високоосвічена і високодуховна людина, він  збудував Софійський собор і заснував при ньому школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких, латинських  та інших книг на церковнослов’янську мову, був укладений літописний звід. Київська Русь за його правління була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку.

Дружиною Ярослава Володимировича була  Інгігерда – Ірина шведська принцеса, донька короля Улофа III, брати якої були королями Швеції і Данії. Вона відома своєю роллю у налагодженні  дипломатичних зв’язків з королівськими родинами Європи через шлюби дітей. Серед дев’ятьох їхніх дітей були майбутні князі і королеви. Всеволод – чоловік принцеси Марії, дочки імператора Візантії Костянтина IX Мономаха. Від їх шлюбу народився Володимир Мономах.

Ізяслав був чоловіком принцеси Ґертруди, дочки польського князя Мешка II. Святослав  Ярославич – чоловік німецької графині, внучки цісаря Генріха II, імператора Священної Римської імперії. Ігор – чоловік німецької принцеси Кунігунди, графині Орламіндської. В’ячеслав був чоловіком німецької принцеси Оди Штаденської, дочки великого графа Ліпольда фон Штаде.

А на одній із фресок понад тисячолітньої давності увічнені в Софії Київській чотири славетних доньки-королеви: Анна – королева Франції, Анастасія – Угорщини, Єлизавета  королева Норвегії, а пізніше Данії  і королева Англії – Агата. Вся Європа, без винятку, мала родинні зв’язки з Київською Руссю – Україною.

Цей легендарний портрет 4-х сестер з Києва, які стали королевами Європи, врятував святу Софію від московського самодурства. Історики зафіксували такий факт. У 30-х,  за бажанням сталіна, святиню  мали підірвати. руські атеїсти не могли пережити  1000 – літнє диво архітектури саме у Києві, яке підтверджує давнє українське коріння. І раптом ультиматум від Франції: «Якщо посмієте спаплюжити портрет нашої  легендарної королеви Анни, зруйнувати витвір рук батька нашої королеви, ми розірвемо  з вами дипломатичні стосунки».

У 1051 р. Анна вийшла заміж за французького короля Генріха І й переїхала з Києва до Франції.Вона розмовляла чотирма мовами і привезла Євангеліє, що було писане і друковане в Києві та на якому, за легендою, складали присягу наступні королі Франції. Це була перша зафіксована в історії емігрантка з України до Західної Європи, яка стала видатною особистістю і зробила значущий внесок у розвиток європейської культури й духовності. Вона листувалася з папою Римським, підписуючись  як Анна Регіна – королева Анна. Її підпис зберігся й до сьогодні.

Цікаво, що саме французи почали відроджувати пам’ять про українську князівну та французьку королеву, яка в ХІ столітті жила поблизу Парижа, у місті Санліс.

Французька громада Санліса століттями зберігала пам’ять про неї, проводячи щорічні молебні. Після відновлення незалежності до них приєдналися й українці. Внески королівського двору в побудову релігійних осередків створили умови для розвитку духовності, культури й освіти у Франції.

Одним з таких прикладів є абатство святого Венсана, яке заснувала Анна Київська. Майже через тисячу років, у ХХІ столітті, ця будівля стала джерелом відродження української спадщини у Франції. Зараз там функціонує український ліцей.А в 2013 році Українська греко-католицька церква викупила іншу історичну будівлю у місті Санліс, де постали церква святих Бориса і Гліба та Культурний центр Анни Київської.

При вході до абатства в Санліс стоїть пам’ятник Анні Ярославні, відкритий у 2005 р. Її іменем названа й школа в Санлісі. Щороку 5 вересня, у день смерті Анни, в місцевому монастирі відправляють богослужіння за її душу.Кров королеви Анни текла у 18-ти королів Франції.

Пам”ятник Анні , що встановили у 2018 році в  Тулузі, подарував Київ, як місто-побратим.Ще один пам»ятник є у містечку Ле Блан-Мені, що неподалік Парижа, встановлений у 2023 році.

У 1060 році Анна Київська королівським указом передала у власність абатству Санліс Ле-Блан-Меніль. Указ, в якому вперше згадується місто Ле-Блан-Меніль, є засновницьким актом, який сприяв вставленню ідентичності міста. Ці пам’ятники є частиною проєкту «Шлях Королеви», метою якого є повернення та вшанування пам’яті української княжни.

Учасниками великого проєкту, ініційованого автором скульптури та засновником міжнародного фестивалю мистецтв «Anne de Kyiv Fest» Федором Баландіним за підтримки  Київська міськради, крім Франції, вже стали Польща, Чехія, Австрія, Німеччина, Бельгія та Люксембург.Шлях Анни в Європу стає шляхом України.

Анастасія стала королевою Угорщини у 1046 році,коли завдяки заступництву Києва і могутніх Київських князів угорський король  Андраш, чоловік Анастасії, був врятований від смерті.На той час  Київська Русь була найбільшою та найвпливовішою державою  Європи. Майбутній король прибув зі своєю дружиною у  прибалатонське місті Тіхань, де заснував монастир, виділив землю для православних монахинь, яких привезла з собою із Києва Анастасія.

