У Тернополі жінку-безхатченко прихистила пенсіонерка

0
8455

– Миюся у теплій ванні. Світлана мені свої речі дала. Ліжко дала. Маю де спати, – розповідає безхатько Людмила Сидоренко. У січні на сайті Про Те йшлося про цю жінку в публікації «У Тернополі жінку-безхатченко, яка живе у жахливих умовах, обкрадали наркомани». Людмила Михайлівна донедавна ночувала у напіврозваленій покинутій хаті з дірявим дахом і незаскленими вікнами.

– Я уже там не живу, –  говорить. – Свєтка мене до себе забрала. Я сиділа на зупинці. Вона підійшла з паличкою, присіла коло мене. Каже: «Я хочу з вами поговорити. Йдіть до мене жити». Під’їхав її племінник машиною. Нас обох забрав. Cказав: «Це – ваш дім. Живіть тут».

Свєта читала по мене статтю. Що живу в розваленому домі. Тепер я їй помагаю. Її діти за кордоном. Вона багато важить. Нічого не може робити. От йду до магазину. Вона попросила свіжого хліба взяти і олії. І хоче солодку воду.  Зараз прийду, води їй погрію, допоможу помитися.

У напіврозваленому будинку Людмила Сидоренко жила з двома собаками. Забрала їх із собою до нового помешкання.

– Собачки зі мною, –  сміється. – Свєтка їх годує, обнімає, гладить. Вона мені каже: «Не ходи уже по смітниках.  Є що їсти – повний холодильник. Що хочеш, то і бери». Мені вже веселіше жити. Золота людина.

Напіврозвалений будинок, у якому жила Людмила Сидоренко. Вулиця Галицька

Текст і фото: Наталія ЛАЗУКА

Стаття розміщена на конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!», ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.