Тернополян найбільше турбують тарифи на комунальні послуги і низькі зарплати

0
164

У Тернопільському прес-клубі   керівник  Київської  соціологічної групи «Рейтинг»   Олексій Антипович  представив журналістам  результати масштабного соціологічного дослідження  про ситуацію в державі та, зокрема, на Тернопільщині. Опитування  відбувалося в усіх областях  України з 16 листопада до 2 грудня у рамках проекту «Портрети регіонів». Загалом  в заході  взяло участь   40 тисяч респондентів, 1600 в кожній області. Похибка становить не більше 2,4%.

Аналіз результатів дослідження показав, що ситуацію загалом по країні жителі області оцінюють значно гірше, аніж на місцях.

Лише 9% оцінили політичну ситуацію в країні як спокійну, тоді як в рідній області спокійною ситуацію бачать 45%, а у своєму місті/селі – 62%. Напруженою ситуацію в країні бачать майже 61% опитаних, критичною – 22%. На місцях оцінки стану справ дещо кращі: напруженою ситуацію бачать від 25 до 40% опитаних, критичною – лише близько 5%.

Військовий конфлікт на Сході України (78%) та хабарництво й корупція у владі (49%) – дві основні загальнодержавні проблеми за оцінками мешканців області. При цьому на особистісному рівні опитаних швидше хвилюють підвищення тарифів на комунальні послуги (61%), низький рівень зарплат та пенсій (57%), підвищення цін та інфляція (55%).

Переважна більшість опитаних незадоволені станом справ у різних сферах та послугах.  Найгірше  висловлюються про розвиток промисловості і підтримку молоді та соціальний захист.

Серед можливостей в області опитані найкраще оцінили можливість відпочивати та проводити дозвілля, а також жити у безпеці. Найгірше – займатися підприємництвом. Можливості відпочинку, досягнення успіху, пошуку роботи відносно вище оцінюються мешканцями обласного центру та малих міст, жити у безпеці – у селах.

Респонденти вище оцінюють економічний потенціал розвитку України (17%), аніж області (10%) та свого міста/села (9%) у найближчі 5-10 років. Близько 40% оцінюють економічний потенціал країни та місцевості на середньому рівні. Близько чверті бачать низький потенціал. 3-4% не бачать жодних можливостей для економічного зростання України та області. 12% не вбачають потенціал росту для свого населеного пункту (найбільше у малих містах та селах).

Водночас, незважаючи на негативні оцінки стану справ, загальні очікування серед мешканців області швидше позитивно-нейтральні. Лише кожен десятий вважає, що  стан справ, як в Україні, так і на місцях  погіршиться наступного року. Більше половини  опитаних вважають, що він не зміниться, а майже чверть взагалі мають оптимістичні  сподівання щодо майбутнього. Вищий рівень позитивності в жителів міст області.

32% висловили бажання зайнятися власною справою. 4% опитаних зазначили, що вже є підприємцями. Вищий рівень бажання відкрити власну справу спостерігається серед мешканців міст, молодших та більш заможних. При цьому серед останніх майже чверть заявили, що вже займаються своїм бізнесом. Серед тих, хто висловив бажання відкрити власну справу 34% зазначили, що хотіли б займатися торгівлею. 15% – фермерством, 13% – будівництвом та ремонтом, 11% – автосервісом.

За останній рік дещо зменшилася кількість тих, хто висловив бажання працювати за кордоном (з 45% до 42%), при цьому 50% з них у майбутньому готові інвестувати зароблені кошти у відкриття власної справи в Україні. Традиційно вищий рівень міграційних настроїв спостерігається серед молоді (65%).

Переважна більшість опитаних (78%) відчувають гордість за те, що вони є громадянами України. 79% відчувають гордість, що вони є мешканцями своєї області, 82% – свого міста/села. Дещо вищий рівень гордості мають більш старші опитані. Найчастіше предметом гордості за свій регіон опитані обирали природу (45%), традиції регіону (43%), історію (42%). Культурою і мистецтвом пишаються 31%, місцевими жителями – 25%, визначними пам’ятками – 16%, природними ресурсами  – 15%, визначними людьми краю – 13%, кухнею та кулінарією – 10%.

73% вважають себе однозначно або скоріше щасливими людьми. Водночас 15% – протилежної думки. Відносно частіше про особисте щастя зазначали мешканці міст, більш молоді та заможніші опитані. З іншого боку кожен шостий мешканець села, а також кожен п’ятий представник старшого покоління вважає себе нещасливим.

Жителі області відносно частіше зазначали про культурно-історичну близькість до жителів Львівської та Івано-Франківської областей. Серед сусідніх країн жителі регіону вважають себе близькими до Польщі та дещо менше до Білорусі.

Абсолютна більшість (95%) вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною. Тільки 3% – підтримують надання російській мові  будь-якого статусу. Для порівняння: опитані в Київській області  не такі монолітні в цьому питанні: (65%) вважає, що українська мова повинна бути єдиною державною, 17% – підтримують надання російській мові статусу державної на всій території України, ще 10% – надання російській статусу офіційної в окремих регіонах.

Абсолютна більшість опитаних (92%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. Лише 2% – протилежної думки. Для порівняння: у Київській області  (69%) вважають Росію країною-агресором стосовно України. При цьому, 17% дотримуються протилежної думки, 13% – не визначилися із відповіддю.

