Можливо іронізувати на цю тему і не варто, але чомусь не зміг стриматися.
У радянські часи був такий анекдот:
Йшов коридорами Кремля Леонід Брежнєв, а хтось, не стримавшись, сказав йому:
– Христос Воскрес!
– Дякую, – відповів Леонід Ілліч. – мене уже попередили.
Так ось і нас з вами попереджають. З бігбордів і білбордів, газетних шпальт і дверей під’їздів, депутати і чиновники різного розміру та вагових категорій нагадують тернополянам:
– Христос Воскрес!
І усі такі гарненькі і запишені, як ті пасочки. І усі у вишиванках, з кошиками та вербовими гілочками:
– Христос Воскрес!
Містом йдеш і тільки те й робиш, що відповідаєш:
– Воістину воскрес!
І висітимуть деякі з них, пошматовані вітрами і дощами, ледь не до самого Різдва. А на тих, що хизуються на дверях під’їздів, зверху клеїтимуть оголошення про позики, лікування деяких пікантних хвороб і таке інше.
А останні примірники деяких місцевих газет у руки взяти, то аж в очах рябить. Бо там стільки отого:
– Христос Воскрес!
Подейкують, що якщо у ці газети замотати крашанки, то через тиждень по кімнаті курчата бігатимуть.
Цікаво з цього приводу висловився Святослав Шевчук, предстоятель Української греко-католицької церкви: «За кілька днів ми побачимо, як державні мужі й політики будуть бігати по церквах, жодної Літургії до кінця не вислухаючи, до Причастя не приступивши, аби зробити гарну фотографію і гарно показати себе. А пізніше, тут, в Києві, не вагаючись, вони підпишуть будь-який закон, який буде смертним засудом сімейних цінностей».
І це таки правда. Дивишся на оті усміхнені обличчя тернопільських чиновників і депутатів на усіх цих бігбордах і зрозуміти не можеш – для чого?
Шановні, спіть спокійно і їжте освячену ковбасу, ми і без вас знаємо, що –
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Марко КЛЕВЕЦЬ










































