Українки показують світу ангелів з мережива, щоб нагадати про загиблих дітей

Кошіце. Словакія. Звідси 1 червня 2022 року стартувала акція «Янголи України». Це мандрівна інсталяція, присвячена вшануванню пам’яті українських дітей, які трагічно загинули через агресію окупантів з моменту широкомасштабного вторгнення росії в Україну.

Кількість ангеликів у ній постійно зростає, згідно з офіційною інформацією ювенальних прокурорів. Співзасновниками громадської ініціативи “Янголи України” стали дрогобичанка Наталя Міцьо з Михайловіц і киянка Світлана Пештеряну з Кошіц, які проживають у Словаччині понад вісім років.

Початок великої війни, за словами українок, був величезним шоком. Наталин чоловік Микола, який в усьому підтримує сім’ю, з України привіз середульшу доньку Олю, старша – Валя залишилася на батьківщині зі своєю сім’єю, а з наймолодшою Наталею старша Наталя-мама кинулися на кордон допомагати землякам.

Коли перші хвилі біженців вляглися, працююча за контрактом на відповідальній роботі Наталя, почала шукати, як долучитися до наближення перемоги. Найстрашнішою для матері була загибель дітей від москальських рук.

– Випадково мені потрапив у мережі білий новорічний ангелик, я вмію плести гачком, і я до нього прикипіла, – розповідає жінка. – А наступного дня я вже знала що робитиму. Купила блакитних і жовтих ниток і почала гачком плести ангеликів, увічнюючи пам’ять вбитих росією дітей. Це було спонтанне рішення від болю за втрачені маленькі життя.
А при зустрічі з волонтерами Кошіц, я поділилася ідеєю. Мене відразу підтримала Світлана і багато жінок. Потім і нитки приносили, і ангеликів плели за своїми схемами. Світлана стала тим мотором, який відкрив зелене світло для акції, – сказала Наталя Міцьо.

Світлана Пештеряну добре пам’ятає цю зустріч, коли Наталя розповіла, як душа болить від того, що в Україні в братських могилах діти, ворог вбиває наше майбутнє і що виготовлення цих блакитно-жовтих ангеликів допомагає виплакувати свій біль за невинно убієнними. До цього Світлана з чоловіком Сергієм Волченком також волонтерили на кордоні, допомагаючи тимчасово переселеним.

А потім Світлана організувала перевалку гуманітарних вантажів на запропонованому словаками складі. Спочатку думали, що це одноразове перевантаження, як попросила подруга з Братислави, боячись, що машину з двома причепами не пропустять на кордоні. А потім постійно сортували багажі і вантажили на транспорт, щоб переправляти в Україну.

– За місяців чотири налагодилася адресна допомога, чіткі схеми постачання і потреба в складі відпала, – розповідає Світлана. – І я відчувала спустошення від того, що я не можу в повній мірі докластися до потрібної справи. Коли зустрілася з Наталею, побачила перспективу втілення такої ідеї. Першу інсталяцію ми провели у 2022 році на День захисту дітей на площі старого міста в Кошіце. На невеликій березі – 243 ангели з жовто-блакитними крильцями стали щемним і зворушливим експонатом нав’язаної нам росіянами війни.

Про це написали місцеві медійники, ми створили чат в соціальних мережах «Жінки України», дали інформацію на своїх сторінках. Було багато співчуття, суму за втраченими життями. Друга акція відбулася в Жиліна, потім зголосився Союз Русинів Українців Словацької Республіки в Пряшові, попросили інсталяцію в Братиславу. Це вже був марафон пам’яті.

Організатори міжнародного проєкту “Дні України в Кошіце» постійно нам надають простір для розміщення ангеликів, маємо підтримку Пласту Словаччини – Станиця Кошице. Про ініціативу «Янголи України», яку я вважаю яскравим прикладом народної дипломатії, я розповідала на онлайн-дискусії «Гендерні аспекти української народної дипломатії: погляд з різних сторін кордону», організованої Українською платформою Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства разом із Жіночим консорціумом України.

Так наші ангелики, на жаль, кількість яких з кожним днем збільшувалася, стали мандрувати світом, вшанувуючи пам’ять українських дітей, які трагічно загинули через російську агресію, – розповідає Світлана.

Жінки вдячні всім, хто допомагав і допомагає доносити правду про війну в Україні.Про цих патріотів-волонтерів , за їх словами, можна писати томи історії діаспори сьогодення.

А коротко, як я просила, вони розповідають про місію «Янголів України» у Варшаві на благодійному пам’ятному заході, присвяченому третій річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Там побував і виступив Посол України в Польщі Василь Боднар. У рамках заходу відбулися благодійний ярмарок та аукціон, усі зібрані кошти передали на підтримку українських військових.

За словами співзасновниць акції, блакитно-жовтих янголят побачили на Кіпрі в трьох місцях Ларнаки та Лімасолу.Там уже було їх 450.Важливою була підтримка Душпастирства УГКЦ у Республіці Кіпр.

