Ще в п’ятницю ввечері поверталася додому й на вулиці Богдана Лепкого помітила на дорозі лежачого собаку. Подумала, спить, втомився від спеки. У нас так часто собаки валяються. А в суботу під обід вийшла на балкон, бачу, пес досі там, у тому ж положенні. Повз нього йшли люди з кошиками, певно з церкви, бо то Спаса було. Всі дивилися на собаку.
– Та де спить? Он, піна з рота пішла! – почула, як сказав чоловік.
До вечора собаку ніхто не забрав. В неділю та ж ситуація. Я задзвонила до голови ОСББ, вона відповіла, що вже кудись там телефонувала, але то вихідні, тому по пса ніхто не приїде.
– Добре ще, що тепер здох, а то, якби перед Незалежністю, то лежав би тиждень, – підсумувала вона і кинула трубку.
Але до вечора її певно таки дістали, бо собака з дороги зник. Нині вранці йшла на роботу і побачила його біля смітників. Виявляється, хтось просто відтягнув собаку подалі від людських очей.
Якось стало образливо і за пса, і за людей з нашої вулиці. Вирішила сама подзвонити в ЖКГ.
– Та забрали вже вашого собаку, забрали! – відповіла мені якась знервована тітонька. -Цілий ранок дзвоните. Вийдіть на вулицю, гляньте. Нема там собаки.
Я подякувала і поклала слухавку. Надіюся, справді забрали. Подзвонила до чоловіка. Він сказав, що дохлого пса забрав сміттєвоз, коли сміття вивозив.
Воксана ШВАРЦ
Хто сказав, що Украiна це Европа???