От, почула розмову двох хлопців у спортзалі.
Ти ж казав, що то все точняк! – дорікав мускулистий. Він підкидав гантелі одна за одною, наче то були іграшки. – Тепер ти винен мені 750 гривень.
Я не одразу зрозуміла, про що йдеться, але з подальшої розмови стало все ясно. Вирішили хлопці замовити собі у Тернополі повію. Номер телефону дістали, залишилося лише домовитися про зустріч.
Гроші наперед! – заявила богиня кохання. – На цей номер перерахуйте 750 гривень через термінал і тоді я приїду.
На диво, хлопці погодилися. Чим думали – зрозуміло ж. Зробили все, як казала повія. У терміналі, що на залізничному вокзалі, перекинули на вказаний номер завдаток. Чек не взяли, бо той апарат вже давно їх не видає. Ну, але ж обіцяла приїхати.
Через 20 хвилин очікування зателефонували за номером. Але ніхто не відповів. Після 10-ї спроби номер виявився заблокованим!
Проте хлопці зачекали ще годину і ні з чим розійшлися.
Якби я знав, який ти лох, то б не дзвонив на той номер, – підсумував мускулистий і пішов на бігову доріжку.
“Стільки сильних м’язів, – подумала я, а головний – мозок – не працює”.
Воксана ШВАРЦ