У рамках Всеукраїнського прес-туру «Оборона і безпека України. Досвід Харківщини», організованого Харківським прес-клубом, наш кореспондент зустрівся з генеральним директором Науково-технологічного комплексу «Інститут монокристалів» НАН України, академіком Володимиром Семиноженком.
А розмову ми почали з питань національної безпеки.
– Свого часу, коли я був депутатом Верховної Ради України, ми з першим секретарем РНБО України Володимиром Горбуліним були авторами Концепції національної безпеки і оборони України. Це питання я розглядаю не тільки в ракурсі сильної армії, яка дасть відсіч. У першу чергу це – науково-технологічні розробки. Якщо ми закупляємо танки чи автомати, то ми працюємо на розвиток країни-виробника. А коли ми маємо передові технології, то ми можемо у себе їх спрямувати в будь-яку галузь.
Отож, безпека країни – в просуванні технологій, економічній децентралізації, це серйозне коло змін у житті суспільства, яке має відбутися через зміни в освіті. Охорона здоров’я – це також наша безпека. Тисячі вбитих на війні, десятки тисяч захворіли на кір, величезна проблема із онкозахворюваннями. Країна не має права бути без своїх ліків.
– Хотілося б торкнутися тих матеріальних легендарних надбань вашого НТК, які Україну роблять світовим лідером технологічних розробок…
– За роки існування установи, а історія сягає 1955 року, наші науковці розробили низку унікальних інтелектуальних матеріалів та технології, у тому числі таких, що не мають аналогів у світі. Показати один сапфір вагою 40 кг або сцинтилятор (матеріал для реєстрації різних видів іонізуючого випромінювання) вагою в 500 кг – елементарно. А весь науково-технологічний комплекс – нелегко, адже це 5 структурних підрозділів, які розташовані не тільки в Харкові, але і в Києві, а ще недавно були у Луганську та Сімферополі…
– Хочеться вірити, що це ситуативне і тимчасове явище… Головні ж структури продовжують успішно працювати. Я дуже вражена музеєм, скоріше, виставкою досягнень ваших науковців.
– Тоді розпочнемо з унікальної технології виробництва найбільших у світі високоякісних штучних сапфірів, незамінних в оптоелектроніці, космічних апаратах, медицині, включаючи скальпелі для хірургії ока. Інститут монокристалів у 2015 році, єдиний з десяти претендентів, виграв конкурс Національної академії наук України на розробку сапфіра як матеріалу для удосконалення прозорої броні.
– Я бачила квадрат з багатошарового скла…Такий собі пиріг «Наполеон» із скляними коржами, прикрашений наслідками випробувань…
– Точніше – це складна композиція з пластин, у тому числі, з сапфіра і загартованого скла. Це і є прозора броня. Наші вчені придумали, як посилити захист військових машин, оскільки вражаюча сила куль стає дедалі більшою. В основі суперміцної прозорої броні – штучно вирощений сапфір. Він у п’ять разів твердіший зміцненого скла, і коли куля стикається ыз сапфіром, вона втрачає свою швидкість, сплющується і руйнується. А останній внутрішній шар броні з монолітного пластику запобігає поширенню осколків в кабіні машини. Таким чином екіпаж залишається неушкодженим.
На оснащення одного БТР потрібно майже квадратний метр сапфіра, який в інституті вирощують за два тижні, ще стільки ж часу йде на обробку. Зараз тривають польові випробування. У найближчих планах – розробка захисного елементу для оптичних приладів, який дозволить захистити від снайпера систему наведення БТРа або танка.
Наш Інститут сцинтиляційних матеріалів розробив томографічні гамма-камери загального призначення та спеціалізований томограф для досліджень головного мозку людини, що дозволило нашій державі ввійти в сімку найбільш розвинених в технологічному плані країн, що можуть випускати медичне обладнання такого рівня. У медичних центрах України вже давно успішно працюють більше 30 томографів нашого виробництва. І це, зауважте, при відсутності держзамовлення на розробку і постачання такої техніки, що саме собою гальмує подальший розвиток даного напрямку. Те саме відноситься і до незатребуваності створення українських доглядових митних систем, хоч, практично, у всіх аеропортах світу працюють доглядові системи, оснащені нашими кристалами.
Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів також вдало вписалося в ринок і успішно розробляє нові унікальні сполуки та матеріали, затребувані фармацевтами, біологами та медиками, електронною промисловістю (чули про дисплеї нового покоління?), створює сучасні сорбційні матеріали, зокрема, для очищення технологічних вод. Важливим напрямком є хімічний аналіз – у нас діє єдина в Україні спеціалізована аналітична лабораторія, сертифікована за Європейськими стандартами. Крім того, працює унікальна лабораторія технології та аналізу лікарських засобів, що випустила на український і зарубіжний ринки понад півтори сотні препаратів.
На заводі хімічних реактивів випускають медичні субстанції – діюча речовина для готових лікарських форм. Асортимент освоєних субстанцій – понад 30, що становить десяту частину всіх синтетичних субстанцій, вироблених в Україні. Глибоко наші вчені ввійшли в тематику лікування онкозахворювань, виготовлення антивірусних, протитуберкульозних препаратів, ліків для ветеринарії.
– У такому широкому діапазоні досліджень у вас є і ніша пропозицій для сільського господарства?
– Ця галузь також належить до теми національної безпеки країни. Потрібно мати своє рослинництво, обробку і збереження врожаїв, всю логістику. Наші вчені створили інноваційний препарат для збереження яблук «Оберіг PRO». Він дає змогу значно продовжити термін зберігання плодоовочевої продукції у сховищах без втрати нею смакових якостей та мінімізувати втрату її маси впродовж зберігання. Принцип дії препарату ґрунтується на інгібуванні етилену, котрий є ефективним проти зневоднення яблук, гнилизни, плісняви та більшості захворювань плодоовочевої продукції. Абсолютно безпечний для споживачів продукції. Пройшов усі випробування, сертифікований, запатентований, користується попитом серед приватних замовників. В Україні уже ним оброблено понад 300 тисяч тонн яблук цьогорічного врожаю. Оброблені сертифікованим препаратом яблука можна експортувати в Америку, Японію, Європу. Галузь сільського господарства перспективна.
Зараз у світі з’явилися смарт-добрива з контрольованим вивільненням діючих речовин залежно від вологості, температури. Вони можуть поступати в кореневу систему адресно. В Україні ще такого нема. Наші вчені уже прораховують можливість освоєння цього сегменту для сільського господарства.
– Ні. Науковий потенціал є, але без держзамовлення плани стають міражами.
Переконаний, що наука, як це робиться за кордоном, у тому ж Китаї, має дотуватися. Поки що наші наукові висоти досягнуті за правилом “всупереч або незважаючи на” – тобто, завдяки госпдоговорам. Якщо і надалі НТК буде отримувати фінансування з держбюджету, яке не перекриває і половини потреб комплексу (при цьому левова частка грошей повертається державі у вигляді податків!), ми не зможемо зупинити процес відтоку науковців. Наші молоді вчені виграють гранти на проведення досліджень у багатьох провідних університетах світу. Ми постійно запрошуємо зарубіжних партнерів до співпраці. Обстановка у Харківській області цілком стабільна, ми ділимося нашими досягненнями та знайомимося з їхніми розробками. Тим більше, що нам є що показати: понад півсотні наших співробітників відзначені Держпреміями України в галузі науки і техніки та преміями Кабміну України за інноваційні розробки. Наші винаходи захищені не тільки патентами України, а також – США, Китаю, Британії, Франції, Нідерландів, Швейцарії, Японії – всі країни не перерахувати. Ми успішно освоїли весь діапазон кристалічних матеріалів – від тих, які можна побачити тільки за допомогою потужних електронних мікроскопів, до тих, підняти які вручну ніхто не зможе. У системі національної безпеки ми займаємо чільне місце.
Людмила ОСТРОВСЬКА
Матеріал підготовлений за сприяння Харківського прес-клубу в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», зреалізованого за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.