В Італії відкрили виставку картин українських дітей, рідні яких у полоні

День Незалежності України острівна асоціація  «Об»єднані заради України»  (Uniti per Ucraina – Ischia APS), яку очолює Леся Петруняк, відзначали  разом з владою  муніципалітетів  острова Іскія, італійськими друзями і безліччю туристів зі всього світу на виставці «Малюю. Люблю. Вірю.», вірнісаж якої відбувся  завдяки   спонсорській та організаційній підтримці муніципалітету Форіо у колишній Ратуші міста-Монастирі Сан-Франческо.

Впродовж тижня містяни та гості переглянуть  64 роботи українських  дітей, чиї рідні перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Це кольорові історії віри, любові та надії.

За словами очільниці української громади, ця унікальна виставка народилася від болю, перетвореного в світло — від сердець дітей, які малювали не тільки фарбами та олівцями, а й серцем та надією на повернення своїх рідних з російського полону.

Сюжети картин представляють не тільки драматичні моменти бомбардувань та їх наслідки, але й захоплення та гордість за своїх батьків, які боронять Батьківщину, і стають сучасними героями.

Цей захід став можливим завдяки ініціативі групи «Підтримка українських військовополонених» при Національному Конгресі Українських Асоціацій в Італії у співпраці з групою «Буревій» – 1-ї Бригади Президентської Нацгвардії України, військових підрозділів з Одеси та військової частини №38.Координує виставку Анастасія Добрієва з  Одеси.

– Пані Анастасія звернулася до групи “Підтримка українських військовополонених” Національного Конгресу Українських асоціацій в Італії з пропозицією передати списки українських полонених разом з подарунками для Папи Льва XVI. Серед цих подарунків були і малюнки українських  дітей, які глибоко розчулили кожного, хто їх бачив, – розповідає Леся Петруняк.

– Ці символічні 64 картинки, як живі голоси дітей, справжній вираз почуттів  до війни, своїх батьків, своєї Батьківщини та нашої культури. Так народилася ідея мандрівної експозиції, яка відбувається в  різних італійських містах, де  муніципалітети виділяють для цього локації. Ми маємо таку можливість саме на свято нашої Незалежності.

Цим заходом  ми хочемо  підтримати  українських полонених через творчість їхніх дітей, адже в багатьох містах України і світу проходять акції-нагадування про  підтримку українських військовополонених, дотримання вимог Женевської конвенції щодо утримання та ставлення до них.

Ми щодня мусимо нагадувати світу про долю українських в»язнів у російських катівнях та ізоляторах, яких там тримають ще від початку війни за Донбас.Ця виставка  є нагадуванням світові про Україну, про те, що війна триває і ми не маємо права стомлюватися від неї чи звикати до руїн і катувань ворога.

А ще дитячі малюнки демонструють  світові силу української віри, адже в них немає страху, лише світло і любов.Уособлюють  вони не війну, а перемогу, і є потужними посланнями на добро і свято, яке буде і на нашій вулиці.Ці малюнки зміцнюють   відчуття сили Нації та бажання жити в незалежній, вільній Україні.

Мандрівна виставка українських дітей не залишає нікого байдужим до долі заручників нав»язаної росією війни,змушує  глядачів шукати відповіді на питання- «Що має зробити кожен з нас, аби життя дітей було мирним у вільній країні, а їхні рідні повернулися до родини із полону та війни?».

Щиро дякую всім, хто підтримує цю ініціативу, муніципалітету Форіо за надане приміщення, кожному відвідувачу, хто заглядає серцем  у світ наших дітей та ділиться своїми глибокими емоціями.

Дякуємо італійському народу за відкриті серця та за постійну близькість до нас у цей дуже складний час. Нехай кожен малюнок залишиться у наших серцях і нагадує, що разом ми можемо більше. Впродовж виставкового тижня  ми збираємо пожертви, продаємо свічки з  українського воску, що зробили Віта Карпік із сином  Луїджі Конте, щоб зібрати  кошти на закупівлю подарунків захисникам, які знаходяться у наших військових шпиталях та реабілітаційних центрах.

Сьогодні   Україна вкотре відстоює свою незалежність та існування і вибороти власну свободу та суверенітет ми можемо тільки в єдності українців , спільно з цивілізованим світом.

Людмила ОСТРОВСЬКА, Іскія-Порто. Італія