За останній рік дещо зросла кількість тих, хто підтримує вступ України до Європейського Союзу (з 77% до 83%). 70% надалі підтримують вступ до НАТО. Серед різних напрямів зовнішньоекономічної інтеграції лідирує проєвропейський вектор (73%), 14% – за рівновіддаленість України від РФ та Заходу, лише 2% – за вступ до Митного Союзу. У Киян – 5%.

А тепер  про той розділ, який хвилює не лише електорат, а й тих, хто замовляє соціологічне опитування напередодні виборів. Передвиборчі  настрої.

За даними опитування,  16,1% виборців Тернопільської області у випадку виборів проголосують за лідерку Батьківщини, а серед тих, хто визначився і має твердий намір проголосувати, частка прихильників Тимошенко складає 21,8%. На другому місці у симпатіях тернополян Анатолій Гриценко. У нього відповідно – 10,8% та 15,7%. У Петра Порошенка – 9,3% і 12,6%.

Далі у рейтингу кандидатів розташувалися – Святослав Вакарчук (8,3% і 19,8%), Володимир Зеленський (6% і 7,7%), Олег Ляшко (5,2% і 6,8%) і Олександр Шевченко (4,4% і 5,5%).

Водночас, кожен шостий мешканець області не визначився з вибором кандидата.

Антирейтинг очолює П.Порошенко. За нього не проголосували б у жодному випадку майже 33% опитаних.

У рейтингу партій лідирує Батьківщина, яку підтримують 23,7% тих, хто визначився та візьме участь у виборах. За Громадянську позицію готові віддати свої голоси 15,7%, БПП Солідарність – 11,9%, ВО Свобода – 10,5%, партію «Слуга народу» – 9,3%, УКРОП – 6,2%, Самопоміч – 6,1%, Радикальну партію – 5,4%. Рейтинг інших партій – менше 4%. Водночас, майже кожен п’ятий мешканець області не визначився з вибором партії.

На думку респондентів, ймовірність фальсифікацій на виборах президента на загальноукраїнському рівні (36%), вища, ніж на місцевому (9%). Ще близько 40-55% допускають незначні фальсифікації.

Ну, і про славнозвісну виборчу  гречку.

Лише 7% респондентів позитивно ставляться до ситуації, коли під час виборів деякі політики допомагають матеріально виборцям. 14% займають нейтральну позицію у цьому питанні. 70% проти такого виду агітації.

Цікава, пізнавальна робота. Відразу і не визначиш презентабельність нашого регіону на Всеукраїнському рівні. Попри щасливі моменти , перспективу розвитку держави,  заняттями власною справою, найбільше запитань до керівника Соціологічної групи «Рейтинг» було щодо виборчих уподобань. Я  запитала пана Антиповича чи можна було формувати рейтинги кандидатів,  допоки ще не було офіційного зголошення до боротьби за найвищу посаду, по-суті, в «колоді карт» ті люди, що на слуху, це розмови і бажання. Соціолог відповів, що  висування кандидатів у Президенти почнеться 31 грудня, а закінчиться – 9 лютого. Доленосні вибори – 31 березня. Просто ніколи потім буде робити такий соціальний зріз. Як я зрозуміла, «коридор «громадської думки  треба формувати заздалегідь. І чи вже й не спізнився «Рейтинг» зі своїми прогнозами.

Впродовж років  соціологічні компанії оприлюднювали  дані електоральних настроїв населення. І тут є питання як до самих соціологічних служб, так і до особливостей змісту отриманих результатів, зокрема діяльності тих чи інших претендентів на «престол».

Авторитетний  Центр Разумкова повідомляв, що  найбільшу електоральну підтримку у першому турі виборів отримали б Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Юрій Бойко, Святослав Вакарчук, Олег Ляшко.

Центр соціальних досліджень «Софія» цей список подавав в такій послідовності: Юлія Тимошенко,  Петро Порошенко, Юрій Бойко, Анатолій Гриценко.

За  даними  компанії «Соціс» на першому місці Петро Порошенко, а от на другому — Святослав Вакарчук. Далі кандидати розташувалися таким чином: Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Анатолій Гриценко. Від перестановки доданків  сума може кардинально змінюватися. І взагалі, передвиборча субстанція, змінна, як кислотність чи аналіз крові. Достатньо щось  з’їсти, і вже правдивої картини здоров’я не побачиш. Тут достатньо резонансної події, якогось непрорахованого кроку і вже шеренги в рейтингах кардинально міняються.  Впевнена, що настає час соціологічних служб, який триватиме аж до 31 березня. Але це супутні думки. Хто ж є замовником  формування громадської думки методом соціологічних досліджень?

– Це і перша п’ятірка і далі партій, – говорить пан Антипович.м- Вони таким чином цікавляться, який у них рейтинг. Наприклад, коли певній політичній силі треба подолати 5%, а рейтинг пише, що він набагато нижчий, партія може і на вибори не піти.

Треба сказати, що такі цифри стимулюють і виборця, який симпатизує партії і розумітиме наскільки вирішальним буде його голос.  Або, який сенс голосувати за партію, яка наприклад має 0,1%? Люди  таким чином  орієнтуються на перші 5-7 партій, які долають ці 5%, в тому числі на політиків, хто сьогодні є більш популярний і особливо це мотивація діє для виборців, які або слабко розбираються в політиці, або не визначилися, або визначаються в останній момент.

Але що таке  рейтинги для тих, хто досить чітко налаштований на певне голосування, має свої симпатії? Вони будуть голосувати за того, за кого збиралися голосувати. Скільки коштує робота соціологів? Дорого. Питання риторичне, як і про те, хто платить.

Людмила ОСТРОВСЬКА


БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