У рідному селі наймолодшого Героя «Небесної Сотні» відкриють мистецьку резиденцію (фото)

Яким є цей світ без культури і мистецтва — тими рушійними силами творчості, що керують прогресом та еволюцією? А яким є світ без героїв — міцним оплотом, що дає людству надію на краще майбутнє, на краще життя?..

…Не так давно минуло три роки, відколи розпочався Майдан. «Революція Гідності» — відгомін жаху і колосального розпачу, але, водночас, і відблиск надії на світле прийдешнє. Чимало хлопців поклали своє життя за наш край, за свою Батьківщину, хоча все, чого вони прагнули — це краще «завтра» у вільній Україні. Проте, доля розпорядилася по-іншому…

ГО «Конгрес Активістів Культури» спільно із ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні» взяли за мету закарбувати пам’ять полеглих не лише у серцях, але й у стінах будівлі! Відтак, спільно вони засновують першу в Україні культурну інституцію, яка стане символом розквіту мистецтва. Проект збере усіх небайдужих тореадорів творчості: художників, скульпторів, митців та просто творців прекрасного. Долучатися можуть таланти як з України, так і зі всього світу. Втілити проект вирішили у рідному краю наймолодшого Героя «Небесної Сотні» – Назара Войтовича, вихідця із села Травневе, що на Збаражчині.

Трохи передісторії

Мистецькою резиденцією слугуватиме старий радянський магазин села Травневе. Будівля магазину, власником якої є місцеве СТОВ «Поділля», була збудована у 90-х роках. Призначалася вона для задоволення продовольчих потреб сільських жителів. Тривалий час місцевий «склеп» пустував, оскільки за призначенням його не використовували. Кілька років поспіль у цій будівлі місцева греко-католицька громада відправляла Богослужіння, бо не було зведено Храму. Минулого року громада перейшла у новозбудовану церкву (храм Покрови Пресвятої Богородиці), а споруда знову залишилася пустувати. Цьогоріч, 8 травня, будівлю магазину передали на договірних умовах громадським організаціям «Родина Героїв «Небесної Сотні» та «Конгрес Активістів Культури». Партнером та благодійником є пан Василь Щурко, директор місцевого сільськогосподарського підприємства СТОВ «Поділля».

Тепер «доля» будівлі – реалізація культурного проекту: «відкриті» майстерні та програми мистецьких резиденцій. Утилітарна архітектура, добротні конструкції, аскетичність у комунікаціях — ось характерні ознаки цієї локації. Мета — разом із митцями-учасниками, зацікавленими організаціями, а також окремими благодійниками, які вірять в успіх проекту, перетворити місце на комфортну резиденцію для реалізації культурних проектів.

Про програму мистецьких резиденцій

Відтак, упродовж 2-16 червня 2017 року буде відкрита Перша всеукраїнська програма мистецьких резиденцій, що покладе початок діяльності нового культурного центру у сільській місцевості. Програма, присвячена пам’яті Назара Войтовича, є частиною великого проекту «Відзнаки Героїв». Будуть працювати майстерні та освітня програма для творчої молоді і громади села, району, відбудеться серія виставок. Цей проект стане платформою для розвитку культурного центру, що буде діяти постійно. Оскільки центр ознаменовує переосмислення цінностей, що проявилися через втрати та політичні зсуви у процесі «Революції Гідності», цьогоріч програма буде присвячена поняттю ревіталізації. Це поняття означає нові підходи, призначення, ідеї та нове «життя» старих оболонок. Майстерність у тому, аби створити функціональний простір, що візуально відповідатиме сучасним вимогам, поєднаними із першоосновою. Ревіталізація архітектурних споруд передбачає додавання й оновлення систем і комунікацій зі збереженням історичних стилів та основних конструкцій.