-За підтримки Посольства України у ФРН Берлін побачив «Янголів України», – продовжує Наталя. – До марафону пам’яті приєдналися Потсдам і Лейпціг. Ми вдячні і волонтеркам Мальти.Вони розвісили янголят на довжелезний стяг. Символічно, що акція там проводилась в той час, коли на Мальті проходила третя зустріч радників з питань національної безпеки та радників із зовнішньої політики щодо імплементації української Формули миру Президента України.

Акція відбулася і в Слімі, – каже Наталя. Минулоріч «Янголи України» виконували свою місію в Канаді. У Торонто відбулася акція за підтримки Українсько-Канадської Шкільної Ради Торонто та Конгресу Українців Канади. Душі маленьких загиблих українців у російсько-українській війні вшанували учні Англо-Українських Двомовних шкіл та Рідних шкіл Вінніпегу, де акція отримала підтримку провінційної Ради Манітоби. В Едмонтоні вшанували 528 маленьких українців, які загинули внаслідок російської агресії, учні української школи Курси українознавства імені Івана Франка.

Такі акції відбулися ще в Монтреалі і Оттаві. У Швецькому Стокгольмі акцію організували громадські активісти міста Уппсали та вчителі Української недільної школи у Стокгольмі. Українська Греко-Католицька Церква і парафіяльна спільнота провели біля храму поминальне віче за душами українських дітей.

– Діти повинні залишатися дітьми, але наша малеча швидко дорослішає, рано діти стають на захист України і доєднуються до небесного війська,- говорить Світлана.- Янголів України збільшується. Вірш Гліба Бабіча “Янголятка” якнайкраще відображає те, що зараз відбувається в Україні.

«Йдуть по небу босоніж маленькі розгублені янголятка,
Піднімаються, наче по сходинках, хмарами вгору до Бога.
Озираються діти самотньо, питають – «Де мама?», «Де татко?»
Заздрять тим, хто родиною рушив в дорогу».

Ми чуємо цей вірш на своїх акціях і щоразу емоційний стрес, розум не може змиритися з безкарністю ворога, який продовжує геноцид на нашій землі. Новини з України змушують нас шукати нові майданчики для нагадування світові, що внаслідок обстрілу Михайлівки Донецької області загинув 12-річний хлопчик, внаслідок ворожої атаки по Кривому Рогу поранено 29 людей, серед них 5 дітей. При обстрілі Львова – загинула сім’я з двома дітками. Болять Суми, Київ, Харків. Херсон. Цифра збільшується. А біль уже, як вибух в душі.

Скажу відверто, такі акції даються морально нелегко, але привертають увагу перехожих та нагадають про біду, яку принесла війна на нашу землю. Звертаюсь, до тих, кому потрібен емоційний вихід і хто відчуває потребу не мовчати. Я дістаю трохи полегшення від проведення таких акцій пам’яті. Ця інсталяція вчить нас відчувати біль і співчуття, розуміти, що «Янголи України» – це також документація злочинів росії проти людства. Таким чином ми простим людям в різних країнах доносимо правду про агресію і жорстокість російської війни, вбивство ні в чому не винних, які ще не бачили цього життя.

А ще цією виставкою ми нагадуємо, що наші воїни захищають не лише свої територіальні кордони, а й кордони Європи, щоб забезпечити мирне суспільство для всіх. Можливо, дані про вбитих росією дітей, збережуть життя тих, хто народжується в Україні, бо спонукатимуть наших союзників забезпечити нам сильну позицію, збільшуючи військову підтримку Україні. Чим сильніша Україна на полі бою, тим сильнішою вона буде і за столом перемовин.

Наша виставка за ці роки побувала в Словаччині, на Кіпрі, у Великій Британії, Німеччині, Швеції, Мальті,Канаді. Акція триває, ми не зупинимося, дитячі вбивства –це рана нашого серця, ми зв’яжемо ангелика на кожну душу, яка передчасно пішла за обрій через агресію росії, щоб зупинити нищення нашого цвіту. Просимо доєднуватися українців і людей доброї волі до марафону пам»яті. Інсталяція в нас мобільна, передаємо, довозимо, пересилаємо,- каже координатора проєкту Світлана Пештеряну.

Жінки мріють, що колекція ангеликів поповниться світлинами з передової, щоб учасники акції бачили хто захищає Україну, а воїни відчули, що за них і за перемогу моляться на небі наймолодші українці. Наталя хоче, щоб якомога швидше відпала необхідність поповнювати експозицію, настав справедливий мир і виставка «Янголи України» помандрувала українськими містами і селами, як рефрен про те, що ніхто не забутий і ніщо не можна забути чи пробачити. Волонтерка хоче, щоб зупинилася ця хода в її рідному Дрогобичі, як рукотворний пам’ятник нашій перемозі, яку здобувають дуже високою ціною.

Людмила ОCТРОВСЬКА