Культурна столиця Європи-Відень відзначила день народження одного із ста геніїв сучасності, титулованого відзнаками «Легенда України», «Скарб нації», народного художника України, Лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка, нашого земляка з Лановеччини Івана Марчука виставкою його творів про Україну та нескорений дух її народу “Україна. Іван Марчук у Відні”. В історичній будівлі Aula der Wissenschaften, в самому центрі, всі бажаючі мали можливість переглянути квінтесенцію творчості Майстра – 150 полотен авторських циклів широкого творчого діапазону – від філософськи проникливого «Голосу моєї душі», «Кольорових прелюдій» і гіперреалістичних пейзажів до витончених картин серії «Втомлена мелодія», сюрреалістичного космізму «Погляду у безмежність» та «Віденських рапсодій» і робіт, присвячених триваючій війні в Україні, створених уже під час перебування у Відні, куди митець був змушений переїхати у зв’язку з війною. Значну частину експонованої колекції становлять роботи, які останні декілька років подорожували світом і демонструвалися у провідних музеях і галереях Литви, Німеччини, Польщі, Бельгії, Чехії, Словаччини, Чорногорії, Люксембургу, Угорщини, Таїланду, Тунісу, Йорданії, Туреччини, Іспанії.
Маестро знайшов час для привітання з днем народження і від редакції.
– Такого ще дня народження у вас не було! Вас вітало світове товариство прихильників вашого таланту! Але й ви зробили людству безцінний подарунок, давши можливість насолодитися вашою неповторністю і ще раз відчути із ваших картин, яка ж прекрасна українська земля і яких геніїв вона виколисує у своєму лоні!Ви показали вже вкотре, що Україні є що захищати від ворожої навали, підкреслили те, що так злить нашого одвічного ворога – красу, велич, незалежність, велике прагнення до волі і цивілізованого світу добра. Ви щасливий іменнинник, який може зробити таке свято у свої 87 років і виконати важливу місію утвердження України і її культури у світовому просторі.
– Цей рік особливий, я прожив його на чужині, але думки мої були зі всіма вами, з нашою багатостраждальною найпрекраснішою у світі землю, котру безжально терзає знавіснілий ворог. Вся Україна у мене в душі, у голові, я буквально ношу її на плечах. Багато пережитого і передуманого лягло на полотно. Австрія підтримала Україну у трагічний для нас час, прихистила десятки тисяч людей, яких вигнала з дому війна. Вернісаж відбувся завдяки добрим друзям з Європи, під патронатом Офісу Президента України, за сприяння Посольства України в Австрії. Я таким подарунком віддячую цьому місту, в якому тимчасово мешкаю і я, його жителям і гостям. Є ще подарунок шанувальникам мого мистецтва і від моїх давніх партнерів і друзів – ПрАТ “Вентиляційні системи”. Вони упорядкували і презентували найповніший електронний каталог моїх творів: http://marchuk.in.ua. Він уже сьогодні налічує 1600 сторінок, а скільки картин ще навіть не підраховував. Незабаром буде поліграфічна версія.
Про Україну треба говорити всюди , щоб люди знали, що ми є і що нас ніхто не може знищити, бо ми сильна нація з глибоким корінням.Я хочу, щоб люди побачили це в моїх полотнах і надихнулися життєдайною силою в цей неспокійний час.
– Своєю творчістю ви вийшли за рамки більшості художніх стилів і канонів і стали родоначальником оригінального стилю «пльонтанізм», що ставить вас в один ряд з винахідником імпресіонізму Клодом Моне, модернізму Пабло Пікассо, сюрреалізму Сальвадора Далі. Слово це в академічних виданнях подається без перекладу. А картини, зроблені в цій техніці, мають медитативний характер. Переплетіння тисяч кілометрів тоненьких ліній , набувають ефекту сяйва, магічності, живої вібрації та об’єму чотиривимірності, яка заглиблює в тишу, спокій і час. В чому таємниця такого впливу цих полотен?
– Таємниця в тому, що я знайшов ключ до душ і сердець народів світу, не лише українців. А може, він сам знайшовся?
Колись я побачив в гаю голі дерева, а на тлі неба – фантастичне мереживо, переплетіння гілочок різної товщини, підсвічених сонцем. Щось подібне я бачив у руках свого батька, який був відомим на всю округу ткачем у Москалівці. З тих ниток і волокон узори робив, що для мене в дитинстві було дивом. Мама, коли ми були дітьми, часто казала сестрі: «В тебе таке волосся запльонтане!». У нас казали «пльонтати» – плести, переплітати. Дуже мені те слово подобалося. Я, коли визрів бути інакшим і єдиним, почав «пльонтати» малесенькими штришками думки й емоції голосу своєї душі. До мене такого ще ніхто не робив. Може й сила в тому, що з дитинства виносив…
– Я бачила вас за роботою і тішуся, що ви не зраджуєте собі в імпровізації, так же до мікрона доробляєте все з десятками мазків за секунду…
-А як же? Музикант, коли пише мелодію , також займається її обробкою, шліфуванням, аранжуванням.Інакше не буде мого фірмового, за чим бачать, що це моя картина. Один автопортрет я малював кілька років. Я змінювався постійно, зростав — і треба було додавати деталі. Випрацьовував роботу до мікрона.
– А як з’являється відчуття, що вже жодного мазка не варто робити, шедевр готовий?
– Та просто: коли не маю претензій до роботи і є відчуття, що вже треба підпис ставити.
– Вам справді треба ставити ваші красиві розмашисті підписи, бо у вас скільки стилів, що інколи на виставках здається, що Марчук має десятки рук. Ми з вами починали рахувати Марчуків, тих, що всередині у вас, як ви кажете, від 8. За останні 23 роки, відколи ви повернулися з Америки , з’явилося уже 15. Я додала цифри з ваших сьогоднішніх років – також 15. Нумерологія спрацьовує… Попереду шістнадцятий цикл, який народився у Відні про Україну , воєнну і переможну. Чи вже можна майстра сонячних і місячних справ, як вас називають, вітати з 16 Марчуком?
– Ні-ні…Це ще невеликий цикл. Я не хочу, щоб люди плакали, дивлячись на мої роботи, на розруху після боїв з ворогом. Я прагну життєствердних полотен, які будуть служити джерелом сили, бадьорості, підживлюватимуть і освіжатимуть глядачів. Україну і світ чекають складні часи, їх треба пережити.
– У вас є автопортрет, в якому ви заглядаєте на себе в 150 років, тому вам доведеться жити ще довго, створюючи картини, які надихають до життя. Многая літа хай вам працюється з насолодою, щоб було багато простору для польоту думок і помахів крил творчості. Що вам ще потрібно для того , щоб сонцеграй вашого таланту засліплював очі ворогам?
– Здоров’я в першу чергу. Спокою і миру, Перемоги України у цій жорстокій війні.
– Хай так і буде. А я дуже хочу, щоб ви мене запросили на виставку картин шістнадцятого Марчука, животворчих, світлих, переможних – про нову Україну в центрі світу.
Відень є одним з найпопулярніших міст Європи, вважається містом музики та мистецтва. Тут жили й творили геніальні композитори Бетховен, Моцарт, Шуберт і Штраус, а також багато відомих художників, які перетворили місто в скарбницю Європи. До їхньої когорти долучився і наш земляк Іван Марчук, гідно презентуючи Україну світові.
Людмила ОСТРОВСЬКА