Півзахисник тернопільської «Ниви» розповів за що він любить футбол

Руслан Дедух – український футболіст, півзахисник ФК «Нива», чемпіон другої ліги України 2019/2020. Один із лідерів тернопільської команди розповів про власний досвід у професійному спорті.

1. Ваше життєве кредо?

• «Завжди залишайся людиною»

2. Як потрапили у футбол? Хто був ініціатором?

• Це дуже цікава історія. Вперше на секцію з футболу мене привів дідусь. Насправді, я не дуже любив фізичні навантаження, особливо біг. До того ж, я був маленьким на зріст та досить кругленьким хлопчиком. Тренер помітив це, тож спочатку відмовив нам у відвідуванні секції. Проте мій дідусь зумів його переконати, і саме тоді розпочалась моя кар’єра футболіста.

3. Коли зрозуміли, що хочете стати професійним спортсменом?

• Вже і не пригадаю точно, але у класі 7/8-ому я вже почав задумуватись над майбутнім у великому спорті. А згодом, остаточно зрозумів, що футбол – це не просто захоплення, а те, чому я хочу приділити все своє життя.

4. Чи підтримали вас батьки?

• Чесно кажучи, батьки не підтримували мою мрію стати спортсменом. Вони були проти того, щоб я грав у футбол на професійному рівні. Як на мене, їх найбільше обурював мій вимушений переїзд в інше місто у такому ранньому віці. Проте я отримав колосальну підтримку від рідного брата та дідуся. Саме вони стали для мене опорою, що дуже допомогло тоді.

5. Хто ви за фахом? Чи вплинули батьки на ваш вибір?

• Моя освіта не пов’язана зі спортом. Я фахівець із комп’ютерної інженерії. Батьки жодним чином не вплинули на вибір спеціальності, оскільки це сталося випадково. Я переїхав до Львова у віці 15-16 років, тож одразу після 9 класу продовжив навчання в училищі. Насправді, мені було все одно яку освіту здобувати, тому коли дізнався про відкриття нового факультету від університету – одразу подав документи.

6. Отож, що для вас футбол?

• У мене не вистачить слів, аби описати. Це не просто робота – це дитяча мрія, яка щодня втілюється в життя. Футбол для мене – як наркотик. Спробувавши один раз – вже не зможеш зупинитися, постійно хочеться все більше.

7. Скільки часу витрачаєте на тренування?

• Все залежить від графіку матчів. Під час зборів (підготовки до чемпіонату) займаюсь двічі на день, тому сумарно виходить 4-5 годин. Коли ж триває чемпіонат – близько трьох годин.

8. Що оберете: грати вдома чи на виїзді? Чому?

• Звісно, що грати вдома. Як то кажуть, рідні стіни допомагають, тож набагато легше психологічно налаштуватись. А по-друге, є вболівальники, які постійно стимулюють тебе на кращу гру.

9. Маєте якийсь ритуал чи талісман без якого не виходите на гру?

• Ні, такого не маю.

10. Яку роль для вас відіграють фанати під час гри?

• Деколи ти навіть не чуєш їх, бо дуже сконцентрований на грі. Але бувають моменти, коли вони так скандують, що це надає сил рухатися далі.

11. Чи завжди погоджуєтесь з суддівством? Чи виходить контролювати емоції, щоб не дістати карту від арбітра?

• Я думаю, що немає таких футболістів, які постійно погоджуються із суддійством, це просто неможливо. Чим відповідальніший матч, тим важче контролювати себе. Намагаюсь завжди керуватись холодним розумом, проте інколи емоції беруть гору.

12. Що відчуваєте, коли виходите на поле?

• Я отримую шалене задоволення від перебуванні на полі. Я навіть не можу передати словами, наскільки це круто. Це дуже позитивні емоції.

13. Кар’єра футболіста потребує постійних переїздів. Чи легко вам даються такі зміни місцяпроживання?

• У 15-16 років я вперше переїхав від батьків. Спочатку це було дуже важко і незвично, адже залишаєш місто, в якому пройшло твоє дитинство, де усі твої друзі, з якими щодня бачився та спілкувався. Але з часом звикаєш до цього і вже просто не уявляєш собі іншого життя.

14. На що звертаєте увагу при виборі клубу?

• Це досить непросте питання, бо є багато факторів. В першу чергу звертаю увагу на сам проєкт, тренерський штаб та фінансові умови.

15. Ви були у складі «Ниви» за різного тренерства. Чий стиль вам більше до вподоби: Малика Василя чи Задорожного Сергія? Які зміни зараз відбуваються в команді?

• Я би сказав, що стиль цих фахівців в деяких моментах дуже схожий, але все ж кожен тренує по-різному. Щодо змін, то важко щось сказати. На першу частину чемпіонату у всіх нас єдине завдання – потрапити у четвірку кращих.

16. Якби була пропозиція перейти до топ клубу світового рівня, який обрали б?

• Барселону або Баварію. Мені завжди подобався стиль гри цих команд. А ще, з самого дитинства я був фанатом Ліонеля Месі, який грав за Барселону, тож постійно слідкував за його футбольною кар’єрою і цим клубом.

17. Чи маєте кумира, на чию гру рівняєтесь?

• Моїм кумиром є Андрій Ярмоленко, бо він займався у тій же спортивній школі, що і я, та досягнув великого успіху. Проте індивідуально слідкую за багатьма футболістами і постійно намагаюсь перейняти щось собі.

18. Топ 5 ваших порад для футболістів-початківців.

• Перш за все зрозуміти чи любиш ти футбол. Бо якщо гориш своєю справою – все буде добре. Потрібно багато працювати, ставити перед собою найвищі цілі, ніколи не зупинятися на досягнутому і не боятися ризикувати.