Кардинал Микола Бичок з Тернополя у Хорватії вразив своєю літературною мовою

Хлібом-сіллю зустріли  кардинала-священника, правлячого архієрея єпархії Св. апостолів Петра і Павла УГКЦ в Австралії, Новій Зеландії та Океанії Миколу Бичка.

Кардинал Української Греко-Католицької Церкви Миколай Бичок родом з Тернополя, належить до чернечого ордену Редемптористів, що був створений для проповідницьких місій. У сан священника висвячений у Львові, а своє духовне покликання реалізовував у Польщі та США.  У 2024 році був призначений Папою Франциском кардиналом та став у 45 років наймолодшим кардиналом серед чинних. Одержав  титул кардинала-пресвітера Святої Софії. Цей титул мали також українські кардинали Мирослав Іван Любачівський та Любомир Гузар.

– Своїм візитом у Рієку він ніби зміцнив символічний зв’язок тамтешніх українців із земляками в Україні й Хорватії, що є особливо важливим  сьогодні, коли наша батьківщина у вогні і в  усьому світі відбувається своєрідна перекличка українських діаспор чи тимчасових осередків, які об’єднуються  в протистоянні агресору, – поділилася враженнями від зустрічі поетеса і журналістка зі Львова, уродженка села  Шельпаки, нині Тернопільського районну, Надія Мориквас, яка брала участь у Другому Міжнародному конкурсі поезії, прози і публіцистики в рамках ІХ Українського мистецького фестивалю в Рієці, організованому українським культурно-просвітницьким товариством «Дніпро-Рієка», яке очолює тернополянка Ольга Камінська.

– На святій Літургії в храмі Успіння Пресвятої Діви Марії кардинал сказав, що сьогоднішнє Євангеліє показує нам, що існує два світи: євангельський світ добра і диявольський світ зла. А раніше Ісус навчив нас, як прогнати той злий світ – молитвою і постом. Він подякував Рієцькій архієпархії та преподобному Францитику за гостинність, а також усім, хто прийшов на Літургію: «Дякуємо всій католицькій церкві в Хорватії, яка відкрила свої серця і двері для біженців з України. Нехай Господь благословить наші родини, Хорватію та Україну».

Святу Літургію кардинал відправив разом з іншими єпископами та священиками, а на зустріч з українцями  владика  переодягнувся у  вишиванку, ставши ніби ближчим до тих, хто прийшов на зустріч. А серед них були  учасники хору «Червона калина» й українсько-хорватські хористи, які співали під час літургії, чи радше творили музичну канву для одного жіночого голосу – Таїсії Примак, яка виступає, як солістка і як диригент.

Були  дівчатка і хлопчик – декламатори поезій Шевченка та Франка, які недавно здобули відзнаки на Другому Міжнародному конкурсі поезії, прози і публіцистики в рамках ІХ Українського мистецького фестивалю в Рієці. На зустрічі були і поважні представники громадських інституцій: представник українців у Приморсько-Горанській жупанії Віктор Камінський, президент Українського культурно-просвітного товариства «Кобзар» Славко Бурда, голова культурного товариства «Рушняк» Володимир Провчі,  директорка «Рієка Карітас» Маріяна Меданич, заступниця Уповноваженого міської адміністрації міста Рієки  Ясна Гргурич, представники інших  організацій та медійники.

Говорячи про своє призначення, кардинал наголосив, що воно покладає на нього відповідальність за життя і майбутнє всієї нашої Церкви. «Знаючи, які важкі часи переживає наш український народ через війну, я продовжуватиму інформувати католицький світ про те, що відбувається на нашій землі, і постійно нагадуватиму про Україну».

Владика Микола вразив усіх невимушеною поведінкою, відкритістю, теплою манерою спілкування, а ще – прекрасною літературною мовою. Воно й не дивно, адже він – уродженець «файного міста Тернополя», де плекають мову й народні традиції.

У залі було й багато хорватських друзів. Для них виступ кардинала перекладав на хорватську крижевецький єпископ Мілан Стіпіч, який чудово володіє двома мовами. А супроводжував церемонію зустрічі її добрий дух – отець Андрій з Рієцької греко-католицької церкви св. Себастьяна і Флавія, яка забезпечує духовні потреби місцевих українців, а  з недавніх пір стала й для мене щонедільним святом.

Обмінявшись  молитвами за Україну та  щирою розмовою з владикою,який є членом Дикастерії у справах культури та освіти, ми, здається, стали трохи стійкішими, мудрішими, спокійнішими. До неймовірного свята  спричинилася команда волонтерів Розвитково-інтеграційного центру св. Віда, який очолює Таїсія Примак. Український хліб-коровай, який спекла  волонтерка Наталія Мураховська, полетів до Австралії, як найтепліший привіт нашим далеким землякам.

Людмила ОСТРОВСЬКА, Рієка. Хорватія