Тернополянка проїхалася розмінованими полями Луганщини

0
35

Завершився прес-тур Луганщиною, ініційований Харківським прес-клубом у рамках проекту «Реформи в Україні очима регіональних ЗМІ».

На непідконтрольній Україні території  Луганської області залишилося близько 70% промислового потенціалу, через те Луганщина перетворилася на аграрний регіон. Тепер сільське господарство  стало  тут однією  з провідних галузей економіки.  Великі фермери-виробники зерна та соняшникової олії стали новою економічною елітою області.

На дорогах  (бездоріжжі)  ми зустрічали широкозахватні модерні агрегати з начіпним обладнанням для культивації, підживлення, посіву, поливу. А молоді  пшениці, що безкраїми килимами лежали на рівнинах, просто заворожували.

За даними департаменту агропромислового розвитку,  сільгосппродукцію на території Луганської області виробляють 1059 агропромислових формувань, із них фермерських господарств – 804, товариств з обмеженою відповідальністю – 141, приватних підприємств – 83, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і державних підприємств – по 9.

Близько 45 тисяч родин, що мають дрібне господарство, живуть у маленьких селах посеред цих широких пшеничних полів. Більшість із них мають по кілька гектарів землі.  Поки що  дрібні господарства вирощують тут три чверті рогатої худоби. На підконтрольних уряду територіях залишилося кілька ліцензованих скотобоєнь, тож більшу частину м’яса виробляють в домашніх умовах.

На зустрічі із заступником голови Луганської   військово-цивільної облдержадміністрації  в Сєвєродонецьку Геннадієм Іваненком я відзначила, що із зими  вийшли  гарні посіви  і  запитала, як почуває себе сільськогосподарський сектор  Луганщини у прифронтовій зоні.  Пан Іваненко  відповів, що все так, як і в усій Україні. Поля розміновані, врожаї збирають, обробляють землю, засівають зерном, щоб знову  зібрати. Найурожайнішими на зернові та зернобобові  за останні роки були поля   Марківського,  Новоайдарського і  Білокуракинського районів, де збирають понад 40 центнерів з га.  Єдина особливість всієї роботи, як і всеукраїнських реформ, в тому числі і сільськогосподарської, це – війна. Дуже  важко  залучити приватний капітал в прифронтовий регіон із депресивним ринком і розбитими дорогами, – казав заступник керівника області.

Тому ні на кого не сподіваються. Селянські проблеми  намагаються вирішити, виконуючи  державну Програму  розвитку та підтримки агропромислового комплексу на 2017-2020 роки. Згідно з одним із пунктів, нею можуть скористатися домогосподарства, де є три та більше корів, щоб відшкодувати вартість витрат на закупівлю установок індивідуального доїння. Хвилюють керівництво області і мала кількість пунктів охолодження молока в районах. Турбуються тут  про створення  оптового ринку, що  забезпечить стабільні прибутки виробникам сільськогосподарської продукції. Затребуваною  у світі стає  органічна продукція. Є і тут охочі  підтягтися до її стандартів, бо  рентабельність бізнесу практично в будь-якому з його сегментів істотно вища, ніж у традиційному. На порядку денному стоїть  відновлення системи зрошення, адже вона є одним з основних факторів інтенсифікації землеробства в районах з недостатнім та нестійким зволоженням. Урожайність сільськогосподарських культур на поливних землях зростає  у 2-3 рази. На багатьох полях ми бачили зрошувальні установки. Керівництво краю переконане, що  відновлення роботи зрошувальних систем в області забезпечить стабільність виробництва

Геннадій Іваненко  розповів про   програму  Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій Луганської області до 2025 року . До речі,  в плани розвитку включені і  окуповані  землі , що складають третину всієї території.

Згідно з умовами  Програми,  підприємствам відшкодовують 25% вартості придбаної техніки, а фермерським господарствам — 40% (25% — за програмою «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» і 15% — за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Минулоріч  в рамках державної програми «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» аграрії Луганської області отримали компенсацію за придбання сільгосптехніки на суму майже  10 млн грн. Розвиток економіки об’єктивно вимагає пошуку нових форм і методів сільськогосподарського виробництва, переробки та реалізації продукції.

– Ми можемо запропонувати світові унікальну продукцію, бути конкурентними і успішними, – сказав Геннадій Іваненко. – Аграрії області співпрацюють  із міжнародними партнерами в різних програмах.

Так проект  USAID: “Підтримка аграрного і сільського розвитку»,  дає можливість  впровадити міжнародну систему простежуваності безпечності продукції (НАССР) на власному виробництві. Загалом, позитивний вплив проекту буде поширений на 10 МСП та більше 50 особистих селянських господарств Троїцького та прилеглих районів Луганської області. Не так давно  тут представники з регіонів країни  та зарубіжжя ділитися досвідом впровадження нових сучасних технологій вирощування соняшників, кукурудзи та зернових культур в умовах зони ризикованого землеробства.

Також були обговорені можливості з виведення продукції луганських аграріїв на зовнішній ринок.

Вражаюча  кількість  країн, які  прагнуть   допомогти  Луганщині в  розбудові миру, посиленні демократії та прав людини, в підтримці громадянського суспільства, реформах державного управління та розвитку аграрного сектора.

Програми ООН  в цих напрямках підтримують  Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції, Швейцарії та Японії.

Долучилися і ми, журналісти зі всієї України, до  створення зелених легень  прифронтової області. У Новопсковському  лісництві Старобільського району  на ділянці молодих  листяних насаджень замайоріла деревцями і наша Алея миру. Там ростиме і наш редакційний  клен-явір.

Отож,  прифронтова область живе повноцінним життям, ніби і немає війни, хоч ще інколи снаряди рвуться і на полях. Але війна-війною,  вона у свій жорстокий спосіб  пояснила  ким є кожен з нас нині сущих  і що нам треба робити. Хоч прогресивна громадськість , як світу, так і України та Луганщини   переконана, що  треба спробувати якісно змінити суспільство навколо себе.  Геннадій Іваненко сказав, що мир не настане, поки в нас не буде кращого життя, і ті, що хотіли йти в ногу з Росією не зрозуміють, що не можна цього робити на своїй землі. Це ж битва і за свідомість. Тому так активно  світова громадськість  гуртується  навколо  регіону, розташованого в центрі Європи, де у 21 столітті  Росія вчинила акт агресії.  А зміни  на краще відбуваються не так швидко, як нам хочеться. Але вони вже є, ми це побачили.

Людмила ОСТРОВСЬКА. Тернопіль-Сєвєродонецьк-Новопсков.

Матеріал підготовлений як результат прес-туру Луганщиною в рамках проекту Харківського прес-клубу «Реформи в Україні очима регіональних ЗМІ» за підтримки «Медійної програми в Україні».

 



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.