А тим часом у стінах майбутньої резиденції…

Узагалі, відвідуючи Травневе, пронизуєшся красою його краєвидів, розумієш, що Батьківщина Героїв просто-таки не може бути іншою! Вдихаючи на повні груди чисте від загазованості повітря, пропитуєшся наскрізь геройським духом рідної України…

Цікавлюся в менеджера проекту, чому ініціатива саме «мистецька»? «Назар вчився на дизайнера і дуже любив малювати. Також він разом із батьком оздоблював садибу родичів і створив чудову мозаїку з портретом Козака Мамая — ідеалізованого образу козака, українського духовного символа. Врешті, це і стало вагомим стимулом для започаткування проекту мистецької резиденції». — пояснює мистецтвознавець, координатор і куратор проектів ГО «Конгрес Активістів Культури» Людмила Ничай.

«Дуже приємно зустрічати людей, які люблять свою роботу та дбають про розвиток громади, з котрою працюють. Насправді, спершу було дуже непросто: кілька місяців бюрократичної тяганини, пошкодження нервових клітин та чимала витрата коштів для власника будівлі. Але це вже позаду і зараз ми впевнено взяли «курс» на стрімкий розвиток. — ділиться Людмила та починає розповідати про процес створення резиденції. — Робота з облаштування першої майстерні розпочалася і триває досить активно. Допомагати долучається родина Назара: хресний батько подарував будівельні блоки для будівництва стін, що в близькому майбутньому стануть стінами кімнат для резидентів. Брати Назарчика допомагають робити ремонтні роботи. Аби завершити роботу, нам ще потрібно багато і матеріалів, і сил».

Приєднуватися до спільної праці закликає місцеву громаду пан Юрій Войтович, батько Назара, а Людмила спонукає всіх, хто знає про ініціативу: «Долучаються й місцеві чоловіки, які мають хист до будівництва та котрі вже встигли прокласти рів для водопостачання та водовідведення. Зняли старі труби та плитку, подекуди — штукатурку, аби додати затишку фактурою. Вже розібрали зайві стіни… Словом, робота триває! Якщо у вас виникне бажання «розім’ятися» на вихідні — пишіть, або одразу ж приїжджайте! Тому що допомога нам неабияк потрібна!».

Розпитую про іноземних гостей, чи є на приміті охочі до праці митці з-за кордону. Від пана Василя Оверка, директора Травневської школи імені Назарія Войтовича, дізнаюся, що вже є спеціальний гість програми — Ліланд Беті, американський скульптор, який оселився у Тернополі. Як каже пан Василь, днями скульптор відвідав місцеву школу і сам будинок резиденції, цікавився культурно-мистецьким життям села та розповідав про своє бачення майбутньої роботи у резиденції. Як підсумок розмови, в Травневому будуть організовані «спік-ворк» класи для дітей. Навчання в рамках Першої програми резиденції та першого мовного табору, що започатковує школа Травневого, запустять уже з червня.

Тож, запрошуємо!

Заохочуємо долучатися до проекту молодих творців віком від 18 років, які працюють як у класичних (живопис, графіка, скульптура), так і сучасних (цифрові медіа, фото, відео, інсталяція) жанрах. «Відчинені двері» і для талантів, які працюють з поняттями «середовище», «простір», «комунікація», «символ», «трансформація», «ідентичність». До того ж, паралельно з роботою митців буде реалізовуватися освітньо-мистецька програма, до якої як волонтер може долучитися кожен, хто має чим поділитися (майстер-класи для дітей, лекції, обговорення, «воркшопи»).

«Ми максимально відкриті, аби об’єднати якнайбільше людей довкола Гідної справи… Бо разом ми — сила! Як і були силою на Майдані. З того часу змінився лише курс долара, а цінності – вони – вічні!». — стимулює доєднуватися до проекту Людмила.

Волонтерів просимо писати повідомлення на сторінку у соцмережі «Фейсбук»: https://www.facebook.com/Nazar.Voitovich.Art.Residence/?fref=ts («Nazar Voitovich Art Residence»). Вподобавши сторінку, можна слідкувати за розвитком Першої експериментальної програми резиденції. Якщо відчуваєте, що можете підтримати проект будівельними матеріалами чи своїми знаннями та вміннями, пишіть на електронну адресу менеджеру проекту — Людмилі Ничай: liudmyla.nychai@gmail.com

Нетерпляче чекаємо на Вас!

 Софія Пасічник, фото автора.