Як розповіла голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), голова Товариства української культури в Угорщині Ярослава Хортяні, пам’ятник королівській парі  українське товариство встановило у 2001році на  вершині гори, біля Тіханьської абатської церкви, де бувають тисячі туристів зі всього світу. Тепер  молоді люди, що одружуються у цій країні, несуть квіти до підніжжя пам’ятника королівській  парі.

На  скульптурній композиції є напис угорською й українською мовами: «Король Угорщини Андраш І та Анастасія королева Угорщини, українська  княгиня». Пам’ятник є символом  цієї території.

Донька Ярослава Мудрого Єлизавета  була королевою двох європейських  держав – Норвегії та Данії. У 1045 році вийшла заміж  за норвезького короля Гаральда ІІІ Суворого.

Закохався молодий норвежець у Єлизавету під час своїх перших відвідин Києва. Після подвигів на службі у Візантії, здобувши великі скарби і славу, повернувся  до Києва і вони побралися. Майбутній король склав 16 балад і пісень, присвячених “руській дівчині”. У 1047 році він, вже одружений з Еллісіф – саме так називали у Норвегії нашу князівну – отримав владу в державі і правив до 1066 року, поки не загинув під час війни з Англією. Син Гаральда та Еллісіф Олаф Спокійний правив Норвегією у 1066-1093 роках. Єлизавета мала і двох доньок – Інгігерд, яка стала дружиною короля Данії і Марію, яка рано померла, в один день зі своїм батьком.

Королева Єлизавета потім стала королевою Данії, ставши  дружиною короля Свейна II Данського. А ще вона врятувала принцесу Англії сироту Гіту Уессекську, дочку англійського короля Гарольда II від ненависного шлюбу і віддала її за онука Ярослава Мудрого, київського князя Володимира Мономаха. Гіта невдовзі стала мамою Мстислава Великого та Юрія Долгорукого. Саме великий князь Ростово-Суздальський  і Київський Юрій Долгорукий заснував москву у 1147 році. То ж не відомо чому московити, з’явившись, коли ми вже сто років були могутньою державою на Європейському полі,  хочуть бути нашим старшим братом, виборюючи століттями це право і розв’завши нову агресивну війну уже у 21 столітті.

Красива і розумна Еллісіф для українців Норвегії та Данії  є важливим символом тяглості і величі нашої історії, зв’язків з цими державами. Недарма Українська школа “Еллісів” у столиці Норвегії Осло названа на її честь.

Агата, Агафія  Київська, королева Англії, дружина короля Едварда. Це вона пов’язала теперішню правлячу британську династію Віндзорів з київськими Рюриковичами через шотландський правлячий дім Стюартів. У літописах згадки про королеву Агату датовані 1066 роком. Англійські історики стверджують, що нащадок англійського престолу Едуард кілька років жив при дворі великого князя київського Ярослава Мудрого й одружився з князівною. У 1057 році Едуард разом із дружиною й дітьми повернувся з вигнання до Англії. Та невдовзі він помер. У Агати й Едварда було двоє синів — Давид і Олександр і дві дочки — Маргарита і Христина.

У 1066 році, після битви при Гастингсі, сина Агати Едгара Етелінга було проголошено королем Англії. У 1067 році Агата разом із дітьми втекла до Шотландії, де знайшла прихисток при дворі короля Малкольма ІІІ. Невдовзі  дочка Агати Маргарита обвінчалася з шотландським королем. Ця донька Агати стала не лише королевою Шотландії, але і її Святою, бо  найбільше за життя побудувала  храмів Божих і добрих справ зробила. У1673 році Маргарита була проголошена небесною покровителькою Шотландії.

Ім’я Маргарити присвоєно найдавнішій будівлі Единбурга та каплиці королівського замку. Університетський коледж в Единбурзі також названо на її честь. У  шлюбі Маргарити  народилося восьмеро дітей, з них четверо синів стали в свій час королями Шотландії, а її дочка Матильда — королевою Англії, прабабусею легендарного короля Річарда Левове Серце. Далі – Марія Стюарт – з нашим, тобто Агатиним, королеви з Києва, корінням. Так Агата стала прабабусею британських монархів.

Королева Англії Єлизавета була  потомком нашої королеви Агати. Чи не тому Англія вірний  друг України в ці визначальні часи? Цими днями Україна ратифікувала угоду про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією і Північною Ірландією, розраховане на співпрацю для майбутніх поколінь, яка  стосується безпеки, оборони, економіки, науки, технологій і культурних зв’язків. Таке міцне коріння українці мали з Англією, Францією, Данією, Швецією, Польщею, Норвегією, коли москви навіть на карті не було. Київ дав 158 королев і королів Європі.

Світ повинен знати, що Україна має європейську ДНК, існує понад тисячу років, як цивілізація, як культура, як духовність, і що сучасні українці поділяють загальноєвропейські цінності. Нам важливо відновити історичну пам’ять та розповідати про видатних українців, показувати світові все найкраще, що в нас є і  передавати  в наступне тисячоліття нашої спільної мирної історії.

Людмила ОСТРОВСЬКА